19 березня 2026 року
м. Київ
справа №560/11802/25
адміністративне провадження № К/990/11202/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (далі - В/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправними дії В/ч НОМЕР_1 щодо неврахування «індексації грошового забезпечення», як обрахункової величини, при обрахунку ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення», передбаченої главою 7 розділу ІV Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558 за 2018 рік;
- зобов'язати В/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення», передбаченої главою 7 розділу ІV Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558 за 2018 рік, з урахуванням «індексації грошового забезпечення», як обрахункової величини, в тому числі виплаченої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.12.2024 у справі № 560/14136/24.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2025, адміністративний позов задоволено:
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, В/ч НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2026 апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1816,80 грн.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2025 у справі № 560/11802/25 повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки у встановлений судом строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі апеляційного суду від 30.01.2026.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026 апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1816,80 грн.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026 апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2025 у справі № 560/11802/25 повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 КАС України, оскільки у встановлений судом строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі апеляційного суду від 23.02.2026.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції В/ч НОМЕР_1 звернулася через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду (далі - Суд)із касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції приходить до таких висновків.
Згідно з частиною першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 328 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, законодавством визначено, що обов'язковою умовою для реалізації такою особою права на касаційне оскарження є перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
Як вбачається із матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2025, яке оскаржується В/ч НОМЕР_1 , не переглядалось в апеляційному порядку, оскільки апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2025 було повернуто скаржнику.
Таким чином, оскаржуване В/ч НОМЕР_1 рішення суду першої інстанції не було переглянуте судом апеляційної інстанції, а тому в силу частини другої статті 13, частини першої статті 328 КАС України не підлягає перегляду в касаційному порядку.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою В/ч НОМЕР_1 в частині оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2025, слід відмовити.
У касаційній скарзі також визначено предметом оскарження ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026 про залишення апеляційної скарги без руху.
Так, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026 апеляційну скаргу залишено без руху, наданий п'ятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання копії ухвали, шляхом надання документа про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент винесення ухвали про повернення апеляційної скарги вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026 апелянтом не виконано.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративному суду від 09.03.2026 апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2025 у справі № 560/11202/26 повернуто апелянту на підставі частини другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки останнім недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі суду від 23.02.2026 у встановлений судом строк скаржником не усунуто.
При цьому, Суд зауважує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків, вірно застосував положення частини другою статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС У країни, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
При цьому, Суд зауважує, що В/ч НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк С.А. Уханенко