Справа № 640/10052/22
19 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. та суддів Кузьмишиної О.М., Ключковича В.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року. Витребувано із Київського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 640/10052/22. Продовжено строк судового розгляду на розумний термін, необхідний для отримання матеріалів справи № 640/10052/22 із суду, в якому вони зберігаються.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому просить відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року, у зв'язку з пропущенням строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поданого клопотання позивачем зазначено, що оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене Київським окружним адміністративним судом 29.12.2025, останнім днем подання апеляційної скарги для Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є 28.01.2026.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2026 року клопотання ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати пояснення з приводу доводів, зазначених в клопотанні ОСОБА_1 щодо дотримання строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві п'ятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для надання пояснень.
16 березня 2026 року, на виконання вимог ухвали суду, до Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві надійшли письмові пояснення.
У вищевказаних поясненнях відповідач зазначив, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 у справі № 640/10052/22 надійшло на електронну адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та зареєстровано 30.12.2025 за № 84983/7. Апеляційну скаргу на оскаржуване рішення суду першої інстанції 30.01.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду засобами поштового зв'язку, на підтвердження чого надано реєстр поштового відправлення.
Таким чином, апелянт вважає, що апеляційну скаргу відповідачем подано у встановлені строки на апеляційне оскарження.
Також, 16 березня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшла заява, в якій просить відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року, у зв'язку з пропущенням строку на апеляційне оскарження.
З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа від 30.12.2025, оскаржуване рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві отримало 30.12.2025 о 01:34 год. через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» (а.с. 138).
Також, дату отримання оскаржуваного рішення суду першої інстанції (30.12.2025) відповідач підтверджє у поданих письмових поясненнях.
Оскільки, відповідно до приписів статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду має бути подана протягом тридцяти днів, останнім днем для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві апеляційної скарги у даній справі є 29 січня 2026 року.
Разом з тим, апеляційну скаргу відповідачем подано до Шостого апеляційного адміністративного суду засобами поштового зв'язку 30 січня 2026 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві просить поновити строк на апеляційне оскарження, при цьому, посилається на введення на території України воєнного стану.
Колегія суддів зауважує, що виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому, остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Варто зауважити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII, в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Так, питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні про поновлення такого строку.
Саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Даний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеного в постанові від 03 листопада 2022 року у справі №560/15534/21 та ухвалах від 27 липня 2022 року у справі №560/1209/22 та від 26 липня 2022 року у справі №560/19843/21.
Крім того, слід зазначити, що Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 17.07.2025 у справі №207/5118/24, від 16.04.2025 у справі №580/10818/23, від 02.08.2023 у справі №620/830/23 констатував, що "дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку".
Водночас, слід звернути увагу на те, що апелянт не зазначає, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.
Таким чином, наведені апелянтом доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга відповідача не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, оскільки, подана з порушенням строку на апеляційне оскарження рішення суду, а наведені відповідачем доводи щодо дотримання строку звернення до суду з апеляційною скаргою є безпідставними.
У зв'язку з цим, у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 306 КАС України, суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема, вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.
Згідно частини 4 статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 грудня 2021 року у справі №200/12281/19-а звернув увагу на те, що частина 4 статті 123 КАС України регулює правила поведінки суду першої інстанції у випадку, коли суд після відкриття провадження дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску був передчасним. Частина четверта статті 123 КАС України не поширює свою дію на суд апеляційної інстанції, однак, може бути застосована, у зв'язку з вимогами частини шостої статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Аналогічна правова позиція викладена, також, Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 липня 2022 року у справі №420/8088/21.
Варто зазначити, що будь-яке відхилення від встановленого законом порядку апеляційного перегляду може призвести до порушення принципу правової визначеності.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (пункт 47 рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України»).
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ зазначив, що у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження, які виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Беручи до уваги викладене, оскільки, відповідачем при поданні апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року пропущено строк на подання апеляційної скарги, а наведені в апеляційній скарзі та в письмових поясненнях підстави пропуску не є поважними, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року про відкриття апеляційного провадження є передчасною, а тому, апеляційне провадження підлягає закриттю, як помилково відкрите.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Враховуючи вищезазначене, керуючись положеннями пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для подальшого розгляду поданої апеляційної скарги, оскільки недотримання процесуального строку на її подання у поєднанні з недоведеністю об'єктивних та непереборних причин такого пропуску виключає можливість відкриття апеляційного провадження та свідчить про необхідність відмови у його відкритті у порядку, визначеному законом.
Керуючись ст. ст. 295, 296, 298, 299, 315 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.