Справа № 755/14560/25
Провадження №: 3/755/5218/25
"17" березня 2026 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця місто Ахтирка Сумська область, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за частиною першою статті 130 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -
15 липня 2025 року о 08 годині 46 хвилин по вул. Празька у місті Києві, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Форд», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога. В результаті таких дій ОСОБА_1 порушив пункт 2.9а Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 15 липня 2025 року о 08 годині 46 хвилин автомобіль, який йому належить, був припаркований біля будинку, при цьому транспортним засобом він не керував, а перебував поруч із ним, транспортним засобом керував його товариш.
За його словами, у вказаний час до нього під'їхали працівники поліції, які під час спілкування повідомили, що він перебуває у розшуку територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Також працівники поліції зазначили про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння (зокрема, запах алкоголю з порожнини рота) та поцікавилися, чи вживав він алкогольні напої. На це ОСОБА_1 відповів, що вживав алкоголь напередодні.
У подальшому працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він погодився. Огляд було проведено в закладі охорони здоров'я лікарем-наркологом.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Тимцясь Р.А. - подав письмові клопотання про визнання доказів у справі неналежними, недопустимими та недостатніми для встановлення складу адміністративного правопорушення та про закриття справи про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Адвокат мотивував клопотання тим, що під час складання адміністративного матеріалу працівниками поліції були допущені суттєві порушення норм процесуального та матеріального права України, а саме: відсутній факт руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ; відсутній факт зупинки транспортного засобу працівниками поліції; наданий відеозапис з однієї боді-камери є неповним, містить часові прогалини (з 08 год. 14 хв. до 08 год. 46 хв.) та не відображає момент керування транспортним засобом; відсутнє направлення до медичного закладу для огляду водія, незважаючи на витребування адвокатом усіх матеріалів справи.
Крім того, відеозапис не відповідає фактам та обставинам подій 15 липня 2025 року та, на думку адвоката, є неналежним і недопустимим доказом у розумінні норм процесуального права України.
На підставі викладеного адвокат просив суд визнати надані докази недопустимими та не брати їх до уваги при розгляді справи.
В судовому засіданні за клопотанням адвоката Тимцяся Р.А. було допитано свідка ОСОБА_2 . Свідок пояснив, що ОСОБА_1 є його близьким другом. Дана подія відбулася вранці 15 липня 2025 року (понеділок). Свідок запам'ятав дату через те, що напередодні був день народження їхнього спільного хрещеника.
За словами свідка, ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння (перегар), тому ОСОБА_2 сів за кермо автомобіля, і вони разом поїхали у «Макдональдс». Після повернення до будинку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 припаркував автомобіль і пішов додому по потребі, а ОСОБА_1 залишився біля автомобіля, щоб забрати речі та зачинити його. Пізніше свідок зателефонував ОСОБА_1 , який повідомив, що їде до територіального центру комплектування (ТЦК).
ОСОБА_2 також зазначив, що в день складання протоколу стосовно ОСОБА_1 фактичним водієм транспортного засобу був він, а не ОСОБА_1
На запитання суду свідок повідомив, що в день події шукав ОСОБА_1 , але не знайшов його. Після цього ОСОБА_1 повідомив свідку, що його доставляли до лікарні «Соціотерапія» для перевірки стану сп'яніння.
Крім того, за клопотанням адвоката Тимцяся Р.А. у судовому засіданні було допитано лікаря-нарколога ОСОБА_3 , яка працює у Київській міській наркологічній клінічній лікарні № 10.
Лікар пояснила, що точну дату огляду не пам'ятає, однак зазначила, що це був ранок, приблизно 08 год. Огляд проводився за наявності направлення, наданого працівниками поліції, які доставили ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я. ОСОБА_1 надав добровільну згоду на проходження огляду.
Зі слів лікаря, спочатку було проведено клінічний огляд (вимірювання пульсу, артеріального тиску, перевірка координації рухів), під час якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, зміни пульсу та тиску, а також горизонтальний ністагм.
Після цього проведено огляд із застосуванням спеціального технічного засобу «Драгер», результат якого підтвердив стан алкогольного сп'яніння. Біологічний матеріал для дослідження (кров) не відбирався, оскільки ОСОБА_1 погодився з результатом огляду, а також у закладі здійснюється відбір лише сечі. Лікар зазначила, що під час проведення огляду ОСОБА_1 самостійно відкрив мундштук, перевірив його цілісність та здійснив продування приладу, після чого був ознайомлений з результатами та підписав відповідні документи. Також, зазначила, що проведення аналізу біологічного зразка не вбачала за необхідне, оскільки стан сп'яніння підтвердився приладом «Драгер». Порушень інструкції проведення огляду не було.
Також ОСОБА_3 пояснила, що у висновку про результати огляду міститься виправлення у частині зазначення часу, яке є технічною помилкою та було внесене з дотриманням вимог щодо засвідчення таких виправлень підписом лікаря.
Суд дослідивши матеріали справи про адміністративного правопорушення, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомостю, дійшов такого висновку.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306.
Так, згідно із пунктом 1.1 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно із пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується, наданими суду матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 329041 від 15 липня 2025 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 , перебуває у стані алкогольного сп'яніння (1,60 % еталону), направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, отриманим на запит суду, актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №003193 від 15 липня 2025 року, отриманим на запит суду; дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції №473868.
Так, за результатами дослідження відеозапису, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що відеофіксація розпочинається з моменту, коли працівники поліції перебувають біля транспортного засобу, поруч із яким знаходиться ОСОБА_1 біля водійських дверей. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці або у лікаря-нарколога, на що останній погодився пройти огляд у медичному закладі. Під час спілкування ОСОБА_1 повідомив, що вживав алкоголь напередодні. 08:16:24 з відеозапису вбачається, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про порушення ним правил дорожнього руху, а саме проїзд по трамвайних коліях, на що ОСОБА_1 зазначив, що не знав про заборону таких дій та вибачається за свої дії, при цьому не зазначає, що не він керував транспортним засобом. Працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння та ОСОБА_1 погоджується на огляд у лікаря нарколога. 08:17:21 ОСОБА_1 запитує у працівника поліції чи можливо якось вирішити питання без проходження огляду. 08:18:45 ОСОБА_1 по дорозі до лікаря-нарколога, в автомобілі працівників поліції, поцікавився можливістю «вирішення питання», у зв'язку з чим працівник поліції роз'яснив йому відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди. Надалі, 08:37:07 на запитання працівника поліції чи буде ОСОБА_1 здавати біологічний матеріал (сечу) ОСОБА_1 повідомив, що не хоче в туалет. 08:37:17 розпочато огляд ОСОБА_1 у медичному закладі «Соціотерапія». Лікар-нарколог роз'яснила порядок проведення огляду та отримала добровільну згоду ОСОБА_1 на його проведення. Під час опитування ОСОБА_1 повідомив, що в день огляду алкоголь не вживав, однак зазначив, що самостійно приймає лікарський засіб. Після проведення клінічного огляду ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест за допомогою приладу «Драгер». Останній перевірив цілісність мундштука та здійснив продування приладу. За результатами огляду встановлено 1,60% алкоголю, про що ОСОБА_1 було повідомлено. При цьому, ОСОБА_1 не висловлює свою незгоду з таким результатом. Тривалий час поки лікар оформлювала документи, ОСОБА_1 не висловлював незгоду з результатом приладу "Драгер" та не наполягав на здачі біологічного матеріалу. 08:52:58 ОСОБА_1 підписав висновок лікаря, підтвердивши ознайомлення з результатами, та отримав його копію. Після цього, працівники поліції повідомили про складання відносно нього матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. 09:07:36 працівник поліції оголосив ОСОБА_1 складений протокол, який останній підписав без зауважень, зазначивши, що суть правопорушення йому зрозуміла, від надання письмових пояснень відмовився. При цьому, ОСОБА_1 жодного разу не повідомляв про те, що він не керував транспортним засобом або що керувала транспортним засобом інша особа. Після підписання протоколу ОСОБА_1 запитав у працівника поліції, чи йому повернуть тіж самі права. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що йому прийдеться перездавати іспит для отримання водійського посвідчення.
Суд вважає, що досліджені у судовому засіданні докази, є належними, допустимими та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури, вони не суперечать фактичним обставинам справи та об'єктивно узгоджуються між собою. Досліджений судом відеозапис, на якому зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та перебіг подій за участі ОСОБА_1 , є достатнім для оцінки в контексті диспозиції частини першої статті 130 КУпАП.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено, ОСОБА_1 та його адвокатом Тимцясь Р.А. не надано.
Доводи сторони захисту щодо відсутності на відеозаписі факту руху та зупинки транспортного засобу самі по собі не спростовують факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 .
Дійсно, на наданому відеозаписі відсутня фіксація безпосереднього руху транспортного засобу та моменту його зупинки. Водночас така обставина не свідчить про відсутність самого факту керування транспортним засобом.
Зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення, підписаного ОСОБА_1 без будь-яких зауважень чи заперечень, вбачається, що останній був належним чином ознайомлений із суттю інкримінованого йому правопорушення та на момент складання протоколу не висловлював заперечень щодо викладених у ньому обставин. Відмова від надання письмових пояснень свідчить про реалізацію ним свого процесуального права, однак сама по собі не спростовує обставин, зафіксованих у протоколі.
Крім того, із дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не заперечував факт керування транспортним засобом та порушення ним правил дорожнього руху, зокрема руху по трамвайних коліях, а також підтвердив, що вживав алкоголь напередодні. Його поведінка під час спілкування з працівниками поліції, зокрема вибачення за вчинене та з'ясування можливості «вирішення питання», свідчить про усвідомлення ним факту вчинення правопорушення. Також, протягом усього часу фіксації події ОСОБА_1 не зазначав, що він не керував транспортним засобом або що керування здійснювала інша особа.
Суд не бере до уваги пояснення свідка ОСОБА_2 , оскільки вони не узгоджуються з іншими доказами у справі та не підтверджуються належними і допустимими доказами, а також з огляду на те, що останній перебуває у близьких дружніх відносинах із ОСОБА_1 , що може свідчити про його заінтересованість у результаті розгляду справи.
Крім того, посилання захисника на переривчастість відеозапису як підставу для визнання його недопустимим доказом суд вважає необґрунтованим.
Переривчастість технічного запису сама по собі не свідчить про його фальсифікацію чи недостовірність. Досліджені судом відеозаписи з нагрудної камери працівників поліції узгоджуються між собою, відображають послідовність подій та не містять ознак монтажу, що спотворює зміст подій.
Більше того, відеозаписи підтверджуються іншими доказами у справі, що виключає їх довільне трактування.
Доводи захисника щодо відсутності направлення на медичний огляд спростовуються матеріалами справи, витребуваними судом з Київської міської клінічної лікарні №10, з яких вбачається, що відповідне направлення було оформлено та надано лікарю-наркологу у встановленому законом порядку.
Показання лікаря-нарколога ОСОБА_3 суд вважає послідовними, логічними та такими, що узгоджуються з письмовими доказами у справі. Зокрема, лікар підтвердила, що огляд ОСОБА_1 проводився за наявності направлення, за його добровільною згодою, з дотриманням встановленої процедури, спочатку шляхом клінічного обстеження, а в подальшому із застосуванням спеціального технічного засобу «Драгер», за результатами якого встановлено стан алкогольного сп'яніння (1,60‰), з яким ОСОБА_1 погодився.
Таким чином, доводи сторони захисту про недопустимість та неналежність доказів, а також про відсутність складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими та спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
Як роз'яснено в абзаці 3, 4 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема, пройти на вимогу працівника поліції в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Отже, ОСОБА_1 , який реалізує своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини у вчинені адміністративного правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне визнати виним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 33, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк