Іменем України
Справа №133/258/26
26.02.2026 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12025025230000068 від 22.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в с. Сошанське Козятинського району Вінницької області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не судимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 239-2 КК України, -
ОСОБА_3 на початку квітня 2025 року, більш точні дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на земельній ділянці, яка є несформованою та не має кадастрового номеру у Публічній кадастровій карті України, яка належить до земель водного фонду, що розташована в межах русла річки Комуроївка, яка знаходиться неподалік від земельної ділянки з кадастровим номером 0521482400:04:002:0158 поза межами населеного пункту села Сошанське Хмільницького району Вінницької області, яка відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України відноситься до земель комунальної власності Самгородоцької обєднаної територіальної громади, вчинив протиправні дії щодо незаконного заволодіння поверхневим (грунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах за наступних обставин.
Так, ОСОБА_3 , діючи з умислом, спрямованим на заволодіння поверхневим (грунтовим) шаром земель водного фонду, з метою подальшого його використання, як будівельного матеріалу, при спорудженні на річці Комуроївка водопідпірної споруди (дамби), з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, не маючи жодних правовстановлюючих документів, які б посвідчували право власності або користування вказаною земельною ділянкою, діючи незаконно, всупереч вимогам ст.ст. 58, 59, 60, 61, 168, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 82, 86, 89 Водного кодексу України, тобто без отримання від спеціально уповноважених органів влади відповідних дозволів на зняття, збереження, перенесення та використання грунтового покриву (родючого шару грунту), використовуючи попередньо замовлений у ФОП « ОСОБА_4 » екскаватор під керуванням машиніста ОСОБА_5 , який не усвідомлював протиправність дій ОСОБА_6 , з метою створення штучної водойми, незаконно здійснив зняття поверхневого (грунтового) шару земель водного фонду, в особливо великих розмірах, на площі 0,7015 га., перемістивши його на суміжну земельну ділянку для використання у власних потребах, а саме уклав на земельну ділянку у формі земляного насипу (трапецієподібного валу) перпендикулярно руслу річки, використавши його таким чином для спорудження зазначеної водопідпірної штучної водойми.
Таким чином, ОСОБА_6 умисно заволодів незаконно добутим (знятим) поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду річки Комуроївка, в особливо великих розмірах на земельній ділянці загальною площею 0,7015 га, об'ємом 602,3 метрів кубічних, що є особливо великим розміром.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 , які призвели до знищення грунтового покриву (родючого шару грунту) площею 0,7015 га, на земельній ділянці водного фонду, без кадастрового номера, що розташована поза межами населеного пункту с. Сошанське Хмільницького району Вінницької області та перебуває в Самгородоцькій ОТГ, відповідно до висновку експерта за результатами проведення комплексної судової економічної та інженерно-екологічної експертизи заподіяно майнової шкоди державі на загальну суму 65 828, 24 грн.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239-2 КК України, а саме незаконне заволодіння поверхневим (грунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах.
Прокурор надіслав до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, в якому зазначено, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , складену в присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 , в якій підозрюваний зазначає про те, що беззаперечно визнає винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. ч. 1 ст. 239-2 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинам та згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Крім того, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
У даній заяві захисником ОСОБА_7 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його заяву про беззаперечне визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, згоден із встановленими під час дізнання обставинами, згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурора, суд вважає, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, визнає встановленим, що органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 239-2 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_8 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 239-2 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 239-2 КК України, доведена повністю поза розумним сумнівом.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 239-2 КК України як незаконне заволодіння поверхневим (грунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог статтей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального проступку, відшкодування завданого збитку.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Про особу обвинуваченого встановлено, що він не судимий, має місце реєстрації та місце проживання, не судимий, не працевлаштований, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
З урахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості, обставин вчинення кримінального проступку, і даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України про те, що особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною із зняттям та перенесенням ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок на строк 1 рік.
Суд переконаний, що визначена ним вид і міра покарання є необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень.
Призначення обвинуваченому більш суворого покарання, буде явно несправедливим через його суворість, а менш суворого - буде недостатнім для його виправлення.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Щодо речових доказів слід вирішити питання відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на проведення комплексної судової економічної та інженерно-екологічної експертизи №КСЕ-19/102-25/25522 від 27.11.2025 у розмірі 3565,60 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ст. 124 КПК України.
В ході досудового розслідування стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався. Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу суд не вбачає.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчим суддею застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження, а саме 30.04.2025 накладено арешт на речовий доказ - екскаватор гусеничний марки «VOLVO EC210BLC» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який підлягає скасуванню. Згідно зберігальної розписки від 22.04.2025 даний речовий доказ переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі викладеного, керуючись 367-371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в с. Сошанське Козятинського району Вінницької області, громадянина України, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-2 КК України,та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною із зняттям та перенесенням ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок на строк 1 рік.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Застосований 30.04.2025 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчим суддею арешт на речовий доказ - екскаватор гусеничний марки «VOLVO EC210BLC» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , - скасувати. Екскаватор гусеничний марки «VOLVO EC210BLC» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути власнику (врахувати, що відповідно до зберігальної розписки від 22.04.2025 даний речовий доказ переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 )
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в с. Сошанське Козятинського району Вінницької області, громадянина України, на користь держави витрати на проведення комплексної судової економічної та інженерно-екологічної експертизи №КСЕ-19/102-25/25522 від 27.11.2025 у розмірі 3565,60 гривень.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирати.
Вирок, відповідно до ст. 532 КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області, з особливостями, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_10
26.02.2026