Справа № 640/5273/21 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
20 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Міністерства юстиції України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України та зобов'язати Міністерство юстиції України здійснити контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій стосовно встановлення обтяження: арешт нерухомого майна позивача та прийняти рішення щодо припинення обтяжень речових прав з реєстраційними номерами 13512 та 8905770 в Єдиному реєстрі заборон обтяжень;
- визнати протиправною бездіяльність Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міністерства юстиції України та зобов'язати Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міністерства юстиції України здійснити реєстраційні дії щодо припинення обтяжень речових прав з реєстраційними номерами 13512 та 8905770 в Єдиному реєстрі заборон обтяжень.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 апеляційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2022 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України та зобов'язано Міністерство юстиції України здійснити контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій стосовно встановлення обтяження: арешт нерухомого майна позивача та прийняти рішення щодо припинення обтяжень речових прав з реєстраційними номерами 13512 та 8905770 в Єдиному реєстрі заборон обтяжень. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі № 640/5273/21.
На виконання рішення суду, Київським окружним адміністративним судом було виготовлено виконавчий лист.
Від Міністерства юстиції України надійшла заява про роз'яснення, в якій заявник просить суд роз'яснити резолютивну частину виконавчого листа № 640/5273/21 від 16.10.2023 виданого Київським окружним адміністративним судом, та механізм виконання даного рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у задоволенні заяви Міністерства юстиції України про роз'яснення виконавчого листа відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про роз'яснення виконавчого листа.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
15 серпня 2025 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Таким чином, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту та викладенні рішення суду в більш ясній і зрозумілій формі для його виконання.
У такому разі в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення та суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
При цьому, роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) для його виконання не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається з заявою про роз'яснення судового рішення.
Крім того, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Відтак, очевидним є те, що суд може роз'яснити рішення яке підлягає виконанню.
Водночас, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Наведене свідчить про те, що оцінка поняття про незрозумілість судового рішення заявника повинна узгоджуватися із вимогами статті 254 КАС України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що заявник просить суд роз'яснити резолютивну частину виконавчого листа № 640/5273/21 від 16.10.2023 виданого Київським окружним адміністративним судом.
Так, з тексту резолютивної частини виконавчого листа № 640/5273/21 постановлено: Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України та зобов'язати Міністерство юстиції України здійснити контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій стосовно встановлення обтяження: арешт нерухомого майна позивача та прийняти рішення щодо припинення обтяжень речових прав з реєстраційними номерами 13512 та 8905770 в Єдиному реєстрі заборон обтяжень.
В той же час, вимоги заяви про роз'яснення виконавчого листа не містять достатніх обґрунтувань та посилань на незрозумілість або неясність судового рішення, що є недопустимим та виключає можливість його роз'яснення в порядку ст. 254 КАС України.
Зі змісту заяви про роз'яснення не вбачається, в чому саме полягає незрозумілість виконавчого листа, натомість, поставлено запитання щодо роз'яснення порядку виконання. Втім, колегія суддів звертає увагу, що порядок виконання рішення суду, як підстава для роз'яснення рішення не передбачена ст. 254 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви Міністерства юстиції України про роз'яснення резолютивної частини виконавчого листа № 640/5273/21 від 16.10.2023.
Доводи апеляційної скарги Міністерства юстиції України не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про роз'яснення виконавчого листа та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду від 22 липня 2025 року.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року - без змін.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.