20 березня 2026 року м. Київ справа №320/20717/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 77666994 від 01.04.2025 Дніпровського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за Вимогою № Ф-121822240207 від 24.10.2024 про стягнення коштів з ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує відсутністю правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення.
За час розгляду справи відповідачем не було надано відзиву на позовну заяву.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Дніпровським Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснюється примусове виконання вимоги ГУ ДПС у м. Києві № Ф-121822240207 від 24.10.2024 про стягнення з ОСОБА_1 502 228,12 гривень, яке відкрите на підставі заяви Головного управління ДПС у м. Києві від 10.03.2025.
Виконавче провадження № 77666994 розпочато 01.04.2025 в зв'язку з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Норма п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Відповідно до п. 1 частини другої ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відкриття виконавчого провадження № 77666994 від 01.04.2025 був лист Головного управління ДПС у м. Києві № 7986/5/26-15-24-02-06-05 від 10.03.2025 «Про направлення виконавчих документів по платнику податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )».
Вказаний лист підписано в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві Андрієм Коваленко.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи. Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.
На виконанні перебуває документ податкового органу. Права та обов'язки посадових осіб податкової служби врегульовані Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 14.1.137-1 ПК України уповноважена особа контролюючого органу - посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 21.1.8 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані оприлюднювати на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, перелік уповноважених осіб контролюючих органів, визначених підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, та переданих таким особам функцій у випадках, передбачених цим Кодексом;
Відповідно до ст. 41 ПК України контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Положення про Головне управління ДПС у м. Києві затверджене наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643.
Відповідно до п. 11 Положення Начальник ГУ ДПС:
1) очолює ГУ ДПС, здійснює загальне керівництво його діяльністю, несе персональну
відповідальність за організацію та результати його діяльності;
18) має право надавати посадовим (службовим) особам ГУ ДПС (його структурних підрозділів) повноваження на виконання певних функцій, передбачених Податковим кодексом України, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, у межах повноважень, визначених цим положенням та у порядку, встановленому окремим наказом ДПС, зокрема на:
підписання у межах компетенції запитів, листів, листів-відповідей, індивідуальних податкових консультацій, повідомлень, довідок, податкових вимог, платіжних інструкцій на примусове списання (стягнення) коштів, висновків, електронних висновків/електронних повідомлень, реєстраційних посвідчень про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій, реєстрів, витягів з реєстрів, заяв до органів реєстрації та державної виконавчої служби, направлень на проведення перевірок, ліцензій (дублікатів ліцензій) та додатків до них (дублікатів додатків) на роздрібну та оптову торгівлю підакцизними товарами, зберігання пального; актів, звітів, договорів- доручень, прийняття податкових повідомлень-рішень, взяття на облік, погашення та опротестування податкових векселів, прийняття інших рішень та підписання інших документів у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, законами України, порядками, положеннями та інструкціями, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України та ДПС.
На сайті Головного управління ДПС у м. Києва знаходяться переліки уповноважений осіб з визначенням їх прав на підписання певних видів документів.
Натомість в жодному із чотирьох переліків в.о. заступника начальника Андрій Коваленко не значиться.
У відомостях ЄДРПОУ Андрій Коваленко як представник Головного управління ДПС у м. Києві також не зазначений.
Згідно п. 12. Положення Начальник ГУ ДПС має заступників, яких призначає на посади та звільняє з посад Голова ДПС відповідно до законодавства про державну службу. Заступники начальника ГУ ДПС забезпечують виконання повноважень відповідно до затвердженого начальником ГУ ДПС розподілу обов'язків, який у встановленому порядку погоджено з Головою ДПС.
Розподіл обов'язків між керівним складом Головного управління ДПС у м. Києві затверджений наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 24.01.2025 № 84 «Тимчасовий розподіл обов'язків між керівним складом Головного управління ДПС у м. Києві».
В цьому наказі (п. 17) вказано, що лише Виконувач обов'язків начальника Головного управління ДПС у м. Києві Якушко Інна має право подання заяв до органів реєстрації та державної виконавчої служби.
Натомість, до листа, який надійшов виконавцю з виконавчим документом, не додано документів на підтвердження повноважень підписанта.
Отже, з наведеного суд доходить висновку, що лист контролюючого органу з виконавчим документом підписано неуповноваженою на це особою.
Отже, державним виконавцем при прийнятті рішення за результатами розгляду листа з вимогою протиправно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2025, оскільки стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до порядку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».
Суд звертає увагу, що жодних аргументів проти таких доводів відповідачем, за час розгляду справи, надано не було.
Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною і підлягає скасуванню.
Згідно зі статтею 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити таке.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Позивачем було заявлено про вирішення питання про судові витрати, зокрема щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Таким чином у передбачений частиною 7 статті 139 КАС України строк питання про судові витрати буде вирішено після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у разі надходження до суду в передбаченому процесуальним законом порядку заяви позивача про винесення додаткового рішення з доказами, які підтверджують понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02002, місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 15; код ЄДРПОУ 35011660) про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 77666994 від 01.04.2025 Дніпровського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за вимогою № Ф-121822240207 від 24.10.2024 про стягнення коштів з ОСОБА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.