Справа № 671/688/25
Провадження № 6/671/12/2026
20 березня 2026 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючий суддя Никифоров Є. О.
секретар судового засідання Козак Г. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
06.03.2026 ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Жеребецька І. О., звернувся до суду із заявою, в якій просив розстрочити виконання рішення суду у цивільній справі №671/688/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Заявник посилаючись на те, що він несе військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , де його заробітна плата складає 26 215,79 грн. (21 496,95 грн. після сплати податків), сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2024 р.н., інших джерел доходу немає, просить суд розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців з щомісячною оплатою боргу рівними частинами.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, заяв по суті справи та з процесуальних питань не надали, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши заяву, що подана заявником в обґрунтування заявлених вимог, надавши їй оцінку на предмет належності, допустимості, суд вважає доведеними наявність підстав для її задоволення.
Судом встановлено, що рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 27.01.2026 року у справі №671/688/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 121808 (сто двадцять одну тисячу вісімсот вісім) грн. 32 коп., 976 (дев'ятсот сімдесят шість) грн. 87 коп. судового збору, 2221 (дві тисячі двісті двадцять одну) грн. 38 коп. витрат пов'язаних із залученням експерта, 3010 (три тисячі десять) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу адвоката.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим для виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Поряд з цим, згідно частин 1, 3-5 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Розстрочення виконання рішення суду це надання боржнику можливості виконання рішення по частинах у певні строки.
Виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Таким чином, підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання цього рішення. У вирішенні питання про відстрочення та розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.
Заявником долучено до матеріалів справи копію довідки про доходи, згідно якої відповідач займає посаду водія у військовій частині НОМЕР_1 та отримав заробітну плату за грудень 2025 р. - 23 770,76 грн., січень 2026 р. - 26 215,79 грн., загальна сума доходу за період з 01.08.2025 по 31.01.2026 без урахування аліментів становить 49 986,55 грн.
Крім того, заявником долучено копію судового наказу, виданого Зборівським районним судом Тернопільської області від 17.12.2025 у справі № 599/2037/25, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 у розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 грудня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду. Водночас, відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.
Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.
Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку. Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.
Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.
У відповідності до ч. 5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заявник стверджує, що можливості виконати судове рішення по сплаті боргу у розмірі одноразового платежу для відповідача є неможливим, просить суд врахувати, що його чистий дохід складає 21 496,95 грн., з яких він також сплачує аліменти, у зв'язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду строком на 12 місяців із щомісячною виплатою боргу у вказаному розмірі рівними платежами.
Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави для розстрочення рішення суду, оскільки заявник не отримує достатнього доходу для виконання рішення суду одразу в повному обсязі, однак має намір виконати рішення добровільно.
Керуючись статтями 258-261, 435 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду - задовольнити.
Розстрочити виконання рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 27.01.2026 у справі №671/688/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 121 808,32 грн. страхового відшкодування, 976,87 грн. судового збору, 2 221,38 грн. витрат пов'язаних з залученням експерта, 3 010,00 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 128 016,25 грн. на строк 12 (дванадцять) місяців з дня набрання законної сили вказаним рішенням суду, із сплатою заборгованості рівними частинами, щомісячно у сумі 10 668,05 грн. починаючи з 01 березня 2026 року, надалі - до 01 числа кожного наступного місяця з кінцевим строком погашення 28 лютого 2027 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Є. О. Никифоров