Справа № 156/1615/25
Провадження № 2/156/152/26
19 березня 2026 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Бєлоусова А.Є.,
з секретарем судового засідання Степанець Т.В.,
за відсутності учасників справи,
розглядаючи в режимі відкритих судових засідань в залі суду № 1 у сел. Іваничі Волинської області цивільну справу (в порядку спрощеного позовного провадження) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії в межах суми 27720,00 грн.,
На розгляді в суді перебуває позовна заява ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії в межах суми 27720,00 грн..
Ухвалою судді від 04.02.2026 зазначена позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в справі, прийнято рішення здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання щодо розгляду справи призначено на 19.03.2026 на 13 год 00 хв.
Для участі в судовому засіданні, призначеному на 19.03.2026 на 13 год 00 хв, представниця позивача не прибула, одночасно з поданням позову заявила клопотання щодо здійснення судового розгляду справи без її участі.
Відповідач ОСОБА_1 для участі в судовому засіданні, призначеному на 19.03.2026 на 13 год 00 хв, не прибув.
Від імені ОСОБА_1 засобами електронної пошти до суду надійшло клопотання від 18.02.2026, в якому від імені відповідача було заявлено про визнання позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та висловлено прохання щодо надання розстрочки виконання.
Згодом, 26.02.2026, адвокат Гіль Ю.П., котрий діє від імені та в інтересах відповідача, подав до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС заяву, в якій просив повернути клопотання від 18.02.2026 заявнику без розгляду. Додатково адвокат повідомив, що згадане клопотання від 18.02.2026 було направлено до суду з адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 матір'ю ОСОБА_1 , без відома відповідача, це клопотання не відповідає волевиявленню ОСОБА_1 ..
З цього приводу суд відзначає, що положеннями ст. 183 ЦПК України передбачені певні загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, котре подається до суду в цивільному судочинстві.
Зокрема, згідно з ч.1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, що вимагаються ЦПК.
Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником (ч. 2 ст. 183 ЦПК України).
Натомість клопотання від 18.02.2026, подане засобами електронної пошти від імені відповідача, не містить оригінального підпису ОСОБА_1 , головним спеціалістом Іваничівського районного суду Волинської області Нінічуком А.О. складений акт від 19.02.2026 про відсутність на даному документі кваліфікованого електронного підпису. Наведене свідчить про те, що вказане клопотання не підписане заявником.
Згідно з ч.4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Отже, клопотання від 18.02.2026, в якому від імені відповідача було заявлено про визнання позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та висловлено прохання щодо надання розстрочки виконання, суд повертає заявнику без розгляду.
Від представника відповідача - адвоката Гіля Ю.П. до суду 27.02.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача висловила свої заперечення проти вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», вважаючи такі вимоги необґрунтованими та безпідставними.
Крім того, представник відповідача - адвокат Гіль Ю.П. 12.03.2026 подав до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС клопотання щодо витребування оригіналу електронного доказу у відповідача. Так, адвокат вказує, що ОСОБА_1 заперечує факт укладення між ним та позивачем договору про відкриття кредитної лінії від 31.05.2023 № 1214-8425, представник 04.03.2026 звертався із адвокатським запитом до керівника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», просив надати оригінал вказаного договору, засвідчений кваліфікованою електронною печаткою з позначкою часу, листом від 10.03.2026 представник відповідача П. Омельчук надав адвокатові копію договору від 31.05.2023 № 1214-8425 та повідомив, що закон передбачає можливість надання адвокатові на запит саме копій документів, необхідних для правничої допомоги клієнтові, а не оригіналів таких документів. Представник відповідача зауважив, що клопотання щодо витребування доказів не було ним подано до суду одночасно з поданням відзиву на позовну заяву, оскільки сторона відповідача попередньо вживала заходів для самостійного отримання таких доказів.
У свою чергу, представниця позивача Сміщук А.О. 17.03.2026 подала до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС клопотання щодо витребування доказів, зокрема, просила суд витребувати від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), а також виписку з банківського рахунку ОСОБА_1 щодо підтвердження зарахування банком 31.05.2023 коштів у сумі 7000,00 грн. за ініціативою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 38548598). Додатково представниця позивача зауважила, що сторона позивача разом із поданням позову подала квитанцію з платіжної системи «LiqPay» від 31.05.2025 на суму 7000,00 грн., ID операції 2321217526, квитанція сформована АТ КБ «ПРИВАТБАНК», цей доказ сторона позивача вважає належним та достатнім для доведення факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів.
З приводу клопотань сторін щодо витребування доказів суд зазначає про таке.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За загальним правилом, Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12, 81 ЦПК України). Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч.1 ст. 84 ЦПК України).
Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України клопотання сторони про витребування доказів повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій ст. 83 цього Кодексу (тобто позивач повинен виконати цю процесуальну дію разом з поданням позовної заяви, відповідач - разом з поданням відзиву на позовну заяву). Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Як убачається з клопотань сторін про витребування доказів, вони обидві обґрунтували неможливість подання цих клопотань упродовж строків, визначених у ч. 2.3 ст. 83 ЦПК України. Зокрема, представник відповідача посилався на вжиття адвокатом попередніх заходів щодо самостійного отримання доказу. Представниця відповідача вважала попередньо подану стороною квитанцію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» належним та достатнім доказом для доведення факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, вочевидь, клопотання про витребування доказів було заявлено стороною після отримання відзиву на позовну заяву, в якому відповідач заперечував факт отримання ним кредитних коштів. Тож клопотання обох сторін щодо витребування нових доказів мають бути розглянуті судом.
Ст. 1 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII (зі змінами) визначає інформацію як будь-які відомості та/або дані, котрі можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.
Згідно зі ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III (зі змінами) інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України, інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.
Ст. 61Закону України «Про банки і банківську діяльність» зобов'язує банки та Національний банк України забезпечувати збереження банківської таємниці, у тому числі шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю.
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.
Наведені положення чинного законодавства України дозволяють дійти висновку, що інформація з приводу підтвердження факту належності платіжної картки ОСОБА_1 , а також щодо підтвердження зарахування на цю платіжну картку банком - емітентом певних коштів є банківською таємницею, має доказове значення у справі, проте доступ представниці позивача до такої інформації є обмеженим.Тому клопотання сторони позивача про витребування у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації, котра містить банківську таємницю, суд вважає за необхідне задовольнити.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23 (провадження № 61-4523св25) зауважив, що питання достовірності, цілісності і незмінюваності змісту електронного кредитного договору може бути ключовим у справі, оскільки від вирішення питання залежить те, чи може договір уважатися укладеним у письмовій формі або щонайменше чи можуть окремі його положення вважатися такими, що оформлені саме письмово.
Фактично, оскільки законодавство не вимагає, щоб електронні договори підписувалися тими видами підпису, які забезпечують незмінюваність їхнього змісту (КЕП або УЕП), питання щодо дотримання письмової форми при їх вчиненні зводиться до того, чи можна вважати зміст цих договорів зафіксованим (вимога ч. 1 ст. 207 ЦК України). Відсутність матеріально-правових вимог до фіксації змісту електронного договору не означає, що це питання може ігноруватися в ході судового розгляду. Воно стає питанням доказування цілісності і незмінюваності електронного документа, в якому міститься відповідний електронний договір, тобто переходить у площину процесуального права. Тому, якщо сторона, яка посилається як на підставу своїх вимог або заперечень на певний електронний договір або окремі його положення, не може довести цілісність і незмінюваність цих положень після укладення відповідного договору, в той час, як інша сторона заперечує факт цілісності і незмінюваності, то відповідні положення договору не можуть бути застосовані, тобто, фактично, є нікчемними.
Питання про те, як суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінюваність електронного документа, залежить перш за все від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Так, згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду, із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації. Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП або УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн сервісів. Якщо ж електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису (не КЕП чи УЕП), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться.
Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документу до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.
Згідно із ч. 1 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео - та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Згідно із ч. 3 ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Водночас ч. 5 ст. 100 ЦПК України передбачено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Якщо до суду подано копію електронного доказу, це саме по собі не означає неприйнятність такого доказу як такого. Лише якщо в учасника справи або в суду виникне сумнів щодо цього доказу, то суд може витребувати в учасника справи, який надав таку копію, оригінал електронного документа.
Таким чином, зважаючи на те, що сторона відповідача висловлює сумнів у прийнятності як доказу копії електронного доказу у виді примірника договору про відкриття кредитної лінії від 31.05.2023 № 1214-8425, укладеного між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (як кредитодавцем) та ОСОБА_1 (як позичальником) (відповідний файл у форматі «PDF» поданий позивачем до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС), суд задовольняє клопотання сторони відповідача та витребовує у ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» оригінал електронного доказу - договору, засвідчений кваліфікованою електронною печаткою з позначкою часу.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України у зв'язку з необхідністю за клопотанням обох сторін витребувати нові докази суд відкладає судове засідання щодо розгляду цивільної справи № 156/1615/25 на 21.04.2026 на 13 год 00 хв, про що інформує сторони.
Положеннями ст. 275 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ураховуючи неможливість проведення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, з метою дотримання встановлених законодавством строків проведення розгляду справи в порядку спрощеного провадження, повного та об'єктивного розгляду справи, для недопущення порушення прав сторін у справі, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи № 156/1615/25 у порядку спрощеного позовного провадження, застосувавши аналогію закону (ст. 189 ЦПК України).
Керуючись ст.12,13,81,84,183,189,223,240, 275 ЦПК України, суд
Клопотання від 18.02.2026, в якому від імені відповідача ОСОБА_1 було заявлено про визнання позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та висловлено прохання щодо надання розстрочки виконання - повернути заявнику без розгляду.
Клопотання сторони позивача щодо витребування нових доказів - задовольнити.
Витребувати від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14360570; юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001) у строк до 15.04.2026 таку інформацію, що містить банківську таємницю:
-інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );
-виписку з банківського рахунку ОСОБА_1 щодо підтвердження зарахування банком 31.05.2023 коштів у сумі 7000,00 грн. за ініціативою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 38548598).
Клопотання сторони відповідача щодо витребування нових доказів - задовольнити.
Витребувати від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»(ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 38548598; юридична адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, м. Київ, 01133) у строк до 15.04.2026 оригінал договору про відкриття кредитної лінії від 31.05.2023 № 1214-8425, укладеного між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (як кредитодавцем) та ОСОБА_1 (як позичальником), засвідчений кваліфікованою електронною печаткою з позначкою часу.
Копію цієї ухвали направити для виконання до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»
У зв'язку з необхідністю за клопотанням сторін витребувати нові докази відкласти судове засідання щодо розгляду цивільної справи № 156/1615/25 на 21.04.2026 на 13 год 00 хв, про що повідомити сторони.
Продовжити строк розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у справі за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії в межах суми 27720,00 грн. - до 21.04.2026.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення (складення) та окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Головуючий у справі суддя А. Є. Бєлоусов