20 березня 2026 року
м. Київ
справа №160/17082/25
адміністративне провадження №К/990/4217/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі №160/17082/25 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2025 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, у якому просила:
- визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХII.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року, адміністративний позов ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII.
Зобов'язано оформити та видати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХII.
28 січня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі №160/17082/25. Заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , відмовити повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2026 року касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі №160/17082/25 залишено без руху. Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для надання до суду уточної касаційної скарги та документу про сплату судового збору. Роз'яснено, що у разі не усунення недоліків вказаних недоліків, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
На виконання вимог ухвали Суду від 06 лютого 2026 року відповідачем до Верховного Суду надіслано уточнену касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі №160/17082/25 та платіжну інструкцію від 16 лютого 2026 року №1536 про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Перевіривши доводи уточненої касаційної скарги колегією суддів установлено, що позивачем не виконано вимоги ухвали Верховного Суду щодо надання уточненої касаційної скарги із зазначенням виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також щодо необхідності при оскарженні судового рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначення конкретної норми права (пункт, частина, стаття), яку на думку скаржника, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, а також не обґрунтовано подібність правовідносин у цій справі та у зазначених заявником справах.
Суд повторно наголошує, що пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Суд звертає увагу, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Оскільки Дніпропетровським окружним адміністративним судом справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення у цій справі можуть бути оскаржені до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд повторно відзначає, що, визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.
В уточненій касаційній скарзі Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області стверджує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Верховний Суд зазначає, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Проте, заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин та не обґрунтовано в чому полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Крім того, суд повторно зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі цього пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Перевіряючи доводи, наведені заявником в уточненій касаційній скарзі, Суд зазначає, що заявником лише зазначено про постанови Верховного Суду, проте не зазначено конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яку на його думку, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, а також не обґрунтовано подібність правовідносин у цій справі та у зазначених заявником справах.
Верховний Суду зауважує, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була вчинена у первісно встановлений строк.
Враховуючи вищенаведене, Суд вважає за необхідне продовжити Головному управлінню Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області процесуальний строк, встановлений для усунення недоліків касаційної скарги, для надання уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі, зокрема щодо наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також щодо пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 121, 243, 248, 332 КАС України,
Продовжити Головному управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 06 лютого 2026 року, а саме щодо надання до суду уточненої касаційної скарги, терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська