20.03.2026 Справа № 756/13520/25
20 березня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
судді Олійник С.В.,
за участі секретаря Ходасевич Д.К.,.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вишгородського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 55385,24 грн, судовий збір у сумі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18 березня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір №342914239 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. 19.12.2024 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 19/1224-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. 08.07.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 08/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 55 385,24 грн, з яких: 10 699,90 грн заборгованість за тілом кредиту, 44 685,34 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Процесуальні дії та рішення у справі.
04 вересня 2025 року ухвалою Оболонського районного суду міста Києва матеріали справи направлено за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.
14 листопада 2025 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позиції учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення. У позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, а також висловлено згоду на ухвалення заочного судового рішення, за наявності для того передбачених законодавством підстав.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції Вишгородського районного суду Київської області, трекінгом поштових відправлень Укрпошти, поштовими відправленнями з відміткою про повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», оголошеннями про виклик в судове засідання на офіційному веб-порталі «Судова влада».
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Відповідно до інформації про підтверджене зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, враховуючи, що одночасно існують умови, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони по справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача про розгляд справи за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань відповідача про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що наказом директора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за №20_11/2021 від 16.08.2021 року затверджено порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торговельною маркою «MONEYVEO».
Відповідачці надано одноразовий ідентифікатор MNV8F78Y, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
18 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» із заявкою на отримання грошових коштів, в результаті чого між сторонами укладено договір за №342914239 від 18.03.2023 року, що підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п.п. 2.1.-2.5., 7.1.-7.3.2., 7.6. договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 10 700 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту кредитодавця.
Сума кредитного ліміту, що зазначена в п. 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.
Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 10 700 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 25.03.2023 року.
Другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором.
Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору.
На момент укладення цього Договору, Сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 25.03.2023, а саме протягом 7 (сім) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.
Основна сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин:
закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору;
дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. Договору.
Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку:
протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору;
після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.
У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за Договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Кредитодавця у такій черговості: - у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума Кредиту та прострочені проценти за користування Кредитом; - у другу чергу сплачуються сума Кредиту та нараховані проценти за користування Кредитом; - у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.
Згідно платіжного доручення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за 006b4dec-6a1d-4c92-8cb6-37d1815d34e2 від 18.03.2023 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на картковий рахунок відповідачки за №5355-28XX-XXXX-7244 перераховано 10 700 грн, що також підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
З розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 18.03.2023 року по 30.05.2023 року, згідно якого заборгованість відповідачки за кредитним договором за №342914239 від 18.03.2023 року становить 30 492,86 грн, з яких 10 700 грн заборгованості по тілу кредиту, 19 792 грн 86 коп. заборгованість по процентам.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу за №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором за №342914239 від 18.03.2023 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».
В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали низку додаткових угод: №19 від 28.11.2019 року, №26 від 31.12.2020 року, №27 від 31.12.2021 року, №31 від 31.12.2022 року та №32 від 31.12.2023 року, якими продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2024 року включно.
Згідно реєстру прав вимоги за №231 від 30.05.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №342914239 від 18.03.2023 року становить 28 919 грн 86 коп., з яких 10 699 грн 90 коп. заборгованості по тілу кредиту, 18 219 грн 96 коп. заборгованість по відсоткам.
19 грудня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу за №19/1224-01, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №342914239 від 18.03.2023 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Згідно реєстру прав вимоги за №1 від 19.12.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №342914239 від 18.03.2023 року становить 55 385 грн 24 коп., з яких 10 699 грн 90 коп. заборгованості по тілу кредиту, 44 685 грн 34 коп. заборгованість по відсоткам.
На підтвердження зазначеного позивачем додано до позову розрахунок заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», за період з 30.05.2023 року по 19.12.2024 року, відповідно до якого, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №342914239 від 18.03.2023 року становить - 55 385 грн 24 коп., з яких 10 699 грн 90 коп. заборгованості по тілу кредиту, 44 685 грн 34 коп. заборгованість по відсоткам.
08 липня.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» (фактор) укладено договір факторингу за №08/07/25-E, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором за №342914239 від 18.03.2023 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Ейс».
Згідно витягу з додатку за №1 до договору факторингу за №08/07/25-Е від 08 липня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором за №342914239 від 18.03.2023 року становить - 55 385 грн 24 коп., з яких 10 699 грн 90 коп. заборгованості по тілу кредиту, 44 685 грн 34 коп. заборгованість по відсоткам.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №342914239 від 18.03.2023 року ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ ФК «Ейс» в період 08.07.2025 року до 31.07.2025 року у розмірі 55 385 грн 24 коп., з яких 10 699 грн 90 коп. заборгованості по тілу кредиту, 44 685 грн 34 коп. заборгованість по відсоткам.
Застосовані норми права.
Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628, ст. 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3).
Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, ст. 207 ЦК України). Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі за №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі за №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі за №127/33824/19.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Словосполучення «за плату» не виключає можливості безоплатного відступлення, якщо це прямо передбачено договором або випливає з його суті (ч. 2 ст. 1077 ЦК України у системному зв'язку зі ст. 512, ст. 515 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі за №2-1383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину: вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за прострочення лише за умови встановлення факту та розміру заборгованості. За відсутності розрахунків позивача, суд не має можливості достовірно встановити точний розмір заборгованості, що підлягає стягненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України - докази повинні бути достатніми для встановлення обставин, на які сторона посилається. Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, понесені ним судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Мотиви та висновки суду.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора укладено електронний кредитний договір, яким визначено порядок та умови надання і повернення кредитних коштів, сплати процентів та інші істотні умови.
Зазначений договір містить персональні дані відповідача, зокрема адресу проживання, електронну адресу, номер телефону, реєстраційний номер облікової картки платника податків, що свідчить про ідентифікацію особи позичальника.
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, укладеного в електронній формі, внаслідок чого у сторін виникли взаємні права та обов'язки: у кредитодавця - щодо надання кредитних коштів, у відповідачки - щодо їх повернення та сплати процентів.
Судом встановлено, що первісний кредитодавець - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - свої зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачці кредитні кошти у визначеному розмірі.
Факт укладення кредитного договору № 342914239 від 18.03.2023 року та отримання відповідачкою коштів останньою не спростовано.
Разом з тим, досліджуючи подані позивачем докази щодо розміру заборгованості, судом встановлено наступне.
З розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 18.03.2023 року по 30.05.2023 року вбачається, що заборгованість становить 30 492,86 грн, з яких:10 700 грн - тіло кредиту;19 792,86 грн - проценти.
З розрахунку ТОВ «Таліон Плюс» за період з 30.05.2023 року по 19.12.2024 року вбачається заборгованість у розмірі 55 385,24 грн, з яких:10 699,90 грн - тіло кредиту; 44 685,34 грн - проценти.
Водночас із наведених розрахунків вбачається, що у графах «сплачено» зазначені суми, які відповідають повному погашенню як тіла кредиту, так і процентів (10 700 грн і 19 792,86 грн; 10 699,90 грн і 44 685,34 грн відповідно).
Разом з тим, згідно з остаточною випискою ТОВ «ФК «ЕЙС», заборгованість відповідачки станом на 05.06.2025 року визначена у розмірі 55 385,24 грн, що суперечить наведеним вище розрахункам та не враховує відомості про здійснені платежі.
Позивачем не надано належного та зрозумілого розрахунку формування заборгованості у розмірі 55 385,24 грн, а також не пояснено правову природу відповідних нарахувань.
Таким чином, із поданих доказів вбачається, що відповідачкою фактично погашено як тіло кредиту, так і нараховані проценти, тоді як наявність заборгованості у заявленому позивачем розмірі не підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 76, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, обов'язок доказування покладається на сторону, яка заявляє вимоги, однак позивачем не доведено розмір заборгованості, заявлений до стягнення.
З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у відповідачки заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі.
Подані позивачем розрахунки заборгованості містять суперечливі відомості щодо стану розрахунків між сторонами, зокрема щодо фактичного погашення тіла кредиту та процентів, а остаточний розрахунок не узгоджується з попередніми та не містить обґрунтування формування заявленої до стягнення суми.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в позові відмовлено, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 265, 268, 279, 354 ЦПК України,суд
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня вручення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ: 42986956, адреса: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя С.В. Олійник