Справа № 173/694/26
Провадження № 3/173/288/2026
20 березня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А., за участю особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з середньо-спеціальною освітою, одруженого, є військовослужбовцем НОМЕР_1 бригади та перебуває в СЗЧ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якому роз'яснені права передбачені ст. 268 КУпАП,
06 лютого 2026 року о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 , за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив стосовно своєї матері ОСОБА_2 насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої. Таким чином ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину вчиненні домашнього насильства визнав, пояснив, що не знає як так сталося. Перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, посварився з матір'ю. Проживає разом з матір'ю і сестрою в будинку матері. З дружиною не проживає вже близько двох років, оскільки у неї з'явився інший чоловік. Проживати в окремому будинку не є можливим, оскільки відсутнє світло та газопостачання. Матері 63 роки, вона є особою з інвалідністю через двосторонній остеохондроз. Є військовослужбовцем, але самовільно залишив військову частину та чекає на кримінальне провадження. З частини йому телефонували, пропонували повернутись, але він не хоче. Додав, що більше такого вчиняти не буде, проте не зміг пояснити чому завдавав удари матері по ногам.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяви про відкладення судового розгляду на адресу суду не подавала.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується наступними доказами:
- інформацією викладеною в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД 863565 від 06.02.2026;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 згідно з якими останній пояснив, що 06.02.2026 він вживав алкогольні напої після чого у нього виникла сварка з матір'ю під час якої він на її адресу висловлювався грубою нецензурною лайкою;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 згідно з якими остання пояснила, що 0.02.2026 її син, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння штовхнув її декілька разів, після чого вдарив ногою по нозі від чого вона впала, на зауваження реагував неадекватно, висловлювався грубою нецензурною лайкою у зв'язку з чим її донька викликала поліцію.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнє насильство психологічного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом'якшують його відповідальність.
Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 судом визнається вчинення правопорушення у стані алкогольного сп'яніння та щодо особи з інвалідність.
Обставин, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення суд зазначає.
Санкція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Так, мінімальним покаранням є штрафом в розмірі від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян яки підлягає сплати протягом п'ятнадцяти днів.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 офіційно не працює, фактично проживає за рахунок потерпілої, отже, за таких обставин, суд вважає, що призначення стягнення у виді штрафу, навіть в мінімальній межі ОСОБА_1 не зможе виконати з об'єктивних причин. Таким чином, суд вважає, що застосування адміністративного стягнення у виді штрафу не буде ефективним заходом примусу для виправлення ОСОБА_1 та не зможе запобігти вчиненню останнім правопорушень в подальшому.
Разом з цим, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин. При цьому під час судового розгляду ОСОБА_1 пояснив, що є військовослужбовцем, тоді як громадські роботи передбачають працю у вільний час, а військова служба передбачає постійне перебування в розпорядженні командування. У зв'язку з чим вказаний вид адміністративного стягнення до ОСОБА_1 не може бути застосовний оскільки не буде ним виконаний.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 систематично вчиняє домашнє насильство стосовно членів своєї сім'ї, про що свідчать копії постанов суду, з письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що її син ОСОБА_3 наносив їй удари ногою та штовхав. Крім того, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину, не працює, а тому враховуючи дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, вина якої у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, які не оспорюються й самим ОСОБА_1 доходжу висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту на строк передбачений санкцією ч. ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 173-2, 280, 283 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк десять діб.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
На постанову судді може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.
Суддя О.А. Кожевник