Справа № 127/25304/25
Провадження 2/127/5436/25
20 березня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРАУКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4937443. Договір підписано електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора, що надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно із п.п. 2.1. кредитного договору кредит надано у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті. Підписанням цього договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови кредитного договору. Відповідач підтвердив, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих Правил.
22.04.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №22042025, згідно з умовами якого ТзОВ «ЛІНЕУРАУКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРАУКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 22.04.2025 до договору факторингу №22042025 від 22.04.2025, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 45384 грн., з яких: 12000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27384 грн - сума заборгованості за процентами, 6000 - сума заборгованості за штрафами.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №4937443в розмірі 45384грн, яку позивач просить стягнути.
Ухвалою від 15.08.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, цією ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Будь-які докази у справі, крім поданих стороною позивача разом із позовною заявою, чи клопотання від учасників справи на адресу суду не надходили.
Враховуючи викладене, суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Суд установив такі фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 11, 207, 509, 526, 530, 627, 629, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРАУКРАЇНА» в особі директора Пшеничного А.І., який діє на підставі Статуту, з однією сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, 02.09.2024 укладено кредитний договір №4937443 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Укладення даного кредитного договору здійснювалось Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснювалась при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства (п. 1.1 кредитного договору).
Сторони погодили: суму кредиту: 8000 грн; строк кредиту - 360 днів; порядок та умови надання кредиту; порядок обчислення процентів; порядок повернення (виплати) кредиту та сплати процентів; інші умови договору (п.1.2, п. 1.3, п.1.4, п.1.5, п.1.6 кредитного договору).
Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки НОМЕР_1
Відповідно до п. 9.7 кредитного договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
У п. 10 кредитного договору «Реквізити та підписи сторін» відповідач ОСОБА_2 зазначила свої номера мобільних телефонів, а також міститься інформація про підписання електронним підписом кредитного договору.
Згідно з додатком 1 до договору, в якому відображено обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту, де міститься інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. Вказані документи підписано 02.09.2024 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 87211.
Підписавши цей договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови кредитного договору. Відповідач підтвердив, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися.
Між відповідачем та ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 03.09.2024 укладено додатковий договір до Договору №4937443 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.09.2024. Відповідачу додатково надано кредит у розмірі 4000 грн, а у кредитний договір внесені відповідні зміни щодо суми кредиту та перераховано вартість кредиту.
Пунктом 2.1. додаткового договору від 03.09.2024 сторони погодили, що Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки НОМЕР_1 .
На підтвердження виконання обов'язку кредитора щодо переказу відповідачу коштів позивач додав листи ТОВ «Пейтек».
Згідно із листом №20250422-1806 ТОВ «Пейтек» повідомляє ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», що відповідно до договору на переказ коштів №03012024-1 від 03.01.2024 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 02.09.2024 на суму 8000 грн, номер транзакції - 49374431725259271. Призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_2 .
Отже, розмір заборгованість за тілом кредиту за укладеним договором №4937443 від 02.09.2024 у сумі 8000 грн підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно із листом №20250422-1808 ТОВ «Пейтек» повідомляє ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», що відповідно до договору на переказ коштів №03012024-1 від 03.01.2024 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 02.09.2024 на суму 900 грн, номер транзакції - 49375451725261247. Призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_3 .
Суд звертає увагу, що додатковий договір укладено між сторонами 03.09.2024, на суму 4000 грн, яка повинна була б зарахуватись на картку маска НОМЕР_1 , проте лист №20250422-1808 вказує на переказ коштів 02.09.2024 у розмірі 900 гривень на картку НОМЕР_3 .
Інших доказів зарахування коштів у розмірі 4000 гривень згідно з укладеним додатковим договором до Договору №4937443 матеріали справи не містять. Тому суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає сума заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8000 гривень.
Суд зазначає, що відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України обов'язок доказування обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, покладається саме на цю сторону. Позивач не був позбавлений можливості надати належні та допустимі докази фактичного перерахування відповідачу 4000 грн відповідно до додаткового договору від 03.09.2024, зокрема первинні бухгалтерські документи, платіжні доручення, підтвердження банку-еквайра або інші документи, що ідентифікують отримувача та суму переказу. Натомість наданий лист ТОВ «Пейтек» містить відомості про іншу дату, іншу суму та іншу маску платіжної картки, що не дозволяє встановити факт виконання кредитодавцем свого зобов'язання за додатковим договором. Суд, діючи в межах принципу змагальності, не наділений повноваженнями самостійно збирати докази на підтвердження позовних вимог, у зв'язку з чим недоведеність факту надання 4 000 грн виключає можливість врахування цієї суми при визначенні розміру заборгованості
Між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 22.04.2025 укладено договір факторингу №22042025, згідно з умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 22.04.2025 до договору факторингу №22042025 від 22.04.2025, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 45384 грн, з яких: 12000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27384 - сума заборгованості за процентами, 6000 грн - сума заборгованості за штрафами.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №4937443 від 02.09.2024 за період з 02.09.2024 по 20.04.2025 відповідачу нараховано проценти за користування кредитними коштами у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом. Розмір процентної ставки та строк дії договору погоджені сторонами та передбачені умовами кредитного договору. Разом із тим суд не погоджується з визначеним позивачем розміром процентів у сумі 27384 грн, оскільки такий розрахунок здійснено виходячи з суми кредиту 12000 грн, тоді як матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем кредитних коштів лише у розмірі 8000 грн. Тому нарахування процентів має здійснюватися виключно на фактично доведену суму основного зобов'язання.
З огляду на встановлений судом факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 8000 грн, суд здійснює перерахунок процентів за користування кредитом, виходячи з погодженої сторонами процентної ставки 1 % за кожен день користування кредитними коштами:
1 % від суми 8000 грн становить 80 грн за один день користування кредитом. За період з 02.09.2024 по 20.04.2025, що складає 231 календарний день, розмір процентів становить 18480 грн (80 грн ? 231 день).
Таким чином, вимоги позивача про стягнення процентів підлягають задоволенню частково у розмірі 18480 грн, тоді як у решті заявленої суми слід відмовити як необґрунтованій та недоведеній.
Суд звертає увагу, що відповідач не надав докази на спростування позовних вимог: заперечень щодо отримання кредиту, щодо належності йому карткового рахунку чи свого розрахунку заборгованості за кредитним договором №4937443 від 02.09.2024.
Щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 6000 грн суд дійшов такого висновку.
Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на день розгляду справи воєнного стану в Україні не скасовано та не припинено.
Враховуючи, що штраф, який передбачена кредитним договором, нарахований у період дії в Україні воєнного стану, після 24.02.2022, він підлягає списанню кредитодавцем, а тому підстави для її стягнення відсутні.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково та з відповідача на користь позивача стягнути заборгованість у загальному розмірі 26480 грн, що складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн, заборгованості по процентах у розмірі 18480 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено частково (на 58,35%) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1766,83 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись вимогами статей 81, 141, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором №4937443 від 02.09.2024 в розмірі 26480 (двадцять шість тисяч чотириста вісімдесят) гривень, що складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн, заборгованості по процентах у розмірі 18480 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати на сплату судового збору в розмірі 1766,83 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя В. В. Горбатюк