Справа № 420/36787/24
19 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю. В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт (від 09.03.2026 року вхід. №25109/26) Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі №420/36787/24, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 420/36787/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання протиправною відмову у розгляді та задоволення заяви, - задоволено частково. Визнано протиправною відмову Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області у розгляді та задоволенні заяви ОСОБА_1 про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки, кадастровий номер 5123583000:01:001:0956, викладеної у листі селищного голови Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області Віктора Купченко від 28 жовтня 2024 року № 440-111. Зобов'язано Миколаївську селищну раду Березівського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки, кадастровий номер 5123583000:01:001:0956, що перебуває у постійному користуванні, цільове призначення - 01.02, для ведення фермерського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення фермерського господарства, площа земельної ділянки - 40.1893 га, місце розташування - Одеська область, Миколаївський район, Новопетрівська сільська рада, власник Миколаївська селищна рада Березівського району Одеської області, за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці у сумі 1580413,03 гривень, без проведення земельних торгів з розстроченням платежу рівними частинами на 10 років, з правом дострокової оплати та прийняти рішення за наслідками розгляду такої заяви, з урахуванням окреслених у судовому рішенні висновків суду, та правової оцінки суду. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1614,67 грн.
13.06.2025 року на виконання вказаного судового рішення позивачеві видано виконавчі листи.
18.06.2025 р. до Одеського окружного адміністративного суду від представника заявника Панько Михайла Михайловча надійшла заява про встановлення контролю за виконанням судового рішення по даній адміністративній справі, шляхом зобов'язання Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області подати у встановлений судом строк подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року зобов'язано Миколаївську селищну раду Березівського району Одеської області подати до суду протягом тримісячного строку, з дня отримання копії даної ухвали, звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду 30 квітня 2025 року по справі № 420/36787/24, в частині зобов'язання Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки, кадастровий номер 5123583000:01:001:0956, що перебуває у постійному користуванні, цільове призначення - 01.02, для ведення фермерського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення фермерського господарства, площа земельної ділянки - 40.1893 га, місце розташування - Одеська область, Миколаївський район, Новопетрівська сільська рада, власник Миколаївська селищна рада Березівського району Одеської області, за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці у сумі 1580413,03 гривень, без проведення земельних торгів з розстроченням платежу рівними частинами на 10 років, з правом дострокової оплати та прийняти рішення за наслідками розгляду такої заяви, з урахуванням окреслених у судовому рішенні висновків суду, та правової оцінки суду.
Вказану ухвалу було доставлено до електронного кабінету: 12.08.2025 року 22:47 год.
Однак, станом на 12.02.2026 року, докази фактичного виконання рішення та матеріали звіту до суду не подавалися.
Так, 12.02.2026 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява (вх. №15879/26), в якій він просить суд накласти на керівника відповідача штраф та встановити новий строк для подання звіту про виконання даного судового рішення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 року заяву (від 12.02.2026 року вх.№15879/26) представника ОСОБА_1 про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду від 30 квітня 2025 року у справі № 420/36787/24 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання протиправною відмови у розгляді та задоволенні заяви, штрафу, та встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення - задоволено частково.
Встановлено Миколаївській селищній раді Березівського району Одеської області новий строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 420/36787/24.
Зобов'язано Миколаївську селищну раду Березівського району Одеської області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 420/36787/24 протягом дев'яноста днів з дня отримання копії ухвали.
Зобов'язано Миколаївську селищну раду Березівського району Одеської області надати до Одеського окружного адміністративного суду облікові відомості щодо керівника суб'єкта владних повноважень (начальника Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області) відповідального за виконання рішення суду від 30 квітня 2025 року у справі № 420/36787/24.
09.03.2026 року до суду від Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області надійшов звіт про виконання судового рішення, в якому зазначено, що В порядку виконання зазначеного рішення суду Миколаївською селищною радою Березівського району Одеської області було включено до порядку денного та повторно розглянуто проект рішення за заявою гр. ОСОБА_1 на пленарному засіданні XLVIII сесії VIII скликання Миколаївської селищної ради від 04.06.2025 року. В процесі розгляду зазначеного питання. відбулося голосування, за результатами якого всі присутні депутати утрималися, внаслідок чого, проект рішення не набрав необхідної кількості голосів "За", що було оформлено протоколом сесії та відповідає вимогам законодавства щодо порядку прийняття рішень органами місцевого самоврядування.
Так, вирішуючи питання прийняття звіту, встановлення нового строку на подання звіту про виконання судового рішення, або накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, суд виходить із наступного.
Частиною 1 статті 382 КАС України (в редакції на момент встановлення судового контролю у даній справі) було передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України (в редакції на момент встановлення судового контролю у даній справі), за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом трьох місяців з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Статтею 382-2 КАС України передбачено, що суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-6 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Таким чином, головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Дослідивши наданий Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року по справі № 420/36787/24, суд зазначає, що станом на теперішній час відповідачем рішення в даній справі у повному обсязі не виконано.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. ч. 2-4 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні приписи містить стаття 14 КАС України.
Крім того, згідно зі ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
В абз. 3 п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Також, у Рішенні від 26.06.2013 року Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 року у справі “Шмалько проти України», заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі “Горнсбі проти Греції» наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Таким чином, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах “Алпатов та інші проти України», “Робота та інші проти України», “Варава та інші проти України», “ПМП “Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Тобто, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту, а відтак, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок. Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Судом встановлено, що ухвалене на користь позивача рішення у даній справі станом на дату подання відповідачем даного звіту про виконання судового рішення, у повному обсязі не виконано, оскільки не призвело до поновлення прав позивача відповідно до змісту судового рішення.
Як вбачається з наданого звіту, в процесі розгляду зазначеного питання відбулося голосування, за результатами якого всі присутні депутати утрималися, та запропонували ОСОБА_1 доопрацювати подані документи. Тобто рішення не прийнято.
Отже, судове рішення відповідачем не виконано.
Суд зазначає, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб'єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.
У той же час, як наголошено судом вище, 19.12.2024 року набрав чинності Закон України № 4094-IX від 21.11.2024 року, щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі, КАСУ, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
КАС України доповнено статтею 382-1, яка визначає, в тому числі, вимоги до змісту звіту про виконання судового рішення, згідно п. 6 ч. 2 ст. 382-1 КАСУ, звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити, зокрема: у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.
КАС України доповнено статтею 382-2, згідно з ч. 5 якої, суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Судовий контроль у даній справі встановлений до набрання чинності окреслених змін до КАСУ щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень, водночас, на час вирішення питання щодо прийняття цього звіту або накладення на суб'єкта владних повноважень штрафу, наведені зміни до КАС України набрали чинності.
При цьому, судом встановлено, що станом на теперішній час відповідачем - Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року по справі № 420/36787/24, у повному обсязі не виконано.
Таким чином, суд доходить висновку щодо наявності підстав для відмови у прийнятті звіту Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року по справі № 420/36787/24, та необхідності встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року по справі № 420/36787/241 у повному обсязі, зобов'язавши відповідача надати у тримісячний строк, з дня отримання цієї ухвали, звіт про виконання у повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року по справі № 420/36787/24.
Суд також вважає за необхідне роз'яснити відповідачеві, що такий звіт має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України, з урахуванням змін, внесених Законом України № 4094-IX від 21.11.2024 року, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень, а також роз'яснити відповідачу, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту, є достатніми, переконливими, та вичерпними.
Керуючись статтями 121, 248, 256, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд,-
1. Відмовити Миколаївській селищній раді Березівського району Одеської області у прийнятті звіту (від 09.03.2026 року вхід. №25109/26), про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року по справі № 420/36787/24.
3. Встановити Миколаївській селищній раді Березівського району Одеської області новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року по справі № 420/36787/24..
4. Зобов'язати Миколаївську селищну раду Березівського району Одеської області надати у тримісячний строк, з дня отримання даної Ухвали суду, звіт про виконання у повному обсязі Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року по справі № 420/36787/24, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання
5. Роз'яснити Миколаївській селищній раді Березівського району Одеської області, що звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року по справі № 420/36787/24 має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України, з урахуванням змін, внесених Законом України № 4094-IX від 21.11.2024 року, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
Копію ухвали направити учасникам справи, відповідачу до виконання.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Харченко