Справа № 589/5745/24
Провадження № 2/589/541/25
25 листопада 2025 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого - судді Лєвши С.Л.,
з участю секретаря судового засідання Новик О.С.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі судових засідань суду в місті Шостка Сумської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
- про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,-
10 грудня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 01 січня 2011 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви зазначено, що між ОСОБА_3 та позивачем 21 грудня 2001 року зареєстровано шлюб. Від цього шлюбу дітей не мають.
26 березня 2008 року шлюб між ними був розірваний, проте, з 01 січня 2011 року почали знову проживати разом. Проживали як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, мали спільні права та обов'язки, піклувалися один про одного. Крім цього, ОСОБА_3 був зареєстрований у належній позивачу квартирі АДРЕСА_1 , до 2019 року. Згодом вони купили будинок у селі Собичеве Шосткинського району Сумської області і ОСОБА_3 був знятий з реєстрації в квартирі позивача та зареєструвався у купленому будинку.
Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом, спільно вели господарство, були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет, також мали спільні права та обов'язки.
Встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу позивачу ОСОБА_1 потрібно для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю чоловіка під час виконання ним бойового завдання по захисту Батьківщини.
В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Рязанець Андрій Анатолійович не з'явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені. Представник позивача - адвокат Рязанець А.А. надав заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі. (а.с.20)
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений, надав заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі. (а.с.23)
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_3 у підготовче засідання не з'явився про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. (а.с.16)
Згідно із ч.3 ст.200 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
У ч.2 ст. 3 Сімейного кодексу України визначено поняття сім'ї, згідно якого сім'єю вважаються особи, що спільно проживають, пов'язані спільним побутом, взаємними правами та обов'язками. Крім того, такою є правова позиція Конституційного Суду України, яку він виклав у своєму рішенні від 03.06.1999 по справі №5-рп/99 та у якому визначив поняття сім'ї та членів сім'ї.
Проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною, визначеною законом, законною підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Вищезазначене підтверджується позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі №643/6799/17.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, №4909/04, § 58).
З огляду на встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2011 року постійно проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу до 25 березня 2024 року, вели спільне господарство, мали спільний бюджет.
При вирішенні заявленого спору, суд приймає до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, зроблені у постанові від 23.01.2024 року у справі №523/14489/15-ц, а саме: 40. Велика Палата Верховного Суду погоджується з тим, що особа, яка вважає себе власником майна (або його частини), може здійснити захист свого цивільного права, обґрунтувавши в позові підставу позовних вимог про поділ майна тим, що воно набуте за час спільного проживання жінки та чоловіка однією сім'єю. Позовні вимоги про поділ майна, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності є ефективним способом захисту прав, здатним справедливо та без занадто обтяжливих для сторін судових процедур вирішити цивільну справу. Заявлення у таких справах позовного провадження окремої вимоги про встановлення факту спільного проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без реєстрації шлюбу не здатне забезпечити захист прав власника.
У справах позовного провадження факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов'язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов'язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовної вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу у справі позовного провадження про поділ майна подружжя є помилковими, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити. Обґрунтування позиції суду щодо підтвердження чи спростування факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу у справах позовного провадження має бути наведено у мотивувальній частині рішення. У ній, зокрема, мають бути зазначені фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Отже при розгляді цієї справи, матеріалами справи, визнанням позову відповідачем було доведено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 01 січня 2011 року по день загибелі ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оскільки, іншим чином підтвердити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 з 01 січня 2011 року по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у позивача не має можливості, а його встановлення має юридичне значення, суд на підставі зазначених норм закону доходить висновку про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 та вважає за необхідне встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , з 01 січня 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст. 13, 76-81, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ст. 315, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01 січня 2011 року до дня смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Сторони:
- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ;
- відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ;
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_4 .
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області С.Л.Лєвша