20 березня 2026 року Київ справа №320/33586/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
третя особа на стороні відповідача: Управління державної казначейської служби України у м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рух справи
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
1 Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві підготувати та направити подання до Управління державної казначейської служби України в м. Києві для повернення ОСОБА_1 збору на обов?язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло в розмірі: 17316,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що має право на повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло, оскільки житло придбала вперше та не брала участі в приватизації.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.07.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач на адресу суду направив відзив, яким у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі, зазначаючи, що обов'язок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі нерухомого майна є загальним правилом, тоді як звільнення від такої сплати є винятком і застосовується лише за наявності чітко визначених законом підстав, які мають бути належним чином підтверджені. У даному випадку позивач не надав жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували його право на звільнення від сплати зазначеного збору, зокрема не підтверджено, що житло придбавалося ним вперше у розумінні вимог законодавства. Відсутні також відомості з відповідних державних реєстрів, заяви та інші документи, передбачені Порядком №1740, які є обов'язковими для застосування пільги. Водночас нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу здійснено за наявності документа про сплату збору, що свідчить про перевірку нотаріусом відсутності підстав для звільнення. Сам факт сплати збору позивачем підтверджує, що на момент укладення договору не було встановлено обставин, які б давали право на звільнення, а отже нерухоме майно вважалося таким, що придбавається не вперше. Крім того, обов'язок доведення наявності підстав для звільнення від сплати збору покладається саме на покупця, який повинен надати всі необхідні документи до моменту вчинення нотаріальної дії. Невиконання цього обов'язку виключає можливість застосування пільги. Що стосується вимоги про повернення сплачених коштів, то така сплата була здійснена добровільно та відповідно до встановленої процедури, а її повернення можливе виключно у випадках помилкової або надмірної сплати та у порядку, визначеному законодавством. У відповідача відсутні правові підстави для формування подання на повернення коштів, оскільки не встановлено факту їх помилкової сплати. Таким чином, дії органу Пенсійного фонду є правомірними, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Позивач 03.02.2025 уклала договір купівлі-продажу квартири, , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Половою М.В. та зареєстрований в реєстрі за № 78. Зазначене житло позивачем придбано вперше.
Відповідно до Договору позивач придбала квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до платіжної інструкції №0.0.4168678528.1 від 03.02.2025 при укладанні зазначеного договору заявником було сплачено 1 відсоток від вартості за збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (1% від вартості) в сумі 17 316, 41 грн.
12.12.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою в якій повернути йому суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна в сумі 13690,00 грн.
Листом від 21.05.2025 відповідач повідомив, що визначити придбання майна вперше немає можливості, а тому підстави для складання подання та повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відсутні.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування
Згідно п. 9 ч. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 Закону встановлено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону №400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740), із змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26.09.2020 (далі - Постанова №866).
Згідно з п. п. 15-2, 15-3 Порядку №1740 (у редакції Постанови №866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо, зокрема:
- право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (пп. «б»);
- особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року) (пп. «в»);
- особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (пп. «г»).
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
У зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку №1740 (в редакції Постанови №866) деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.
Отже під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його безоплатну приватизацію.
Із змісту пункту 15-2 Порядку №1740 вбачається, що з 26.09.2020 фізична особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
У разі якщо особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі використати його вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суду у постанові від 25.11.2021 у справі №280/9714/20.
Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду
Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28.04.2025, якими підтверджується те, що ОСОБА_1 є власником квартири. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу.
Крім того судом встановлено, що інші речові права на житло за позивачем не зареєстровані, що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Суд зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем до суду не надано.
Посилання відповідача на ненадання позивачем доказів з Бюро технічної інвентаризації щодо придбання ним нерухомого майна вперше як на підставу для відмови позивачу в поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, суд оцінює критично, з огляду на наступне.
У постанові від 03.07.2018 у справі №819/33/17 Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання нерухомого майна конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2018 року у справі № 819/976/17 та у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №607/14722/16-а.
Таким чином, враховуючи те, що позивач не значиться в списках на приватизацію, встановлені обставин справи та наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна позивачем сплачено помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж. Відтак, кошти сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
Частиною 2 ст.45 Бюджетного кодексу України передбачено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 №787, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Згідно з п.7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Відповідно до пп.2 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
Дії відповідача щодо неповернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17 316,41 грн, є протиправними, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України у м. Києві для повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у розмірі 17 316, 41 грн та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 , сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 17 316,41 грн.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, отже останній підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України у м. Києві для повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у розмірі 17 316, 41 грн.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 , сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 17 316,41 грн. згідно платіжної інструкції №0.0.4168678528.1 від 03.02.2025.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 42098368).
5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сас Є.В.