Справа №295/1477/26
Категорія 43
2/295/2235/26
20.03.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді Полонця С.М.,
секретаря с/з - Лукасевич А.Є.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Жеревчука Максима Петровича до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та немайнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Жеревчук М.П. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 32545,83 грн., що складається з 12545, 83 грн. - майнової шкоди, 20000 грн. - моральної шкоди, а також витрат, пов'язаних з проведенням транспортно-товарознавчої експертизи, у сумі 9205,68 грн. Крім того, представник позивача просить судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на відповідача. В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 26.10.2025 року, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, відповідач - ОСОБА_2 здійснив наїзд на припаркований, належний позивачу - ОСОБА_1 , транспортний засіб - FORD C-МАХ, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП, автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень з матеріальними збитками. 07.11.2025 року, відповідно до постанови Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/15321/25, відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення. ???Відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. На думку представника позивача, обставини заподіяння шкоди відповідачем є встановленими і додаткового підтвердження не потребують. За фактом заподіяння шкоди позивачу, останній звернувся до ПрАТ «Страхова група «ТАС» («Страховик»), з метою проведення страхової виплати. Відповідно до Полісу обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів СА-452512, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160000 грн. Позивач зазначає, що 04.12.2025 року він отримав страхову виплату у розмірі 160000 грн. Позивач погодився з визначеною сумою страхової виплати та претензій не надавав. Однак, на переконання позивача, суми отриманої страхової виплати недостатньо для повного відшкодування завданої відповідачем шкоди. Задля визначення розміру майнової шкоди, яку завдано позивачу внаслідок ДТП, останній звернувся до судового експерта Землюка Вадима Володимировича (свідоцтво №1282). Згідно з висновком експерта №3425 транспортно-товарознавчої експертизи від 08.12.2025 року, вартість матеріального збитку, завдана позивачу, становить 272930,24 грн.; залишкова вартість транспортного засобу позивача становить 100384,41 грн. З урахуванням отриманої страхової виплати, обруваним розміром майнової шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, є 12545,83 грн. - (272930,24 грн. (майнова шкода) - 160000 грн. (страхове відшкодування) - 100384,41 грн (залишкова вартість Т3). Окремо позивач звертається до суду з вимогою про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв?язку з пошкодженням його майна, що унеможливило вільне пересування через фізичні вади позивача. Позивач наголошує, що він є особою похилого віку та особою з інвалідністю ІІ групи, і єдиним можливим способом пересування містом був транспортний засіб (до його пошкодження). Без можливості пересування, позивач продовжує зазнавати фізичних страждань, а відновлення транспортного засобу до попереднього стану щонайменше займе декілька місяців. Більше того, позивач намагався контактувати з відповідачем, задля мирного врегулювання конфліктної ситуації та відшкодування шкоди, однак останній ігнорував прохання позивача. Навіть, після винесення рішення у справі № 295/15321/25 та особистій зустрічі позивача з відповідачем, відповідач, для цілей психологічного тиску, залучив свого батька - ОСОБА_3 , який представився військовим і, за допомогою свого «статусу», намагався апелювати до невинуватості сина - Відповідача у справі, і безпідставності будь-яких пропозиції щодо досудового врегулювання конфліктної ситуації.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 29.01.2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
20.02.2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Чішмана С.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн., а також заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про поновлення строку для подачі заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
10.03.2026 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Жеревчука М.П. до суду надійшла відповідь на відзив у справі №295/1477/26, в якій він просить врахувати дану відповідь на відзив при розгляді справи; відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; залишити заперечення відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без задоволення.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 16.03.2026 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Чішмана С.А. про поновлення строку для подачі заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено; визнано поважною причину пропуску строку для подачі заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та поновлено представнику відповідача строк для подачі заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Чішмана С.А. із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, залишено без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 26.10.2025 року о 10 год. 22 хв. за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого втратив керування транспортним засобом та здійнив наїзд на припаркований транспортний засіб Ford, д.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок ДТП, транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає.
Вищевказані обставини встановлені постановою судді Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. від 07.11.2025 року у справі № 295/15321/25, що набрала законної сили. Вказаною постановою судді ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави в особі ДСА України судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягає: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, як передбачено вимогами ст. 1188 ЦК України. Відповідно до вимог п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» із змінами та доповненнями, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним.
Транспортний засіб FORD C-МАХ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить позивачу ОСОБА_1 на праві власності, що не оспорюється учасниками справи.
До відповіді на відзив у справі №295/1477/26 представником позивача, серед іншого, було долучено копію Полісу №229948809 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та копію Договору комплексного страхування Індивідуальна частина (Частина 1) від 10.06.2025 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник).
Зокрема, із наданої копії вищезгаданого полісу вбачається, що страховиком є Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», страхувальником - ОСОБА_1 ; строк дії договору - 1 рік (з 00 год. 00 хв. 14.06.2025 року до 13.06.2026 року включно; розміри страхових сум: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілих осіб: на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих -5000000,00 грн., на одну потерпілу особу - 500000,00 грн.; за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб: на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих -1250000,00 грн., на одну потерпілу особу - 250000,00 грн.; забезпеченим транспортним засобом є FORD C-Мax Trend, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
У свою чергу, з копії відповіді № 19/02/26/5 від 19.02.2026 року на адвокатський запит адвоката Чішмана С.А. (представник відповідача) від 10.02.2026 року про надання інформації та документів по страховій справі щодо ДТП, що сталася 26.10.2025 року за участі ТЗ Ford C-Max Trend, д.н.з. НОМЕР_3 , та забезпеченого ТЗ - BMW 316, д.н.з. НОМЕР_2 , наданої Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» слідує те, що відповідно до поліса № СА-0452512 від 30.12.2024 року, страхова сума за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб, становить 160000,0 грн., франшиза 0,0 грн. До Страховика вимоги щодо відшкодування моральної шкоди внаслідок ДТП не надходило. Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних», використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб'єкта персональних даних чи відповідно до закону. У відповідності до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних», поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. На підставі наведеного, надати матеріали, які містять персональні дані, без згоди власника ТЗ Ford C-Max Trend, д.н.з. НОМЕР_3 , вказана страхова компанія не має підстав.
Представником відповідача до відзиву на позовну заяву додано копію вищезгаданого Полісу №СА/0452512 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України) від 30.12.2024 року, строк дії якого з 00 год. 00 хв. 31.12.2024 року до 30.12.2025 року включно, з якого вбачається те, що страхова сума на одного потерпілого у гривнях становить: за шкоду, заподіяну життю/здоров'ю - 320000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну - 160000,00 грн.; розмір франшизи у гривнях - нуль; страхувальником є ОСОБА_2 ; забезпеченим транспортним засобом - BMW 316, д.н.з. НОМЕР_2 .
Також на вказаному Полісі в графі «Примітки» зроблено від руки запис «+450,00 (застрах. додаткова відповідальність на 250000,00 грн.».
При цьому, суд відхиляє доводи представника відповідача відносно того, що полісом застрахована додаткова відповідальність відповідача в сумі 250000,00 грн., оскільки згідно відповідних граф вищезазначеного полісу та листа Страхової компанії «Гардіан» від 19.02.2026 року, наданого на запит представника відповідача, страхова сума за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб становить саме 160000,00 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
За загальним правилом та з огляду на положення ст. 1192 ЦК України, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У п. 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_1 від 04.12.2025 року, поданої на ім'я голови правління АТ «СГ «ТАС» (приватне), в якій він просить провести страхову виплату у розмірі 160000 грн., у зв'язку із заподіянням йому шкоди, завданої внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди.
Наслідків розгляду вказаної заяви матеріали справи не містять, як і доказів виплати позивачу згаданої вище суми, проте, як зазначає позивач у позовній заяві, він отримав страхову виплату у розмірі 160000 грн., що визнано сторонами по справі.
Згідно з висновком експерта № 3425 транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля FORD C-МАХ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного 08.12.2025 року судовим експертом Землюком Вадимом Володимировичем (ФОП ОСОБА_4 ) на замовлення ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, завдана власнику автомобіля FORD C-МАХ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 26.10.2025 року, внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 26.10.2025 року, становила 272930,24 грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля FORD C-МАХ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП, яка мала місце 26.10.2025 року, становила 402781,72 грн.; ринкова вартість автомобіля FORD C-МАХ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент перед ДТП, яка мала місце 26.10.2025 року, становила 272930,24 грн.; утилізаційна (залишкова) вартість в пошкодженому стані автомобіля FORD C-МАХ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент після ДТП, яка мала місце 26.10.2025 року, становила 100384,41 грн. Водночас факт врахування ПДВ залежить від форми оподаткування суб'єктів господарювання, які здійснюють роботи з ремонту КТЗ, реалізують матеріали, складові для автомобілів, а також здійснюють переробку металобрухту.
Вищезазначений висновок судового експерта є належним та допустимим доказом по справі і не спростований відповідачем відповідними доказами.
У свою чергу, сума, яка підлягає відшкодуванню, перевищує суму, відшкодовану позивачеві страховиком - 160000,00 грн.
Як зазначено у ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідачем та його представником, окрім відзиву на позовну заяву, не надано жодних доказів на спростування факту заподіяння шкоди майну позивача, зокрема, не оскаржено постанову про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, як і не надано доказів на спростування інших обставин, зазначених у позовній заяві.
Таким чином, суд доходить висновку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума, непокрита страховим відшкодуванням - 12545,83 грн., яка вирахувана за наступною формулою: 272930,24 грн. (вартість матеріального збитку, завдана власнику автомобіля FORD C-МАХ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 26.10.2025 року, внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 26.10.2025 року) - 160000,00 грн. (сума страхового відшкодування, відшкодована позивачеві страховиком) - 100384,41 грн. (утилізаційна (залишкова) вартість в пошкодженому стані автомобіля FORD C-МАХ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент після ДТП, яка мала місце 26.10.2025 року), що узгоджується зі ст. ст. 1192, 1194 ЦК України та наданим висновком експерта.
Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то згідно зі статтею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відшкодування моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів або у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна має проводитися особою, яку визнано винною у вчиненні ДТП.
При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер, обсяг та глибину душевних страждань, їх негативний наслідок, у тому числі - і пов'язаний з пошкодженням автомобіля, який належить позивачу на праві власності та необхідністю проведення його ремонту. Внаслідок ДТП, яка викликала у позивача негативні емоції та у зв'язку з пошкодженням власного майна, він поніс душевні страждання, що створили негативні зміни у житті позивача, який є особою з інвалідністю і вказаний власний транспортний засіб йому необхідний для пересування.
З огляду на ту обставину, що внаслідок винних дій водія ОСОБА_2 під час вищезазначеної ДТП, було пошкоджено транспортний засіб позивача, враховуючи характер та обсяг страждань і немайнових втрат, яких зазнав ОСОБА_1 та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, а також, з огляду на обставини ДТП та встановлені судом факти, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди частково у розмірі 5000 грн. 00 коп., що відповідає положенню п. 9 постанови Пленуму Верхового Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Щодо стягнення судових витрат слід зазначити наступне.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 6 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд ураховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов'язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи. Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Тому сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ. Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (особливо, якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже не є такою, що відповідає принципу верховенства права.
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22.
У матеріалах справи міститься копія висновку експерта № 3425 транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля FORD C-МАХ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного 08.12.2025 року судовим експертом Землюком Вадимом Володимировичем (ФОП ОСОБА_4 ) на замовлення ОСОБА_1 ; копія квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 22.12.2025 року на суму - 9205,68 грн., де платником вказано « ОСОБА_1 », отримувачем зазначено « ОСОБА_4 ФОП», призначення платежу - «Сплата за експертизу №3425 згідно рахунку № НОМЕР_4 від 08.12.2025, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_5 »; копія акту № 3425 прийому-передачі виконаної роботи за заявою ОСОБА_1 (власника КТЗ) від 22 грудня 2025 року, згідно з яким, ціна договірна, а також ціна (без ПДВ) експертизи становить - 9205,68 грн., а тому підлягає до задоволення вимога представника позивача про стягнення витрат на оплату за проведення експертизи у розмірі - 9205,68 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням часткового задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача у дохід держави підлягає стягненню 1664,00 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77, 78, 80, 81, 82, 102, 106, 133, 139, 141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану йому майнову шкоду у розмірі 12545 грн. 83 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані із проведенням експертизи, у розмірі 9205 грн. 68 коп.
У решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 1664 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 .
Суддя: