Справа № 159/890/26
Провадження № 2-а/159/41/26
45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,
e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/_________________________________________________________________________________
19 березня 2026 рокум.Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Денисюк Т.В.
з участю секретаря судового засідання - Пустової А.Ф.
представника позивача - Жегестовської К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Жегестовська Катерина Георгіївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
17.02.2026 адвокат Жегестовська К.Г. звернулася в інтересах ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила скасувати постанову №5201 від 03.11.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою №5201 від 03.11.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн за неуточнення облікових даних. При цьому у протоколі про адміністративне правопорушення і в постанові про накладення стягнення відсутня дата вчинення правопорушення і не конкретизовані які саме порушення військового обліку поставлені позивачу в провину. Загальні покликання на ч.11 ст.38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не відповідають вимогам законодавства щодо змісту рішення суб'єкта владних повноважень і не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач працює на підприємстві критичної інфраструктури ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП», тривалий час є заброньованим працівником, облікові дані оновив вчасно, жодного порушення правил військового обліку не вчиняв, крім того визнаний тимчасово непридатним до військової служби до 23.11.2025. Разом з тим, розгляд справи відбувся без виклику позивача, поза межами визначеного ст.38 КУпАП строку притягнення до відповідальності, що є порушенням права на захист і окремою підставою для скасування постанови.
Ухвалою від 20.02.2026 суд поновив позивачу пропущений строк на оскарження постанови, відкрив провадження у справі, призначив розгляд справи в порядку статті 268 КАС України з повідомленням сторін, витребував у відповідача копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, за результатом якої прийнята оскаржувана постанова, а також встановив відповідачу строк для подання відзиву.
У відзиві на позов представник ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) заперечив проти задоволення позову з мотивів невиконання позивачем вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації, військового обліку» від 11.04.2024 №3633-ІХ, яким на військовозобов'язаних осіб покладено обов'язок уточнити облікові дані в період з 18.05.2024 до 16.07.2024.
У судовому засіданні 06.03.2026 представник позивача Жегестовська К.Г заперечила доводи відповідача, просила врахувати дані застосунку Резерв+ з відміткою про своєчасне оновлення даних та бронювання.
На вимогу суду відповідачем 17.03.2026 долучений витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів «Оберіг», де відображено оновлення даних 06.07.2024.
Суд заслухав доводи сторони позивача, вивчив матеріали справи і перейшов до стадії ухвалення рішення.
Датою ухвалення рішення є 19.03.2026.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи правомірність оскарженої позивачем постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210 КУпАП суд виходить з такого.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами ( ст.251 КУпАП).
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення (ст.283 КУпАП).
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
Рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значні наслідки для суб'єктів приватного права.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Суд встановив, що 03.11.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесена постанова №5201 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
У постанові №5201 від 03.11.2025 зазначено, що 23.10.2025 о 19 год 15 хв у ІНФОРМАЦІЯ_4 під час дії особливого періоду було встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи, чим порушив ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Суд зауважує, що диспозиція ч.3 ст. 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Ця норма є бланкетною, тому зміст обов'язків, порушення яких тягне відповідальність, визначені в нормах інших законодавчих актів.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII(далі - Закон № 2232-ХІІ), Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закону № 3543-XII).
Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
11 квітня 2024 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закону № 3633-ІХ), який набрав чинності 18 травня 2024 року.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року №2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Згідно з абзацом 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції Закону № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абзацу 6 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції Закону № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі Порядок № 1487), додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі також - Правила військового обліку).
Відповідно до положень пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
- прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки;
- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з абз. 3 підпункту 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Абзацом 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції Закону № 3633-ІХ) визначено, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже для уточнення облікових даних був встановлений 60 денний період з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року і передбачені три шляхи уточнення : шляхом самостійного прибуття до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Як встановлено судом з наданого відповідачем витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів «Оберіг» позивач 06.07.2024 оновив дані через електронний кабінет і такі відомості відображені в додатку Резерв+.
Таким чином в діях позивача відсутній склад правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (стаття 7 КУпАП).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі 216/5226/16-а, від 20.05.2020 у справі №524/5741/16-а.
Відсутність події та складу правопорушення в силу п. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі 216/5226/16-а, від 20.05.2020 у справі №524/5741/16-а.
Також слушними є доводи представника позивача з приводу порушення відповідачем строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно з ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Останнім днем для оновлення даних законодавець визначив 16.07.2024, тому станом на 03.11.2025 (дата винесення постанови) строк накладення стягнення закінчився.
У разі закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності провадження проти особи не може бути розпочато, а розпочату підлягає до закриття.
Ураховуючи наведене у сукупності суд на виконання вимог пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності скасовує рішення суб'єкта владних повноважень і закриває справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 162, 211, 229, 241, 242, 245, 246, 286, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №5201 від 03.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складене 19.03.2026.
ГоловуючийТ. В. Денисюк