Справа № 148/2342/18
Провадження №6/148/23/26
Іменем України
19 березня 2026 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В.,
при секретарі Носулько К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тульчині справу за заявою ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа №148/2342/18,
Представник ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" звернулася в суд із заявою про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа №148/2342/18, мотивуючи заявлені вимоги тим, що рішенням суду позов АТ КБ "Приватбанк" задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 борг за кредитним договором. На виконання рішення суду було видано виконавчий лист №148/2342/18 від 07.06.2019, який перебував на примусовому виконанні, ВП №59943945.
30.09.2019 державним виконавцем ВДВС вищевказане виконавче провадження було завершено, оригінал виконавчого листа був направлений стягувачу.
22.08.2025 між АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" було укладено договір факторингу №8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 .
Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень жодних відкритих виконавчих проваджень щодо даного виконавчого листа немає.
Станом на теперішній час оригінал виконавчого листа №148/2342/18 втрачений.
У зв'язку з даними обставинами представник ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" просить замінити стягувача у виконавчому листі №148/2342/18 від 07.06.2019 з АТ КБ "Приватбанк" на ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС", видати дублікат виконавчого листа №148/2342/18 від 07.06.2019.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Неявка учасників справи не є перешкодою для розгляду даної заяви.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
Ознайомившись з заявою та матеріалами справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом з КП "Д-З" встановлено, що заочним рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 07.06.2019 у справі №148/2342/18, яке набрало законної сили 09.07.2019, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.01.2011 в розмірі 15338,99 грн, а також 1762 грн судових витрат.
На виконання вищевказаного рішення було видано виконавчий лист №148/2342/18 від 07.06.2019, який перебував на примусовому виконанні у старшого державного виконавця Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сімчук Л.В. ( ВП №59943945), проте 30.09.2019 він був повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що було встановлено, що майна на яке може бути звернено стягнення у боржника не виявлено і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, про що свідчить копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с.13).
Згідно результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 03.02.2026 (а.с.11) вбачається, що виконавче провадження №59943945, відкрите 04.09.2019 стосовно боржника ОСОБА_1 , де стягувачем є АТ КБ "Приватбанк", завершено. Інших відкритих проваджень, де стягувачем є АТ КБ "Приватбанк, а боржником ОСОБА_1 , немає.
22.08.2025 між АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" було укладено договір факторингу №8-22-08/2025, про що свідчить його копія (а.с.8-9), відповідно до умов якого сторони погодили:
- п.1. клієнт відступає належні йому права вимоги (прав вимоги), а саме права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених в Реєстрі боргових зобов'язань (за формою, що наведена у Додатку №1 до цього договору, який складається клієнтом, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за договорами ( з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них), що укладені між клієнтом та боржниками, та перілік яких наведено згідно з відповідним Реєстром боргових зобов'язань, а фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує клієнту за права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим договором; - - п.4. моментом (днем) переходу від фактора прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі відповідного Реєстру боргових зобов'язань ( за формою, що наведена у Додатку №2 до цього договору), що відповідає частині основних договорів за відповідним етапом відступлення прав вимоги, як зазначено у попередньому абзаці цього договору, який підписується сторонами на паперових носіях і в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін.
Згідно копії Акту №3 приймання - передачі Реєстру боргових зобов'язань №3 від 10.09.2025 за договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025, укладеного 10.09.2025 (а.с.10) вбачається, що клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боргових зобов'язань №3 від 10.09.2025. Згідно з Реєстром боргових зобов'язань №3 від 10.09.2025 кількість основних договорів, за якими відсупаються права вимоги складає 59139.
Згідно копії витягу з Реєстру боргових зобов'язань №3 до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025, сформованого 18.09.2025 (а.с.12) вбачається, що ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 05.01.2021 на суму 8649,55 грн.
У зв'язку з передачею прав вимоги та втратою оригіналу виконавчого листа представник заявника звернулася до суду із заявою про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа №148/2342/18. Стверджує, що строк на пред'явлення виконавчого документу не пропущено, оскільки у перехідних положеннях Закону України "Про виконавче провадження" вказано про те, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Однак з даним твердженням представника заявника суд не може погодитися, з огляду на таке.
Статтями 129, 129-1 Конституції України визначена обов'язковість судового рішення як одна з основних засад судочинства. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Зі змісту вищезазначеної статті вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред'явлення його до виконання.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 №8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах", при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою, заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.
Згідно ч.1, 2, п.1 ч.4, ч.5 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Водночас судом встановлено, що у постанові про повернення виконавчого документу стягувачу від 30.09.2019 (а.с.19) було зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 30.09.2021.
Таким чином строк пред'явлення виконавчого листа №148/2342/18 від 07.06.2019 відносно боржника ОСОБА_1 закінчився 30.09.2021, ще задовго до відступлення права вимоги від первісного стягувача до заявника, яке відбулося лише 10.09.2025, в момент підписання Акту №3 приймання - передачі Реєстру боргових зобов'язань №3 від 10.09.2025 за договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025), а також введення в Україні воєнного стану, який встановлений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022.
Відтак твердження представника заявника щодо того, що строк пред'явлення виконавчого листа не пропущено не заслуговує на увагу, оскільки є хибним.
Слід зазначити, що положення Закону України "Про виконавче провадження", що обмежують строк на пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання, є законодавчим втіленням принципу правової визначеності та встановлюють строк, протягом якого боржник може очікувати примусового виконання рішення, ухваленого не на його користь.
Протягом цього строку позивач (стягувач), який бажає примусово виконати рішення суду, повинен вжити всіх залежних від нього заходів для отримання виконавчого документу та пред'явлення його до примусового виконання.
Судом враховано, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Одночасно суд звертає увагу, що при набутті права вимоги до боржника, ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" діяло добровільно та мало оцінювати ризики пропуску попереднім кредитором строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
В рішенні ЄСПЛ "Устименко проти України" Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН "Про захист прав людини та основоположних свобод").
Правові позиції викладені ЄСПЛ у рішеннях у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20.09.2011 та у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22.10.1996 дають підстави зробити висновки, що сплив строків пред'явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа. Також ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників.
Визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, законодавець визначив, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, таким чином забезпечивши рівність сторін виконавчого провадження.
В даному випадку, суд приходить до висновку, що первісним кредитором АТ КБ "Приватбанк" не було вжито всіх заходів для вчасного пред'явлення виконавчого листа до виконання, внаслідок чого було допущено значний пропуск строку пред'явлення його до виконання, відтак правових підстав для задоволення вимоги про видачу дублікату виконавчого листа немає.
Щодо вимоги про заміну стягувача, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1, 5 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Нормами даної статті передбачена можливість заміни стягувача у відкритому виконавчому провадженні або стягувача у виконавчому листі.
З правових висновків Великої палати ВC, викладених у постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17, вбачається, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. З огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Відповідно до відкриття виконавчого провадження можливою є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі.
Тобто, після видачі виконавчого листа і до відкриття виконавчого провадження здійснюється заміна боржника чи стягувача у виконавчому листі, після відкриття виконавчого провадження - заміна сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом ст.512 ЦК України та ст. 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема п.п. 1, 2 ч. 1 ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
З огляду на те, що суд не знайшов підстав для видачі дублікату виконавчого листа, правових підстав для задоволення вимоги щодо заміни стягувача у виконавчому листі теж немає.
Керуючись ст.129, 129-1 Конституції України, ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 512, 514 ЦК України, ст.442, п. 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа №148/2342/18 відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: