20 березня 2026 року
м. Київ
справа №420/36/23
адміністративне провадження №К/990/4269/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В. Е.,
суддів -Білак М.В., Мельник-Томенко Ж. М.,
перевіривши касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року
у справі № 420/36/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди.
Визнано протиправною бездіяльність Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.07.2022р. по 23.11.2022р.
Стягнуто з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.07.2022р. по 23.11.2022р. у розмірі 66740 грн. з вирахуванням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року апеляційну скаргу Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства задоволено частково.
Скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023р. в частині стягнення з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.07.2022р. по 23.11.2022р. у розмірі 66740 грн. з вирахуванням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів та стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 грн.
Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.07.2022р. по 23.11.2022р. у розмірі 18457,45 грн. з вирахуванням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023р. у справі №420/36/23 залишено без змін.
Додатковою постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі №420/36/23 з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства стягнуто на користь ОСОБА_1 500,00 грн витрат на правничу допомогу.
Постановою Верховного Суду від 25 липня 2024 року скасовано постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023р. в частині скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023р. в частині стягнення з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 липня 2022 року по 23 листопада 2022 року у розмірі 66 740,00 грн та ухвалення в цій частині нового рішення про часткове задоволення цієї позовної вимоги. Справу №420/36/23 направлено на новий розгляд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
В іншій частині постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року залишено без змін.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року в частині стягнення з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 липня 2022 року по 23 листопада 2022 року у розмірі 66 740,00 грн. з вирахуванням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
Ухвалено в цій частині по справі нове рішення, яким стягнуто з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 липня 2022 року по 23 листопада 2022 року у розмірі 65 320,00 грн. з вирахуванням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
На виконання судових рішень по справі №420/36/23 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи:
від 19 вересня 2024 року про стягнення з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 500,00 витрат на правничу допомогу;
від 19 вересня 2024 року про стягнення з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 65 320,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
від 23 квітня 2025 року про стягнення з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн. та 1 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції, в порядку статті 379 КАС України, із заявою про заміну боржника у виконавчих листах, виданих Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/36/23, а саме: Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства на правонаступника - Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 р. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчих листах по справі №420/36/23.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року скасовано.
Заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчих листах, виданих на виконання судового рішення по справі №420/36/23, задоволено.
Замінено боржника у виконавчих листах по справі №420/36/23, виданих Одеським окружним адміністративним судом 19 вересня 2024 року та 23 квітня 2025 року, Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства (код ЄДРПОУ 35220328, 73003, м. Херсон, вул. Полякова, 2) на правонаступника - Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м.Миколаїв) (код ЄДРПОУ 45101357, 54029, Миколаївська обл., м. Миколаїв, просп. Центральний, 16).
Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції, Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2026 року касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства залишено без руху з установленням скаржнику строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини; документу про сплату судового збору.
02 березня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження разом з касаційною скаргою.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України, скаржником не додано документу про сплату судового збору, проте заявлено клопотання про відстрочення сплата судового збору у сумі 2662,40 грн до моменту надходження відповідного фінансування, але не пізніше 31 березня 2026 року.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» установлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №940/2276/18.
Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб'єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Таким чином, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення від сплати судового збору Південному міжрегіональному управлінню лісового та мисливського господарства.
З огляду на викладене, касаційна скарга Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням частини четвертої статті 330 КАС України.
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3328 грн 00 коп.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 2662,40 грн.
Разом з тим, обґрунтовуючи причини пропуску строку на касаційне оскарження, у своєї заяві скаржник зазначає наступне.
Пропуск строку стався внаслідок форс-мажорних обставин, пов'язаних з воєнним станом в Україні, а саме: масовими відключеннями електроенергії та частими повітряними тривогами в м. Миколаєві (де розташована установа), які унеможливили нормальну роботу працівників, підготовку юридичних документів, доступ до електронних систем судочинства (Електронний суд) та внутрішніх баз даних. Ці обставини є об'єктивними, незалежними від волі Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства та відповідають критеріям поважності відповідно до судової практики Верховного Суду. Крім того, враховуючи ситуацію, яка склалась у зв'язку з агресивною війною російської федерації проти України та постійними обстрілами, наказом начальника управління від 03.04.2023 року за № 49 було доведено до державних службовців та працівників Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства алгоритм дій при сигналі «Повітряна тривога» під особистий підпис начальників відділів, та взяття під контроль його виконання. Працівники Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства зобов'язані припинити роботу, відключити обладнання та прямувати до укриттів для забезпечення безпеки життя та здоров'я.
Додатково зазначає, що Миколаївська область є одним із найбільш постраждалих від збройної агресії російської федерації регіонів України та посідає 7-ме місце серед усіх областей за сумарною тривалістю повітряних тривог. Станом на кінець 2025 року в області зафіксовано понад 900 повітряних тривог лише протягом 2025 року, а з початку повномасштабного вторгнення (24 лютого 2022 року) до 30 грудня 2025 року сирени повітряної тривоги лунали 3913 разів. Найтриваліша зареєстрована повітряна тривога тривала майже добу - з 20 по 21 листопада 2025 року. Середня тривалість однієї повітряної тривоги в Миколаївській області становить близько 1 години 20 хвилин. Тривоги відбуваються з високою періодичністю, причому найчастіше сирени лунають у п'ятницю близько 22:00. Починаючи з 16 жовтня 2025 року регіон зазнає атак новими типами керованих авіаційних бомб (КАБ), при цьому зафіксовано щонайменше 4 такі удари. На території області функціонує розгалужена система оповіщення населення, яка включає 307 сирен та 192 гучномовці, а також впроваджується диференційована система оповіщення, що забезпечує максимально швидке та точне інформування. Таким чином, протягом усього строку на касаційне оскарження у робочий процес у Південному міжрегіональному управлінні лісового та мисливському господарстві систематично та об'єктивно переривався, що унеможливило своєчасну підготовку та подання касаційної скарги.
Так Суд критично ставиться до зазначених причин неподання касаційної скарги у строк, визначений законом.
Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.
Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв'язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк, яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з касаційною скаргою.
При цьому, із заяви скаржника не вбачалось, що неможливість подання скарги у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку саме із введенням воєнного стану, а також не надано будь-яких доказів в підтвердження зазначеного.
Крім того, ракетні обстріли та повітряні тривоги не можуть бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду, оскільки такі обставини не мають постійного та довготривалого характеру, та не доводять фактичну неможливості подання скаржником касаційної скарги протягом встановленого процесуальним законом строку.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Отже, проаналізувавши вказані причин пропуску строку та беручи до уваги той факт, що скаржник пропустив строк на касаційне оскарження більше як на два місяці, суд дійшов висновку, що вказані причини є неповажними.
З урахуванням вищезазначеного, Суд вважає за необхідне надати додатковий строк для усунення недоліків, визначених в ухвалі Верховного Суду від 17 лютого 2026 року.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги з установленням скаржнику строку у 10 днів для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви;
- документу про сплату судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Керуючись статтею 121 КАС України, -
Відмовити у задоволенні клопотання Південному міжрегіональному управлінню лісового та мисливського господарства про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 420/36/23.
Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження Південним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства.
Продовжити Південному міжрегіональному управлінню лісового та мисливського господарства строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги, а ненадання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або визнання судом наведених підстав неповажними - для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
Ж. М. Мельник-Томенко