Справа № 484/1658/20
Номер провадження: 1-кп/484/18/26
21.03.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Первомайську Миколаївської області, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62020150000000456 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красний Став Баштанського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,-
встановив:
В провадженні Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 62020150000000456 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України.
Ухвалою суду від 25.09.2020 ОСОБА_5 було оголошено у розшук.
Ухвалою суду від 28.01.2026 було надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 , з метою його приводу до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На виконання вказаної ухвали суду, ОСОБА_5 було затримано, в порядку ст. 191 КПК України, 20.03.2026 о 21.34 год. та доставлено до суду 21.03.2026, для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи наявністю ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Обставинами, що підтверджують наявність вищевказаних ризиків, вважає те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, а тому, знаючи, яка міра покарання може бути до нього застосована за вчинений злочин, ОСОБА_5 може виїхати на тимчасово окуповану територію та тривалий час переховуватись від суду з метою уникнення покарання. Також, ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, направлене на ухилення від військової служби, оскільки після вчинення цього злочину не вживав жодних заходів для повернення на військову службу.
На даний час вказані ризики актуальність не втратили, тому рахує, що застосування до ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою (більш м'якого), не забезпечить належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду.
Копія клопотання про обрання запобіжного заходу вручена ОСОБА_5 21.03.2026 о 08.50 год.
Обвинувачений та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти клопотання прокурора, обвинувачений просив обрати йому більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а захисник - відмовити в задоволенні клопотання, оскільки вважав клопотання необгрунтованим, так як відсутні докази того, що обвинувачений отримував судові повістки та був обізнаний про наявність даного кримінального провадження.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Застосування запобіжного заходу судом здійснюється у порядку, передбаченому ст. 194 КПК України, де зазначені підстави та обставини, які повинен враховувати суд при вирішенні цього питання. Відповідно до вимог цієї статті, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий і прокурор; і недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Згідно правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України" при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно ст.183 ч.1 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
За вимогами ч.8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, наявні ризики, зазначені ст. 177 КПК України, а саме, переховування обвинуваченого від суду, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, розуміючи тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення та покарання за його вчинення, може переховуватись від суду, зокрема й тому, що із часу оголошення його в розшук минуло майже 6 років. В матеріалах кримінального провадження наявні докази, які свідчать про обізнаність ОСОБА_5 про наявність щодо нього кримінального провадження та докази як отримання ним судових повісток, так і відмови від такого отримання за місцем проживання. Крім того, суд вважає, що процесуальна поведінка ОСОБА_5 свідчить про те, що він може продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, так як після вчинення злочину не вживав заходів для повернення на військову службу протягом майже шести років.
Враховуючи викладене, а також дані про особу обвинуваченого: його вік, стан здоров'я, відсутність достатніх стримуючих факторів за його місцем проживання, застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки під час судового розгляду в кримінальному провадженні та не зможе запобігти доведеним під час судового розгляду вищевказаним ризикам.
Тому клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, дозволяє застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, відповідно до абзацу 8 ч.4 ст.183 КПК України.
Керуючись ст.ст.12,176-178,182, 183,193,194,196,369 КПК України, суд,-
ухвалив:
Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красний Став Баштанського району Миколаївської областізапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. с. Красний Став Баштанського району Миколаївської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 18.05.2026 до 21.34 год. включно, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_6