Справа № 752/20712/25
Провадження по справі № 1-кс/752/34/26
іменем України
"12" лютого 2026 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 12019010000000113 від 25.07.2019 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Керч АР Крим, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 260 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
слідчого - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
встановив:
До слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12019010000000113 від 25.07.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у поряду ч.6 ст. 193 КПК України стосовно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 260 КК України та набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні відповідно до вимог ч. 1 ст. 42, ч. 2 ст. 135 КПК України та постановою від 25.07.2019 оголошений у розшук.
Враховуючи, що ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування на території АР Крим, яка є тимчасово окупованою, слідчий вважає, то лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою стосовно підозрюваного зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме переховуванню від органів досудового розслідування та суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, надав відповідні пояснення та просив клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Зазначив, що у нього є сумніви у тому, що ОСОБА_4 відомо про те, що він є підозрюваним у кримінальному провадженні, враховуючи, що його повідомлення у визначений КПК України спосіб, не може свідчити про те, що він знає про розпочате стосовно нього кримінальне переслідування, а тому відсутні підстави для обрання йому запобіжного заходу. Також захисник зазначив, що зв'язку з підзахисним не має, тому позиція захисту є неузгодженою.
Враховуючи положення ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчим суддею постановлено рішення про розгляд клопотання за відсутності підозрюваної, оскільки наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Вирішуючи клопотання, заслухавши слідчого, захисника, дослідивши матеріали, які додані до клопотання слідчим, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дане клопотання з урахування вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування - СУ ГУНП в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Відповідно до вимог ч.1 та п.9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
З матеріалів, доданих до клопотання встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019010000000113 від 25.07.2019
В ході досудового розслідування встановлено, що наприкінці лютого 2014 року, на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим створено не передбачене конституцією та законами України збройне формування - так звана «Самооборона Криму», яке мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, а також озброєння вогнепальною зброєю, вибухівкою а також мали тяжке військове озброєння та військову техніку.
Також, у зазначеному формуванні визначено механізм вступу до нього та порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, що полягала в здійсненні методами військових операцій силової підтримки збройним силам РФ, придушення організованого опору проукраїнсько налаштованого населення на тимчасово окупованій території півострову Крим, депортації населення з Автономної Республіки Крим, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, нападі на підприємства, установи, організації, громадян, а також скоєння інших тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказане формування дислокувалось в різних координацію керівництва. пунктах та місцевостях півострову Крим та мало загальну
Відповідно до ч. 6 ст.17 Конституції України на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Так, із появою в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у вищезазначений час непередбаченого конституцією та законами України збройного формування так званого «Самооборона Криму», ОСОБА_4 добровільно вступив до непередбаченого конституцією та законами України збройного формування «Самооборона Криму» на посаду «бійця».
Так, на початку березня 2014 року, точної дати в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, ОСОБА_4 , будучи учасником так званої «Самооборони Криму», разом із іншими невстановленими особами вказаного збройного формування, маючи на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову та іншу зброю, відповідно до розподіленої йому ролі, прибув до території командного пункту Управління тактичної групи Повітряних Сил «Крим» військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, розташованого у АДРЕСА_1 .
На реалізацію злочинних намірів, продовжуючи протиправну діяльність, ОСОБА_4 , протягом березня 2014 року брав участь в облозі командного пункту Управління тактичної групи Повітряних Сил «Крим» військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, розташованого у АДРЕСА_1 та 07.03.2014, приблизно о 20 год. 30 хв., спільно з іншими особами зі складу «Самооборони Криму», виконуючи протиправні накази невстановлених осіб із числа «ватажків» зазначеного збройного формування та завдання незаконного створених на тимчасово окупованій території АР Крим органів влади громадсько - політичного характеру методами військових операцій, відповідно до розподіленої йому ролі, шляхом погроз застосування фізичної сили та вогнепальної зброї, у випадку непокори, проник на територію 41 зазначеного стратегічного об?єкту, протиправно зайнявши його приміщення, об?єкти та контрольно-пропускний пункт, з метою недопущенні на територію військової частини проукраїнсько налаштованого населення.
В результаті злочинних дій ОСОБА_4 10 командний пункт Управління тактичної групи Повітряних Сил «Крим» військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України був захоплений, у зв?язку з чим бойова та мобілізаційна готовність військової частини була підірвана через позбавлення підрозділів Збройних Сил України можливості оперативного реагування на військову агресію.
Дії ОСОБА_4 полягали в його активній тривалій участі в діяльності незаконного збройного формування. При цьому, ОСОБА_4 усвідомлював, що незаконне збройне формування, учасником якого він є, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють опор представникам влади, напад на підприємства, установи, організації та громадян, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування що призвело до настання тяжких наслідків у вигляді тривалого порушення нормальної роботи транспорту, підприємств, установ та організацій, загострення міжнаціональних відносин та ускладнення відносин між державами, а також подальшої окупації території півострова Крим.
У подальшому, після окупації території Автономної Республіки Крим ОСОБА_4 представниками окупаційної влади нагороджений нагрудним знаком «За 3-ю оборону Севастополя».
Таким чином, ОСОБА_4 , який є громадянином України, підозрюється в участі у складі не передбаченого законом збройного формування у нападі на підприємства, установи, організації, громадян, що спричинило тяжкі наслідки тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 260 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що як на момент вчинення інкримінованих дій, так і на даний час ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим.
11.07.2019 у кримінальному провадженні № 12017010000000054 від 27.10.2017 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 260 КК України, яке не було вручене останньому особисто, як того вимагають норми КПК України. Між тим, воно було опубліковано на сайті ГУНП в АР Крим та місті Севастополі. Такий порядок повідомлення не був передбачений нормами КПК України, зокрема і ст. 135 КПК України, яка діяла в редакції станом на дату складення повідомлення про підозру. Між тим, на той момент поштового сполучення з тимчасово окупованою територією не існувало, як і іншого порядку вручення повідомлення про підозру особі, яка перебуває на тимчасово окупованій території, тому можна вважати, що публікування відповідного оголошення з текстом підозри на загальнодоступному сайті ГУ НП в АР Крим та місті Севастополі, є таким, що давало можливість ОСОБА_4 із ним ознайомитися, тому він може вважатися таким, що набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування доказах, відомості про які містяться у доданих до клопотаннях матеріалах досудового розслідування. а саме у: протоколі допиту свідка ОСОБА_8 від 07.06.2019; протоколі впізнання за участю свідка ОСОБА_8 від 07.06.2019; протоколі огляду відомостей інтернет-сайту від 11.07.2019 тощо.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_4 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також доведеність вини, правильність кваліфікації діянь за ч.5 ст. 260 КК України, знаходиться поза межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на даній стадії кримінального провадження.
Проаналізувавши та оцінивши вищезазначені докази, що додані слідчим до клопотання, слідчий суддя вважає, що вони доводять факти та обставини, що можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Постановою слідчого ОСОБА_9 від 25.07.2019 підозрюваний ОСОБА_4 оголошений у державний розшук, у зв'язку досудове розслідування було зупинено до його розшуку.
На підставі постанови прокурора відділу прокуратури АР Крим та м. Севастополя ОСОБА_10 від 25.07.2019 з кримінального провадження №12017010000000054 від 27.10.2017 матеріали стосовно ОСОБА_4 виділено в кримінальне провадження № 12019010000000113 від 25.07.2019.
В ході проведення опертивно-розшукових заходів оперативними працівниками ВКП ГУНП в АР Крим та м. Севастополі встановлено, що ОСОБА_4 на материковій частині України не перебуває та проживає на тимчасово окупованій території АР Крим за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою слідчого СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_9 від 25.07.2019 підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України оголошено у розшук.
Проаналізувавши та оцінивши вищезазначені докази, що додані слідчим до клопотання, слідчий суддя вважає, що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 260 КК України, оскільки доводять факти та обставини, що можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрювана могла вчинити інкриміноване їй кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Слідчий суддя вважає доведеним ризик переховування від органу досудового розслідування, враховуючи, що наявні у матеріалах клопотання докази дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , який є громадянином України, переховується на тимчасово окупованій території України, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, оголошений у розшук.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, на який посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя вважає недоведеним.
Згідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, лише у разі, якщо прокурором, крім наявних підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний переховується на тимчасово окупованій території. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, оголошений у розшук та на даний час переховується від органу досудового розслідування на тимчасово - окупованій території АР Крим.
Згідно з ч. 4 ст.197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
клопотання слідчого задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Керч АР Крим, громадянину України, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 260 КК України, запобіжний захід у вигляді триманні під вартою.
У разі затримання ОСОБА_4 , але не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження та може бути оскаржена з моменту її оголошення протягом 5 днів безпосередньо до Київського апеляційного суду, а підозрюваним - з моменту отримання ним копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1