Справа № 320/33368/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
20 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Голдстрім ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Голдстрім ЛТД» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.05.2024 №№ 00373650702 та 00373680702.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
10 січня 2025 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" (ідентифікаційний код 40208669, місцезнаходження: 04128, м. Київ, вул. Мрії, 19, оф. 110-А) є комунальним закладом, зареєстроване як юридична особа 06.03.2014. основним видом діяльності за КВЕД є 86.10 Діяльність лікарняних закладів.
Контролюючим органом направлено позивачу запит від 22.02.2024 №13183/6/26-15-07-02-02-09 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), керуючись пунктом 1 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 ПК України.
Листом без номера та без дати позивач відмовив у наданні пояснень та доказів, мотивуючи таку відмову відсутністю підстав для надіслання запиту.
Наказом ГУ ДПС у м. Києві від 28.03.2024 №1996-к на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України та надання пояснень та їх документальних підтверджень не у повному обсязі на письмовий запит ГУ ДПС у м. Києві від 22.02.2024 №13183/6/26-15-07-02-02-09, призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" з метою дотримання вимог податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "БФА "Олімпус" показників декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень 2021 року та показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2020, 2021 роки.
У період з 01.04.2024 по 03.04.2024 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "БФА "Олімпус" за вересень 2020 року у сумі 324 146 грн, жовтень 2020 року у сумі 307 025 грн, листопад 2020 року у сумі 216 054 грн, січень 2021 року показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2020 та 2021 роки, за результатами якої складено акт від 10.04.2024 №29793/26-15-07-02-02-03/40208669 (далі по тексту - акт перевірки).
Не погоджуючись із висновками акта перевірки, позивачем подано до ГУ ДПС у м. Києві заперечення на акт перевірки від 15.04.2024 №1/1.
Листом ГУ ДПС у м. Києві від 29.04.2024 "Про розгляд заперечення" у зв'язку з технічною помилкою, допущеною в акті перевірки, абзац 7 на сторінці 10 викладено в іншій редакції. За результатами розгляду заперечень позивача, висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.
Податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 06.05.2024 №00373650702 за порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, на суму 976 980 грн.
Податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 06.05.2024 №00373680702 за порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 356 917 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням на 1 085 534 грн та за штрафними санкціями на 271 383 грн.
Рішенням ДПС України від 24.06.2024 №19081/6/99-00-06-01-01-06 за результатами розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 06.05.2024 №№ 00373650702 та 00373680702, означені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу -без задоволення.
Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено можливість проведення перевірки, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Згідно положень підпункту 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 ПК України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Таким чином, право контролюючого органу прийняти наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України може виникнути в разі дотримання ним вимог, встановлених нормами пункту 73.3 статті 73 ПК України.
Щодо зафіксованих в акті перевірки порушень позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 198.1, 198.3, 198.6 статті198 ПК України, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до висновків акта перевірки фактично позивачем здійснено документальне оформлення господарських операцій з одержання (придбання) послуг і складено первинні документи всупереч вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі по тексту також - Закон № 996-XIV) та пунктів 2.1 і 2.2 Положення, оскільки відсутній факт формування відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія, в основі якої має бути дійсний рух певного активу. При перенесенні позивачем інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів в порушення вимог статті 9 Закон № 996-XIV, пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі по тексту також - Положення №88), ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" до складу "Собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" рядок 2050 Звіту про фінансові результати за формою №2-м, безпідставно віднесено витрати з будівельно-монтажних робіт у ТОВ "БФА "Олімпус", в результаті чого підприємством завищено собівартість реалізованих послуг на загальну суму 5 427 667 грн. Як висновок, за період з 01.01.2020 по 31.12.2021 позивач задекларував податок на прибуток у сумі 1 481 201 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2020 по 31.12.2021 встановлено його заниження в сумі 976 980 грн, у тому числі по періодах: за 2020 рік у сумі 762 503 грн, за 2021 рік у сумі 214 477 грн.
Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за вересень, жовтень, листопад 2020 року, січень 2021 року встановлено його завищення на суму 1 085 534 грн, в тому числі по періодах: за вересень 2020 року в сумі 324 146 грн, жовтень 2020 року в сумі 307 025 грн, листопад 2020 року в сумі 216 054 грн, січень 2021 року в сумі 238 308 грн.
В акті перевірки відповідач виснував, що на порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України позивачем завищено податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "БФА "Олімпус" на загальну суму 1 085 534 грн.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У відповідності до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що господарські операції для визначення податкового кредиту та врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума ПДВ для включення до податкового кредиту, крім того, повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі статті 75 КАС щодо достовірності доказів.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні (встановлені правовими нормами) реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення суб'єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних бухгалтерського та податкового обліку.
Такі ж висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №826/16277/14, від 20.02.2018 у справі №818/920/17, від 08.10.2019 у справі №826/6836/18.
У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.
Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (генпідрядник) та ТОВ "Спектр-Агро" (замовник) укладено договір генерального підряду від 17.10.2019 №17.10/2019, за умовами якого замовник доручає, а генпідрядник забезпечує відповідно до затвердженої проектної документації (далі проект), умов цього договору та додатків до договору, виконання робіт із "Нове будівництво виробничих споруд з вбудованими приміщеннями для зберігання і технічного обслуговування сільгосптехніки" за адресою: вул. Путрівська, 261, с. Путрівка Васильківського району Київської області, кадастровий номер ділянки - 3221487000:008:0034.
За завданням замовника генпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати та здати йому в установлений даним договором строк закінчені будівельні роботи/об'єкт будівництва (далі - роботи), а замовник зобов'язується надати генпідряднику будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну та дозвільну документацію, прийняти від генпідрядника роботи/об'єкти та оплатити їх. Під роботами, вказаними у пункті 1.1. договору, маються на увазі усі необхідні види підготовчих та будівельних робіт для введення в експлуатацію об'єкта. Забезпечення будівництва технологічним, енергетичним, електротехнічним обладнанням, апаратурою та інструментами покладається на генпідрядника.
Відповідно до пункту 7.1 договору генпідрядник, у разі необхідності, має право на залучення субпідрядних організацій, за попереднім погодженням із замовником.
Листом ТОВ "Спектр-Агро" від 31.07.2020 №145/20 позивачу було погоджено залучення субпідрядної організації - ТОВ "БФА "Олімпус" для виконання будівельно-монтажних робіт "Нове будівництво виробничих споруд з вбудованими приміщеннями для зберігання і технічного обслуговування сільгосптехніки" за адресою: вул. Путрівська, 261, с. Путрівка Васильківського району Київської області, кадастровий номер ділянки - 3221487000:008:0034 за договором підряду від 17.10.2019 №17.10/2019.
Між позивачем (генпідрядник) та ТОВ "БФА "Олімпус" (субпідрядник) укладено договір будівельного підряду від 19.08.2020 №1/19, за умовами якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, субпідрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати і здати генпідрядникові будівельно-монтажні роботи "Нове будівництво виробничих споруд з вбудованими приміщеннями для зберігання і технічного обслуговування сільгосптехніки" за адресою: вул. Путрівська, 261, с. Путрівка Васильківського району Київської області, кадастровий номер ділянки - 3221487000:008:0034 відповідно до затвердженої проектної документації, по завданню генпідрядника із матеріалів генпідрядника, в обумовлений цим договором строк. Забезпечення будівництва електрикою, водою, вантажопідйомними машинами і механізмами покладається на генпідрядника.
За умовами пунктів 2.1, 2.4 договору генпідрядник повинен виконати роботи з організації майданчика будівництва: влаштування огородження, організація та оплата цілодобової охорони на об'єктів, вивіз будівельного сміття, вертикальна розробка поверхні майданчика, перенос існуючих комунікацій, які заважають виробництву робіт по договору.
Актом приймання-передачі будівельного майданчика від 19.08.2020 за договором №1/19 від 19.08.2020 підтверджується передача позивачем (генпідрядник) субпідряднику ТОВ "БФА "Олімпус" будівельного майданчика для виконання будівельно-монтажних робіт "Нове будівництво виробничих споруд з вбудованими приміщеннями для зберігання і технічного обслуговування сільгосптехніки" за адресою: вул. Путрівська, 261, с. Путрівка Васильківського району Київської області, кадастровий номер ділянки - 3221487000:008:0034.
На підтвердження факту виконання ТОВ "БФА "Олімпус" будівельно-монтажних робіт за договором №1/19 від 19.08.2020 позивачем долучено до матеріалів справи копії актів виконаних робіт (надання послуг) від 14.09.2020, від 21.09.2020, від 28.09.2020, від 30.09.2020, від 30.10.2020, від 30.11.2020, від 29.01.2021 з переліками до актів виконаних робіт, в яких деталізовано перелік виконаних робіт та зазначено перелік матеріалів генпідрядника.
ТОВ "БФА "Олімпус" виписано на адресу позивача податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН відповідно до квитанцій про реєстрацію ПН/РК.
Оплата за виконані роботи здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, на підтвердження чого матеріали справи містять заключні банківські виписки по рахунку та копії платіжних доручень з відмітками про проведення їх банком.
Актом приймання-передачі будівельного майданчика від 29.01.2021 за договором №1/19 від 19.08.2020 підтверджується передача позивачу (генпідряднику) субпідрядником ТОВ "БФА "Олімпус" будівельного майданчика для виконання будівельно-монтажних робіт "Нове будівництво виробничих споруд з вбудованими приміщеннями для зберігання і технічного обслуговування сільгосптехніки" за адресою: вул. Путрівська, 261, с. Путрівка Васильківського району Київської області, кадастровий номер ділянки - 3221487000:008:0034.
Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до абзацом 10 статті першої Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Отже, договори, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання.
Таким чином, з урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Абзацом 4 статті першої Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що остання призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків.
Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Суд зауважує, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.12.2019 у справі №826/13060/18 норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв'язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.
За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.
При оцінці податкових наслідків господарських операцій суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв'язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.
Матеріалами справи підтверджено, що господарські відносини між позивачем та його контрагентом ТОВ "БФА "Олімпус" виникли з метою виконання позивачем зобов'язань з виконання ним договору генерального підряду №17.10/2019 від 17.10.2019, укладеного з ТОВ "Спектр-Агро".
ТОВ "БФА "Олімпус" має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 20.08.2019 №47-Л на ведення господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками (за переліком робіт згідно з додатком).
Суд зауважує, що положеннями укладеного між позивачем як генпідрядником та ТОВ "Спектр-Арго" як замовником від 17.10.2019 №17.10/2019 передбачено можливість залучення генпідрядником, у разі необхідності, субпідрядних організацій за попереднім погодженням із замовником.
Листом ТОВ "Спектр-Агро" від 31.07.2020 №145/20 позивачу було погоджено залучення субпідрядної організації - ТОВ "БФА "Олімпус" для виконання будівельно-монтажних робіт "Нове будівництво виробничих споруд з вбудованими приміщеннями для зберігання і технічного обслуговування сільгосптехніки" за адресою: вул. Путрівська, 261, с. Путрівка Васильківського району Київської області, кадастровий номер ділянки - 3221487000:008:0034 за договором підряду від 17.10.2019 №17.10/2019.
За результатами такого погодження позивачем було укладено договір будівельного підряду від 19.08.2020 №1/19, в межах якого ТОВ "БФА "Олімпус" виконувались будівельно-монтажні роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами. Детальний перелік до актів виконаних робіт міститься у долучених до таких актів переліків.
На підтвердження реалізації вказаного договору позивачем надано первинні документи, складені належним чином, які відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджують реальність здійснення господарських операцій.
Крім того, Київським окружним адміністративним судом з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, ухвалою суду від 23.07.2024 було витребувано від відповідача документально підтверджені письмові пояснення щодо підстав висновку про нереальний (безтоварний) характер господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ "БФА "Олімпус" (податкова інформація щодо цього суб'єкта, тощо).
Проте, відповідач вимоги ухвали суду не виконав витребувані докази суду не надав та про причини їх ненадання суду не повідомив.
Натомість Кодекс адміністративного судочинства України закріплює відповідні наслідки такої бездіяльності суб'єкта владних повноважень у вигляді невиконання без поважних причин вимог суду про надання доказів.
Так, згідно з частиною дев'ятою статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись вказаною нормою та приймаючи до уваги неподання відповідачем без поважних причин доказів, витребуваних судом ухвали від 23.07.2024 та разом із апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанцій погоджується з позицією Київського окружного адміністративного суду про наявність підстав визнати непідтвердженими ті обставини, які викладені в акті перевірки.
Таким чином, відповідачем під час розгляду справи не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
З урахуванням викладеного, на переконання суду, придбані позивачем у контрагента ТОВ "БФА "Олімпус" будівельно-монтажні роботи відповідають меті та цілям здійснення господарської діяльності як такі, що направлені на виконання зобов'язань за договором генерального підряду від 17.10.2019 №17.10/2019.
Крім того, в акті перевірки контролюючим органом не зафіксовано жодних порушень податкового законодавства саме позивачем, а висновки про господарську діяльність контрагента зроблені виключно на підставі електронних баз даних без дослідження первинних бухгалтерських документів безпосередніх учасників господарських операцій.
Проте, податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від господарських та виробничих можливостей контрагента. Переконання контролюючого органу про те, що контрагент постачальника позивача не має достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, не можуть слугувати беззаперечними доводами щодо фактичного нездійснення господарських операцій, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів та дослідження первинних документів.
Указана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16.01.2018, 15.05.2018, 11.09.2018 у справах №№826/1398/14, 810/4391/16, 804/4787/16 відповідно.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимоги та скасування оскаржуваних рішень.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.