про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 560/18993/25 м. Вінниця 20 березня 2026 року
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Яремчук К.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки апеляційного оскарження - статтею 295 цього Кодексу.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України обумовлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте апелянтом до апеляційної скарги не долучено документа, який би підтверджував сплату судового збору.
Водночас разом з апеляційною скаргою подано заяву про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтоване відсутністю достатніх бюджетних асигнувань на такі цілі.
Розглянувши подану апелянтом заяву, зважаю на таке.
Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічну норму містить і Закон України "Про судовий збір", частиною 1 статті 8 якої передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Водночас із системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Також у цій постанові йдеться про те, що у нормах частини 2 статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України "Про судовий збір", зокрема щодо підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
З огляду на це Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Надаючи оцінку тим обставинам, що наведені у заяві про відстрочення сплати судового збору як такі, що створюють перешкоди для сплати судового збору, вважаю, що відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору.
Так, відсутність коштів для сплати судового збору не є підставою для відстрочення сплати такого, на чому також неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах.
Таким чином, заява про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Водночас правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлено в розмірі 3028 гривень.
Таким чином, ставка судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зміст апеляційної скарги свідчить про те, що предметом апеляційного оскарження визначено рішення суду першої інстанції, що ухвалене за результатами розгляду позову немайнового характеру, у зв'язку із чим розмір судового збору має становити 1816,80 гривень (1211,20 гривень * 150%).
Наведене свідчить про невідповідність апеляційної скарги вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України.
З огляду на викладене апелянту необхідно усунути виявлений недолік шляхом надання документу про сплату судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою в розмірі 1816,80 гривень за наступними реквізитами:
ОДЕРЖУВАЧ: ГУК у Вінницькій області/м. Вінниця 22030101
Код ЄДРПОУ: 37979858
Банк: Казначейство України (ел.адм.подат.)
Рахунок: UA728999980313171206081002856
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із встановленням заявнику строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії відповідної ухвали.
Керуючись статтями 169, 293, 295, 296, 298 КАС України,
Заяву про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року залишити без руху.
Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
Копію цієї ухвали надіслати апелянту.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Яремчук К.О.