20 березня 2026 р.Справа № 520/3364/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,
представників сторін: позивача - Демченко О.О., першого відповідача - Петросян Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський Хлібопекарський комплекс", Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., м. Харків, повний текст складено 24.10.25 року по справі № 520/3364/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський Хлібопекарський комплекс"
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ЛХК») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Харківській області, перший відповідач, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі по тексту - ДПС України, другий відповідач), Головного управління ДПС у Львівській області (далі по тексту - третій відповідач), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 12317157/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 30.06.2024, а також зобов'язати ДПСУ зареєструвати в ЄРПН зазначену ПН датою її подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 12317158/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 30.06.2024, а також зобов'язати ДПСУ зареєструвати в ЄРПН зазначену ПН датою її подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 12308887/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 30.06.2024, а також зобов'язати ДПСУ зареєструвати в ЄРПН зазначену ПН датою її подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 12326906/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 30.06.2024, а також зобов'язати ДПСУ зареєструвати в ЄРПН зазначену ПН датою її подання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність та невмотивованість оскаржуваних рішень ГУ ДПС у Харківській області № 12317157/44844675, № 12317158/44844675, № 12308887/44844675 та № 12326906/44844675 про відмову у реєстрації податкових накладних № 17 від 30.06.2024, № 18 від 30.06.2024, № 7 від 30.06.2024 та № 19 від 30.06.2024 відповідно, складених на виконання умов договорів комісії № 1 від 01.12.2023, № 2 від 01.12.2023 та № 6 від 01.05.2024, за фактом передачі товарів на комісію, оскільки платником податку на адресу контролюючого органу було надано всі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують вчинення господарських операцій та настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань та права виписки спірних податкових накладних.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 по справі № 520/3364/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» (вул. Грищенка, буд. 2, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 44844675) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 12317157/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 30.06.2024.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» від 30.06.2024 за № 17 датою її подання.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» (код ЄДРПОУ 44844675) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ43983495).
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі № 520/3364/25 в частині відмови у задоволенні позову про скасування рішень № 12317158/44844675 від 06.01.2025, №12308887/44844675 від 03.01.2025 та № 12326906/44844675 від 08.01.2025, а за результатами розгляду апеляційної скарги прийняти нове рішення про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про прийняття оскаржуваного рішення при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення суду.
Просив врахувати, що на виконання приписів пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі по тексту - Порядок № 520) позивачем на вимогу контролюючого органу було надано копії накладних на внутрішнє переміщення готової продукції на склад та вибірково копії якісних посвідчень на товар, що передані на комісію. У свою чергу, враховуючи причину зупинки реєстрації спірних податкових накладних, позивач, як сумлінний платник податків вважав, що цих документів достатньо для підтвердження обсягів виготовленого товару (залишків готової продукції) з обсягами товару, переданого на комісію. Проте, судом першої інстанції вказані обставини не враховані, що призвело до ухвалення необґрунтованого судового рішення.
До того ж, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.05.2024 у справі № 400/11727/23, від 31.05. 2023 у справі № 260/6334/21, від 06.07. 2023 у справі № 140/1986/22 наголошував, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності.
Повідомив про намір стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн.
Перший відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його протиправність, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі № 520/3364/25 в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Львівський хлібопекарський комплекс», та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні відповідних позовних вимог відмовити.
Враховуючи те, що ТОВ «ЛХК» на вимогу контролюючого органу було надано документи не в повному обсязі, зокрема відсутні документи, які б підтверджували постачання хліба та хлібобулочних виробів, документи щодо їх зберігання, транспортування товару, його реалізації та оплати за дані послуги, Комісія ГУ ДПС, керуючись імперативною нормою пункту 10 Порядку № 520, цілком правомірно рішенням № 12317157/44844675 відмовила у реєстрації податкової накладної № 17 від 30.06.2024 з підстав часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної.
Заперечуючи проти обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача наполягав, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Перший відповідач у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивача заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Щодо податкових накладних № 18 від 30.06.2024, № 19 від 30.06.2024 та № 7 від 30.06.2024 зауважив, що платником податку не було надано на розгляд комісії документів, які б підтверджували укладення договорів з продажу хліба та хлібобулочних виробів, за якими був реалізований вироблений позивачем товар. Також, відсутній протокол узгодження, складення якого передбачено умовами договорів комісії від 01.12.2023 № 1 та № 2 та складські документи.
До того ж, щодо податкової накладної № 19 від 30.06.2024 не було надано банківської виписки.
Отже, враховуючи той факт, що ТОВ «ЛХК» не надало первинних документів, які контролюючим органом було перелічено у надісланих повідомленнях, рішення Комісії є правомірними та прийнятими з дотриманням процедури, а підстави для його скасування відсутні.
Також, просив врахувати, що по податковій накладній № 7 від 30.06.2024 до Комісії було надано наступні видаткові накладні: № ЗЦЛК-000318 від 30 червня 2024 на суму 98 177,28 грн; № 3ЦЛК-000297 від 09 червня 2024 на суму 107 911,98 грн. Всього сума видаткових накладних, на яку було реалізовано товар складає 206 029, 26 грн, в той час коли зведена податкова накладна складена на суму 11 479 691,82 грн. Жодних інших документів на підтвердження поставки товару у червні 2024 року позивачем не надано. Таким чином, існує очевидне протиріччя між обсягом товару, задекларованим у податковій накладній (11 479 691,82 грн), та обсягом фактичної поставки, підтвердженої первинними документами (206 029,26 грн).
Для реєстрації податкової накладної № 18 від 30.06.2024 на суму 910 018,80 грн позивачем надано наступні видаткові накладні на комісію: № 167 від 20 червня 2024 на суму 30 201,12 грн, та № 150 від 03 червня 2024 на суму 21 193,20 грн. Всього сума видаткових накладних, на яку було реалізовано товар складає 51 394,32 грн, в той час коли зведена податкова накладна складена на суму 910 018,80 грн.
Для реєстрації податкової накладної № 19 від 30.06.2024 на суму 361 178,74 грн було надано наступні видаткові накладні на комісію: № 210 від 30 червня 2024 на суму 6 426,36 грн; № 212 від 03 червня 2024 на суму 2 706,60 грн. Всього сума видаткових накладних, на яку було реалізовано товар складає 9132,96 грн, в той час коли зведена податкова накладна складена на суму 361 13 178,74 грн.
Позивач надав до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення від 30.01.2026, в яких проінформував, що ним надавався розрахунок вхідної сировини та обсягу реалізації за спірний період (додаток № 1 до пояснень), який підтверджує, що підприємство мало достатню кількість сировини (в т.ч. залишків) для виготовлення обсягу продукції, реалізованої за податковими накладними № 17 від 30.06.2024, № 18 від 30.06.2024, № 7 від 30.06.2024, № 19 від 30.06.2024. Готова продукція після виготовлення не зберігається на складі, а відвантажується безпосередньо комісіонеру для подальшої реалізації, що є особливістю діяльності підприємства та пояснює відсутність залишків готової продукції (Рпоточ = 0). Таким чином, показник D > 100% виник виключно через те, що податкові накладні на придбання сировини не співвідносяться автоматично з кодами УКТ ЗЕД готової продукції, оскільки має місце виробничий процес, а не перепродаж товарів.
Крім того, просив врахувати, що реалізація товарів за спірними податковими накладними систематично відбувається через комісіонерів - ТОВ «Бейк Фуд», ТОВ «ТД «Віпава» та ТОВ «Комбінат хлібопечення «Кулиничі». Реальність надання комісійних послуг у червні 2024 та попередніх періодах - підтверджується зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними на комісійну винагороду.
Контролюючий орган також надав до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення від 04.02.2026, в яких зазначив, що критерії ризиковості та відповідні показники (зокрема показник «D») є виключно технічними індикаторами, які не встановлюють факту порушення платником податку норм податкового законодавства, та не є самостійною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної. Зазначені показники мають на меті лише ідентифікацію операцій, що потребують додаткової перевірки, та слугують підставою для зупинення, але не для остаточного вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної.
На переконання першого відповідача, доводи позивача щодо наявності виробничих потужностей, циклічності виробничого процесу, переробки сировини у готову продукцію, пояснення невідповідності кодів УКТ ЗЕД сировини та готової продукції не є предметом розгляду комісії регіонального рівня у межах процедури, визначеної Порядком № 520, та не можуть компенсувати відсутність первинних документів, які безпосередньо підтверджують інформацію, зазначену у податкових накладних, складених за першою подією.
У поясненнях від 20.02.2026 та від 06.03.2026 ТОВ «ЛХК» навів хронологію надання пояснень та відповідних копій документів контролюючому органу.
Також, вкотре наголосив, що контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних не повинен підміняти процедуру моніторингу з повноцінною перевіркою та має аналізувати первинні документи у взаємозв'язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05. 2024 у справі № 400/11727/23.
ГУ ДПС у Харківській області у поясненнях від 12.03.2026 повідомило, що хоча податкові накладні, на які посилається позивач, і були складені за аналогічними господарськими операціями та з тими ж контрагентами, однак сформовані за інший податковий період та щодо інших господарських операцій, їх розгляд комісією контролюючого органу здійснювався за інших фактичних обставин та на підставі іншого переліку документів, поданих платником податків.
Представник позивача в судових засіданнях підтримав вимоги апеляційної скарги ТОВ «ЛХК» з підстав та мотивів, викладених в останній та у додаткових поясненнях, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити, а у задоволенні вимог апеляційної скарги першого відповідача - відмовити.
Представник відповідачів в судових засіданнях підтримав правову позицію, викладену у апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області та додаткових поясненнях, заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив відмовити в її задоволенні.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга контролюючого органу не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.12.2023 між ТОВ «Львівський хлібопекарський комплекс» (як комітентом) та ТОВ «КОМБІНАТ ХЛІБОПЕЧЕННЯ «КУЛИНИЧІ»» (як комісіонером) укладено договір комісії № 1 (далі - Договір № 1).
За умовами Договору № 1 прийом-передачу товару від комітента до комісіонера засвідчують видаткові накладні.
На виконання Договору № 1 позивачем у червні 2024 року передано ТОВ «КОМБІНАТ ХЛІБОПЕЧЕННЯ «КУЛИНИЧІ»» на комісію товар на суму 1 125 233,16 грн, що підтверджується видатковими накладними.
30.06.2024 комісіонером складено звіт комісіонера № 17, яким засвідчено продаж такого товару на суму 1 125 233,16 грн.
За наслідками вказаних господарських операцій на суму переданого на комісію товару позивачем складені зведені податкові накладні та подані на реєстрацію в ЄРПН:
- зведену податкову накладну № 17 від 30.06.2024 на загальну суму 100 557,24 грн, в т. ч. ПДВ - 16 759,24 грн (т. 2 а.с. 56-57);
- зведену податкову накладну № 18 від 30.06.2024 на загальну суму 910 018,80 грн, в т. ч. ПДВ - 151 669,80 грн (т. 4 а.с. 204-205).
Також 01.12.2023 між ТОВ «Львівський хлібопекарський комплекс» (як комітентом) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВІПАВА»» (як комісіонером) укладено договір комісії № 2 (далі - Договір № 2).
За умовами Договору № 2 прийом-передачу товару від комітента до комісіонера засвідчують видаткові накладні.
На виконання Договору № 2 позивачем у червні 2024 року передано ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВІПАВА» на комісію товар на суму 11 479 691,82 грн, що підтверджується видатковими накладними.
30.06.2024 комісіонером складено звіт комісіонера № 19, яким засвідчено продаж такого товару на суму 11 479 691,82 грн.
За наслідками вказаних господарських операцій на суму переданого на комісію товару позивачем складено зведену податкову накладну № 7 від 30.06.2024 на загальну суму 11 479 691,82 грн, в т. ч. ПДВ - 1 913 281,97 грн, та подано на реєстрацію в ЄРПН (т. 4 а.с. 174-175).
Також 01.05.2024 між ТОВ «Львівський хлібопекарський комплекс» (як комітентом) та ТОВ «БЕЙК ФУД» (як комісіонером) укладено договір комісії № 6 (далі - Договір № 6).
За умовами Договору № 6 прийом-передачу товару від комітента до комісіонера засвідчують видаткові накладні.
На виконання Договору № 2 позивачем у червні 2024 року передано ТОВ «БЕЙК ФУД» на комісію товар на суму 361 178,74 грн, що підтверджується видатковими накладними.
30.06.2024 комісіонером складено звіт комісіонера № 21, яким засвідчено продаж такого товару на суму 361 178,74 грн.
За наслідками вказаних господарських операцій на суму переданого на комісію товару позивачем складено зведену податкову накладну № 19 від 30.06.2024 на загальну суму 361 178,74 грн, в т. ч. ПДВ - 60 196,46 грн (т. 5 а.с. 175-176) та подано на реєстрацію в ЄРПН.
Квитанціями податкового органу реєстрацію поданих податкових накладної зупинено на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Повідомлено: показник - «D»=122,84638%, "Рпоточ"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем подано повідомлення № 6 від 24.12.2024 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної № 17 від 30.06.2024 з одночасним долученням копій документів на підтвердження відповідності обсягів придбання/виготовлення товару з обсягами постачання за спірною податковою накладною, а саме докази придбання сировини та послуг (оренда обладнання, приміщень, електроенергії тощо) для виготовлення продукції, що була предметом реалізації за спірною податковою накладною, штатний розпис, докази оплати сировини та придбаних послуг. Вибірково були надані копії видаткових накладних на відвантаження товару на комісію, копії якісних посвідчень та накладних на внутрішнє переміщення готової продукції на склад, копії договору комісії, звіт комісіонера, акт наданих комісійних послуг, докази проведених розрахунків за договором комісії.
30.12.2024 від контролюючого органу позивачем отримано повідомлення № 12287355/44844675 про необхідність надання додаткових документів, а саме: первинних документів щодо постачання товарів та складських документів. У графі «додаткова інформація» вказаних повідомлень зазначено: «У разі неподання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим пункту 9 цього Порядку».
31.12.2024 позивачем надані додаткові пояснення та документи: копії накладних на внутрішнє переміщення готової продукції на склад, вибірково копії якісних посвідчень на товар, що передані на комісію.
06.01.2025 Комісією ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення № 12317157/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 30.06.2024 з причин: не надання/часткове не надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній (т.2 а.с. 26-27).
Позивачем подане повідомлення № 7 від 24.12.2024 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної № 18 від 30.06.2024 з одночасним долученням копій документів на підтвердження відповідності обсягів придбання/виготовлення товару з обсягами постачання за спірною податковою накладною, а саме докази придбання сировини та послуг (оренда обладнання, приміщень, електроенергії тощо) для виготовлення продукції, що була предметом реалізації за спірною податковою накладною, штатний розпис, докази оплати сировини та придбаних послуг. Вибірково були надані копії видаткових накладних на відвантаження товару на комісію, копії якісних посвідчень та накладних на внутрішнє переміщення готової продукції на склад, копії договору комісії, звіт комісіонера, акт наданих комісійних послуг, докази проведених розрахунків за договором комісії.
30.12.2024 від контролюючого органу позивачем отримано повідомлення № 12287344/44844675 про необхідність надання додаткових документів, а саме: первинних документів щодо постачання товарів та складських документів. У графі «додаткова інформація» вказаних повідомлень зазначено: «У разі неподання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим пункту 9 цього Порядку».
31.12.2024 позивачем надані додаткові пояснення та документи: копії накладних на внутрішнє переміщення готової продукції на склад, вибірково копії якісних посвідчень на товар, що передані на комісію.
06.01.2025 ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення № 12317158/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 30.06.2024 з причин: не надання/часткове не надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній(т.2 а.с. 61-62).
Позивачем подане повідомлення № 8 від 26.12.2024 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної № 19 від 30.06.2024 з одночасним долученням копій документів на підтвердження відповідності обсягів придбання/виготовлення товару з обсягами постачання за спірною податковою накладною, а саме докази придбання сировини та послуг (оренда обладнання, приміщень, електроенергії тощо) для виготовлення продукції, що була предметом реалізації за спірною податковою накладною, штатний розпис, докази оплати сировини та придбаних послуг. Вибірково були надані копії видаткових накладних на відвантаження товару на комісію, копії кісних посвідчень та накладних на внутрішнє переміщення готової продукції на склад, копії договору комісії, звіт комісіонера, акт наданих комісійних послуг, докази проведених розрахунків за договором комісії.
31.12.2024 від контролюючого органу позивачем отримано повідомлення № 12295602/44844675 про необхідність надання додаткових документів, а саме: первинних документів щодо постачання товарів, складських документів та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У графі «додаткова інформація» вказаного повідомлення зазначено: «У разі неподання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим пункту 9 цього Порядку».
03.01.2025 позивачем надані додаткові пояснення та документи: копії накладних на внутрішнє переміщення готової продукції на склад, вибірково копії якісних посвідчень на товар, що передані на комісію, а також копії платіжних інструкцій щодо розрахунків за надані на комісію товари.
01.01.2025 ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення № 12326906/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 30.06.2024 з причин: не надання / часткове не надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.
Позивачем подане повідомлення № 5 від 23.12.2024 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної № 7 від 30.06.2024 з одночасним долученням копій документів на підтвердження відповідності обсягів придбання/виготовлення вару з обсягами постачання за спірною податковою накладною, а саме докази придбання сировини та послуг (оренда обладнання, приміщень, електроенергії тощо) для виготовлення продукції, що була предметом реалізації за спірною податковою накладною, штатний розпис, докази оплати сировини та придбаних послуг. Вибірково надані копії видаткових накладних на відвантаження товару на комісію, копії якісних посвідчень та накладних на внутрішнє переміщення готової продукції на склад, копії договору комісії, звіт комісіонера, акт наданих комісійних послуг, докази проведених розрахунків за договором комісії.
27.12.2024 від контролюючого органу позивачем отримано повідомлення № 12281300/44844675 про необхідність надання додаткових документів, а саме: первинних документів щодо постачання товарів, складських документів та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У графі «додаткова інформація» вказаного повідомлення зазначено: «У разі неподання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим пункту 9 цього Порядку».
30.12.2024 позивачем надані додаткові пояснення та документи: копії накладних на внутрішнє переміщення готової продукції на склад, вибірково копії якісних посвідчень на товар, що передані на комісію.
03.01.2025 ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення № 12308887/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 30.06.2024 з причин: не надання/часткове не надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.
Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування № 12317157/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 30.06.2024, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки ГУ ДПС під час судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для відмови у реєстрації в ЄРПН складеної ТОВ «Львівський хлібопекарський комплекс» податкової накладної № 17 від 30.06.2024, а обсяг документів, наданих позивачем до контролюючого органу, в повній мірі підтверджував зазначену у податковій накладній № 17 від 30.06.2024 інформацію.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДПС у Харківській області № 12317158/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 30.06.2024, № 12308887/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 30.06.2024, № 12326906/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 30.06.2024, суд вважав, що встановлені під час розгляду справи обставини в їх сукупності не дають підстав стверджувати про документальне підтвердження позивачем господарських операцій, що були підставами для формування зведених податкових накладних № 18, № 7, № 19 від 30.06.2024, та наявності у відповідачів підстав та обов'язку зареєструвати такі в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини врегульовано нормами ПК України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246), Порядку № 1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).
За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно з положеннями абзаців першого-третього пункту 187.1 статті 187 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з положеннями абзаців першого-другого, п'ятого, десятого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком № 1246.
Згідно з положеннями пунктів 12, 13, та 17 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться, зокрема, перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. За результатами перевірки одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації, визначеної пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов'язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов'язки їх членів затверджено Порядком № 1165, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з приписами пункту 7 Порядку № 1165 у разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування відповідності відображених в них операцій хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем за результатами розгляду надісланих податкових накладних отримано ідентичні за змістом квитанції, в яких зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 1905, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Додатково повідомлені показники :
Щодо ПН № 7 від 30.06.2024 "D"=122.8463%, "Рпоточ"=0;
Щодо ПН № 19 від 30.06.2024 "D"=122.8463%, "Рпоточ"=0;
Щодо ПН № 17 від 30.06.2024 "D"=122.8463%, "Рпоточ"=0;
Щодо ПН № 18 від 30.04.2024 "D"=122.8463%, "Рпоточ"=0.
Таким чином, підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних була їх відповідність пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку № 1165.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165).
Колегія суддів наголошує, що оскільки квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної інформує про наявність ознак ризиковості здійснення операцій, тобто про відсутність передумов для безумовної реєстрації податкової накладної, контролюючим органом має бути наведено конкретні обставини, які стали підставою для такого висновку.
При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Разом з цим, в наданих квитанціях про зупинення реєстрації ПН не викладено обставин, за яких контролюючий орган дійшов висновку про те, що обсяг постачання товару/послуг перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Не вказує контролюючий орган і про переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Перший відповідач взагалі не наводить даних про відсутність в таблиці даних платника податку на додану вартість якого саме товару, що на постійній основі постачається, йде мова, при цьому відомостей про те, що таблиця даних платника податку на додану вартість надавалася або не надавалася не вказано.
Крім того, відповідно до пункту 12 Порядку № 1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
З наведеного слідує, що подання таблиці є правом, а не обов'язком платника ПДВ, а отже неподання останньої, не може тягти для платника негативних наслідків.
Колегія суддів зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 420/9924/20.
Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем з приводу перевищення обсягу постачання товару/послуги 1905, величини залишку, надано пояснення, з яких вбачається, що підприємство здійснює господарську діяльність з виготовлення хлібобулочних виробів шляхом переробки придбаної сировини (борошно, дріжджі, цукор, сіль, олія тощо). Для здійснення виробничого процесу підприємство закуповує всі необхідні інгредієнти, що підтверджується вхідними податковими накладними, орендує виробничі приміщення та обладнання, несе витрати на електроенергію, воду та інші комунальні послуги, має достатню кількість трудових ресурсів для здійснення виробництва.
У свою чергу, перевищення обсягу постачання товару/послуги 1905, величини залишку такого товару пояснюється тим, що у спірних правовідносинах має місце виробничий процес, а не перепродаж товарів, що і зумовлює не відповідність кодів УКТ ЗЕД готової продукції у спірних податкових накладних із кодами УКТ ЗЕД у податкових накладних, складених та зареєстрованих за наслідками придбання сировини, що протиправно залишилось поза увагою контролюючого органу.
Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку № 520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520 передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.
Положеннями пункту 6 Порядку № 520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
При цьому із змісту форми Рішення (Додаток 1 до Порядку №520) слідує, що комісія регіонального рівня у випадку, якщо подані платником податків пояснення/додаткові пояснення та копії документів не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, проставляє відмітку у графі «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».
У випадку ж ненадання платником податків у встановлені строки додаткових пояснень і копій документів, встановлених абзацом шостим пункту 9 Порядку №520, комісія регіонального рівня проставляє відмітку у графі «ненадання/часткове надання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
Верховний Суд у постанові від 24.03.2025 у справі №140/32696/23 сформував такий правовий висновок:
«Якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.».
Під час касаційного перегляду колегія суддів встановила, що висновки Верховного Суду у питанні застосування норм Порядку №520 та Порядку №1165 є сформованими і усталеними.
У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Колегія суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Так, у постанові Верховного Суду від 29 січня 2026 року по справі № 160/29956/24 зазначено, «що формальне зазначення у квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.
Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів, поданих позивачем на підтвердження реальності проведених операцій.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.
Колегія суддів враховує, що в даному випадку, квитанція про зупинення реєстрації податкових накладних не містила переліку документів, які необхідно було подати для прийняття контролюючим органом рішення про її реєстрацію».
Вказаний правовий висновок також був підтриманий Верховним Судом у постанові від 03.03.2026 по справі № 420/18439/24.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до податкового органу було надано повідомлення про надання пояснень № 6 від 24.12.2024 та копії документів щодо податкової накладної № 17 від 30.06.2024 та № 7 від 24.12.2024 щодо податкової накладної № 18 від 30.06.2024.
Дослідивши вказані документи, колегією суддів встановлено, що на виконання Договору комісії № 1 від 01.12.2023 на суму переданого на комісію товару (1 125 233,16 грн), що підтверджується видатковими накладними та звітом комісіонера № 17 від 30.06.2024, позивачем складені зведені податкові накладні та подані на реєстрацію в ЄРПН: № 17 від 30.06.2024 на загальну суму 100 557,24 грн, у т. ч. ПДВ - 16 759,24 грн (т. 2 а. с. 56-57) та №18 від 30.06.2024 на загальну суму 910 018,80 грн, у т. ч. ПДВ - 151 669,80 грн (т. 4 а. с. 204-205).
Також, позивачем подано повідомлення № 8 від 26.12.2024 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної № 19 від 30.06.2024.
Так, на виконання Договору комісії № 6 від 01.05.2024 на суму переданого на комісію товару (361 178,74 грн), що підтверджується видатковими накладними та звітом комісіонера № 21 від 30.06.2024, позивачем складено зведену податкову накладну № 19 від 30.06.2024 на загальну суму 361 178,74 грн, в т. ч. ПДВ - 60 196,46 грн (т. 5 а. с. 175-176) та подано на реєстрацію в ЄРПН.
Крім того, позивачем подане повідомлення № 5 від 23.12.2024 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної № 7 від 30.06.2024, зі змісту яких вбачається, що на виконання Договору комісії № 2 від 01.12.2023 на суму переданого на комісію товару (11 479 691,82 грн), що підтверджується видатковими накладними та звітом комісіонера № 19 від 30.06.2024 позивачем складено зведену податкову накладну № 7 від 30.06.2024 на загальну суму 11 479 691,82 грн, у т. ч. ПДВ - 1 913 281,97 грн, та подано на реєстрацію в ЄРПН (т. 4 а.с. 174-175).
Колегія суддів зазначає, що вказані документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції позивачем були надані до Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечуються першим відповідачем, однак залишені поза увагою.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що положеннями пункту 9 Порядку № 520 (в редакції, що була чинна на момент прийняття оскаржуваного рішення) контролюючому органу за результатами розгляду пояснень та документів, поданих платником на виконання вимог пункту 5 Порядку № 520, було надано право направити повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.
Так, контролюючий орган вважав недостатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних документи, подані позивачем разом з повідомленнями, у зв'язку з чим на виконання вимог пункту 9 Порядку № 520 надіслав ТОВ «ЛХК» :
Щодо ПН № 17 від 30.06.2024 - повідомлення від 30.12.2024 № 12287355/44844675 про необхідність надання первинних документів щодо постачання товарів та складських документів;
Щодо ПН № 18 від 30.06.2024 - повідомлення від 30.12.2024 № 1287344/44844675 про необхідність надання первинних документів щодо постачання товарів та складських документів;
Щодо ПН № 19 від 30.06.2024 - повідомлення від 21.12.2024 № 12295602/44844675 про необхідність надання первинних документів щодо постачання товарів, складських документів та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків;
Щодо ПН № 7 від 30.06.2024 - повідомлення від 27.12.2024 № 12281300/44844675 про необхідність надання первинних документів щодо постачання товарів, складських документів та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до контролюючого органу було надано пояснення разом з копіями документів.
Однак, не зважаючи на отримані від платника податку документи, ГУ ДПС в Харківській області прийнято оскаржувані рішення № 12317157/44844675, № 12317158/44844675, № 12308887/44844675 та № 12326906/44844675 про відмову у реєстрації податкових накладних № 17 від 30.06.2024, № 18 від 30.06.2024, № 7 від 30.06.2024 та № 19 від 30.06.2024 з мотивів ненадання/часткового ненадання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання приймання комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
У графі «додаткова інформація» прийнятих рішень ГУ ДПС у Харківській області не зазначено, яких саме документів було недостатньо для прийняття позитивних рішень про реєстрацію спірних ПН.
Колегія суддів вважає необґрунтованою вимогу контролюючого органу про необхідність надання складських документів по спірним податковим накладним, так як позивачем у наданих Комісії поясненнях зазначалось, що готова продукція після виготовлення не зберігається на складі, а відвантажується безпосередньо комісіонеру для подальшої реалізації, що є особливістю діяльності підприємства, а відтак, ТОВ «ЛХК» об'єктивно не мало можливості надати такі документи, які не складалися внаслідок відсутності для цього підстав.
Є таким, що не відповідає припущення першого відповідача про відсутність первинних документів щодо постачання товарів по ПН № 17 від 30.06.2024, так як позивачем як до пояснень, так і до матеріалів справи долучено видаткові накладні від 29.06.2024 № 176 та № 177, заперечень відносно обґрунтованості сум у яких не висловлено ані у оскаржуваному рішенні, ані у апеляційній скарзі першого відповідача.
Безпідставною є і вимога із надання протоколів узгодження та розрахункових документів, які підтверджують розмір винагороди комісіонера, так як спірні податкові накладні складались та подавались на реєстрацію саме на суму переданого на комісію товару, а не за наслідками оплати винагороди комісіонеру, а тому на етапі подання таких ПН на реєстрацію у платника податку був відсутній обов'язок щодо їх складання.
Водночас, як вбачається зі змісту апеляційної скарги першого відповідача та рішення суду першої інстанції, фактичною підставою для відмови у реєстрації ПН № 18 від 30.06.2024, № 7 від 30.06.2024 та № 19 від 30.06.2024 слугувало те, що існує очевидне протиріччя між обсягом товару, задекларованим у податкових накладних та обсягом фактичної поставки, яка підтверджена первинними документами.
Однак, суд апеляційної інстанції враховує, що вказані доводи не були покладені в основу оскаржуваних рішень.
При цьому, слід зазначити наступне.
У розумінні статті 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Відповідно до статті 1022 ЦК України, після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.
Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.
Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку про те, що основним документом, який підтверджує виконання договору комісії є звіт комісіонера, що містить перелік вчинених правочинів, отримані доходи та витрати.
Матеріалами справи підтверджено, що підставою для складання зведених податкових накладних є ритмічний характер постачання (відвантаження) продукції протягом червня 2024 року (кожен день).
Зведені податкові накладні складені в останній день місяця, в якому здійснено такі постачання, на підставі звітів комісіонерів, а саме:
- податкові накладні № 17 від 30.06.2024 на загальну суму 100 557,24 грн, в т. ч. ПДВ - 16 759,24 грн та № 18 від 30.06.2024 на загальну суму 910 018,80 грн, в т.ч. ПДВ - 151 669,80 грн - звіт комісіонера від 30.06.2024 № 17 (міститься в матеріалах справи);
- податкова накладна № 7 від 30.06.2024 на загальну суму 11 479 691,80 грн, в т.ч. ПДВ - 1 913 281,97 грн - звіт комісіонера від 30.06.2024 № 19 (міститься в матеріалах справи);
- податкова накладна № 19 від 30.06.2024 на загальну суму 361 178,74 грн, в т.ч. ПДВ - 60 196,46 грн - звіт комісіонера від 30.06.2024 № 21 (міститься в матеріалах справи).
Крім того, колегією суддів встановлено, що з метою спростування будь-яких сумнівів контролюючого органу, на підтвердження обсягу поставки товару, зазначеного у ПН № 19 від 30.06.2024 на загальну суму 361 178,74 грн, в т.ч. ПДВ - 60 196,46 грн, позивачем до матеріалів справи долучено, зокрема, видаткові накладні : від 01.06.2024 за № 183 на суму 3002,34 грн; від 02.06.2024 за № 184 на суму 270, 96 грн, від 03.06.2024 за № 212 на суму 2706,60 грн, від 04.06.2024 за № 185 на суму 2990,82 грн, від 05.06.2024 за № 186 на суму 39779,04 грн, від 06.06.2024 за № 187 на суму 10781,70 грн, від 07.06.2024 за № 188 на суму 9813,48 грн; від 08.06.2024 за № 189 на суму 20279,04 грн, від 09.06.2024 за № 190 на суму 8241,36 грн, від 10.06.2024 за № 191 на суму 12775,92 грн, від 11.06.2024 за № 192 на суму 15489,40 грн, від 12.06.2024 за № 193 на суму 8130,60 грн, від 13.06.2024 за № 194 на суму 24856,62 грн, від 14.06.2024 за № 195 на суму 7344,42 грн, від 15.06.2024 за № 196 на суму 16099,14 грн, від 16.06.2024 за № 197 на суму 8828,40 грн, від 17.06.2024 за № 211 на суму 7349,94 грн, від 18.06.2024 за № 198 на суму 10990,38 грн, від 19.06.2024 за № 199 на суму 26004,54 грн, від 20.06.2024 за № 200 на суму 12601,26 грн, від 21.06.2024 за № 201 на суму 8499,30 грн, від 22.06.2024 за № 202 на суму 15832,20 грн, від 23.06.2024 за № 203 на суму 7855,98 грн, від 24.06.2024 за № 204 на суму 6505,62 грн, від 25.06.2024 за № 205 на суму 21825,78 грн, від 26.06.2024 за № 206 на суму 8188,26 грн, від 27.06.2024 за № 207 на суму 11677,02 грн, від 28.06.2024 за № 208 на суму 10221,42 грн, від 29.06.2024 за № 209 на суму 15810,84 грн, та від 30.06.2024 за № 210 на суму 6426,36 грн.
На підтвердження обсягу поставки товару, зазначеного у податковій накладній № 7 від 30.06.2024 на загальну суму 11 479 691,80 грн, в т. ч. ПДВ - 1 913 281,97 грн надано видаткові накладні : від 01.06.2024 за № ЗЦЛК-000289 на суму 150207,30 грн, від 02.06.2024 за № ЗЦЛК-000290 на суму 114496,86 грн, від 03.06.2024 №ЗЦЛК-000291 на суму 133398,18 грн, від 04.06.2024 за № ЗЦЛК-000292 на суму 127086,12 грн, від 05.06.2024 за №ЗЦЛК-000293 на суму 340328,34 грн, від 06.06.2024 за № ЗЦЛК-000294 на суму 116352,00 грн, від 07.06.2024 за № ЗЦЛК-000295 на суму 999028,26 грн, від 08.06.2024 за № ЗЦЛК-000296 на суму 913073,04 грн, від 09.06.2024 за № ЗЦЛК-000297 на суму 107911,98 грн, від 10.06.2024 за №ЗЦЛК-000297 на суму 89163,24 грн, від 11.06.2024 за № ЗЦЛК-000299 на суму 114473,28 грн, від 12.06.2024 за № ЗЦЛК-000300 на суму 559193,64 грн, від 13.06.2024 за № ЗЦЛК-000301 на суму 374560,62 грн, від 14.06.2024 за № ЗЦЛК-000302 на суму 498059,28 грн, від 15.06.2024 за№ ЗЦЛК-000303 на суму 522866,10 грн, від 16.06.2024 за № ЗЦЛК-000304, на суму 118298,82 грн, від 17.06.2024 за № ЗЦЛК-000305 на суму 540828,60 грн, від 18.06.2024 за № ЗЦЛК-000306, на суму 592269,66 грн, від 19.06.2024 за № ЗЦЛК-000307, на суму 141560,34 грн, від 20.06.2024 за №ЗЦЛК-000308, на суму 300330,60 грн, від 21.06.2024 за № ЗЦЛК-000309, на суму 601192,14 грн, від 22.06.2024 за № ЗЦЛК-000310 на суму 922922,76 грн, від 23.06.2024 за № ЗЦЛК-000311, на суму 115961,28 грн, від 24.06.2024 за № ЗЦЛК-000312, на суму 145562,04 грн, від 25.06.2024 за № ЗЦЛК-000313, на суму 525225,36 грн, від 26.06.2024 за № ЗЦЛК-000314, на суму 108752,82 грн, від 27.06.2024 за № ЗЦЛК-000315, на суму 343372,26 грн, від 28.06.2024 за № ЗЦЛК-000316,на суму 836171,46 грн, від 29.06.2024 за № ЗЦЛК-000317 на суму 925868,16 грн, та від 30.06.2024 за № ЗЦЛК-000318 на суму 98177,28 грн.
Крім того, відповідно до долученого до матеріалів справи Акту звірки взаємних розрахунків за період червень 2024 року між ТОВ «ЛХК» та ТОВ «ТБ «Віпава», за даними ТОВ «ЛХК» станом на 30.06.2024 дебет становить 11479691,82 грн.
На підтвердження обсягу поставки товару, зазначеного у податковій накладній № 18 від 30.06.2024 на загальну суму 910 018,80 грн, в т.ч. ПДВ - 151 669,80 грн надано видаткові накладні: від 01.06.2024 за № 148 на суму 24405,00 грн, від 02.06.2024 за № 149 на суму 23878,00 грн, від 03.06.2024 за № 150 на суму 17661,00 грн, від 04.06.2024 за № 151 на суму 48920,00 грн, від 05.06.2024 за № 152 на суму 20189,00 грн, від 06.06.2024 за № 153 на суму 22138,90 грн, від 07.06.2024 за № 154 на суму 21325,00 грн, від 08.06.2024 за № 155 на суму 23667,60 грн, від 09.06.2024 за № 156 на суму 24513,60 грн, від 10.06.2024 за № 157 на суму 14661,70 грн, від 11.06.2024 за № 158 на суму 21631,80 грн, від 12.06.2024 за № 159 на суму 21400,60 грн, від 13.06.2024 за № 160 на суму 38435,20 грн, від 14.06.2024 за № 161 на суму 23134,80 грн, від 15.06.2024 за № 162 на суму 25935,30 грн, від 16.06.2024 за № 163 на суму 22568,90 грн, від 17.06.2024 за № 164 на суму 41058,00 грн, від 18.06.2024 за № 165 на суму 22263,30 грн, від 19.06.2024 за № 166 на суму 22923,60 грн, від 20.06.2024 за № 167 на суму 25167,60 грн, від 21.06.2024 за № 168 на суму 43592,00 грн, від 22.06.2024 за № 169 на суму 31111,40 грн, від 23.06.2024 за № 170 на суму 30753,40 грн, від 24.06.2024 за № 171 на суму 34570,30 грн, від 25.06.2024 за № 172 на суму 28251,90 грн, від 26.06.2024 за №173 на суму 27673,30 грн, від 27.06.2024 за №174 на суму 28859,60 грн, від 28.06.2024 за № 175 на суму 27658,20 грн, від 29.06.2024 за № 176 на суму 56411,90 грн, від 30.06.2024 за № 177 на суму 27385,80 грн.
Дослідивши вказані документи у їх сукупності, судом апеляційної інстанції встановлено, що загальні суми перелічених видаткових накладних у повному обсязі співвідносяться із звітами комісіонера та обсягом поставки по спірних податкових накладних.
При цьому, виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).
Приписи статті 76 КАС України встановлюють, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що право платника довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не обмежене поданням виключно тих доказів, що надавалися ним контролюючому органу. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
Крім цього, вимоги частини четвертої статті 9 КАС України зобов'язують суд до активної ролі в судовому процесі, у тому числі до офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 806/434/16, від 18 листопада 2019 року у справі № 815/1088/15, від 31 березня 2020 року у справі № 140/10/19, від 21 травня 2020 року у справі №560/391/19.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку усім документам, наданим позивачем до матеріалів справи, у тому числі тим документам, що не були надані до контролюючого органу, однак у своїй сукупності підтверджують факт виникнення першої події та як наслідок обов'язок у позивача скласти та подати на реєстрацію спірні податкові накладні.
Колегія суддів враховує, що відповідно до сталої практики Верховного Суду в аналогічних спорах, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та їх зареєструвати в ЄРПН.
У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Так, у справі яка переглядається, у квитанціях податковий орган в загальному сформулював вимогу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних; позивач направив повідомлення по спірним податковим накладним щодо подачі документів про підтвердження реальності та правомірності операцій та документи, яких на його переконання, достатньо для реєстрації податкових накладних; за результатами розгляду пояснень Комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації вищевказаних ПН в ЄРПН. Підставою відмови в оскаржуваних рішеннях вказано ненадання платником податку копій документів, без будь-якої конкретизації. При цьому, у повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень контролюючим органом також не конкретизувалось, що платнику податку необхідно надати всі видаткові накладні, які підтверджують обсяг товару, задекларований у податкових накладних.
Формальне зазначення у квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку № 1165.
Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що у подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів, поданих позивачем на підтвердження реальності проведених операцій.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.03.2026 по справі № 420/18439/24.
Також, Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20 вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Варто зазначити, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У цій справі Суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Отже, критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 420/14943/21.
Разом з цим, при прийнятті спірних рішень комісії ГУ ДПС у Харківській області про відмову у реєстрації податкових накладних першим відповідачем не надано правової оцінки фактичним обставинам справи (поданим документам, іншим доказам), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону.
Колегія суддів зазначає, що суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.
Колегія суддів враховує, що відповідно до сталої практики Верховного Суду в аналогічних спорах, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.
У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
В свою чергу, з настанням першої події, із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України, зокрема переданням товару на комісію, що підтверджується звітом комісіонера, і було пов'язано складання спірних податкових накладних та подання їх на реєстрацію.
Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень “суб'єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.
Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.
Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку № 1165, пункту 5 Порядку № 520 і підпунктів 201.16.1, 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Харківській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.
Колегія суддів зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
ГУ ДПС у Харківській області під час судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови в реєстрації спірної ПН в ЄРПН.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Харківській області при прийнятті рішень № 12317157/44844675, № 12317158/44844675, № 12308887/44844675 та № 12326906/44844675 про відмову у реєстрації податкових накладних № 17 від 30.06.2024, № 18 від 30.06.2024, № 7 від 30.06.2024 та № 19 від 30.06.2024 відповідно, складених на виконання умов договорів комісії № 1 від 01.12.2023, № 2 від 01.12.2023 та № 6 від 01.05.2024 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання їх протиправними та скасування, що зумовлює прийняття рішення про задоволення вимог апеляційної скарги позивача.
Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути “ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, “ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.
На законодавчому рівні поняття “дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов'язаний був зареєструвати спірні податкові накладні були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
Зважаючи на те, що обставини, які слугували підставами для відмови в реєстрації спірної податкової накладної, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «Львівський хлібопекарський комплекс» № 17 від 30.06.2024, № 18 від 30.06.2024, № 7 від 30.06.2024 та № 19 від 30.06.2024 датою їх фактичного подання.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За приписами пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Враховуючи, що суд першої інстанції не встановив належним чином всі фактичні обставини у даній справі, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в частині про визнання протиправними та скасування рішень № 12317158/44844675 від 06.01.2025, №12308887/44844675 від 03.01.2025 та № 12326906/44844675 від 08.01.2025, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 по справі № 520/3364/25 в частині відмови у задоволенні позову підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 139 КАС України).
Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 7 статті 139 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позову майнового характеру, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 року - 3028,00 грн.
Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до наявної в матеріалах справи платіжної інструкції № 3301 від 12.02.2025 позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 16956,80 грн та відповідно до платіжної інструкції № 38421 від 18.11.2025 сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 10900,80 грн.
Таким чином, з огляду на прийняття рішення про задоволення 3 вимог немайнового характеру, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в суді першої інстанції у загальному розмірі 7267,20 грн (3028*0,8*3) та у суді апеляційної інстанції у розмірі 10900,80 грн (7267,20*1,5) за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у даній справі.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327 -329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський Хлібопекарський комплекс" - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 по справі № 520/3364/25 в частині відмови у задоволенні позову - скасувати.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 12317158/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 30.06.2024.
Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, Україна, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 18 від 30.06.2024 датою її подання.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 12308887/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 30.06.2024.
Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, Україна, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 7 від 30.06.2024 датою її подання;
Визнати протиправним та скасувати рішення № 12326906/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 30.06.2024.
Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, Україна, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 19 від 30.06.2024 датою її подання.
В частині задоволення позову рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 по справі № 520/3364/25 - залишити без змін.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» (61026, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Грищенка(пн), будинок 2, код ЄДРПОУ 44844675) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (адреса вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057 ЄДРПОУ 43983495) судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 9084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» (61026, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Грищенка(пн), будинок 2, код ЄДРПОУ 44844675) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, Україна, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 9084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено та підписано 20.03.2026 року