СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/2069/26
ун. № 759/6021/26
17 березня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення в суді у сфері охорони навколишнього природного середовища Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах управління) Київської обласної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024110000000269 від 30.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364 КК України, про накладення арешту,
До слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 42024110000000269 від 30.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364, вилучені 05.03.2026 під час огляду виробничих потужностей ПП «Обухівміськвторресурси».
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000269 від 30.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364 КК України.
У межах даного кримінального провадження 05.03.2026 слідчим на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва проведено огляд на виробничих потужностях ПП «Обухівміськвторресурси» за адресою: Київська обл., Обухівський район, м. Обухів, вул. Промислова, 6 розташованого на земельних ділянках з кадастровими номерами 3223110100:01:020:0023 та 3223110100:01:020:0028.
Під час проведення огляду виявлено та вилучено: проби ґрунту з №№ 1-5 з території ПП «Обухівміськвторресурси»; фонову пробу ґрунту за межами території ПП «Обухівміськвторресурси» з координатами Х:5555762,99 У:313616,18.
Вилучене майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, які мають доказове значення у кримінальному провадженні та відповідно з метою збереження речових доказів існує необхідність у застосуванні арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи викладені обставини, 05.03.2026 на підставі ст. 98 КПК України слідчим винесено постанову про визнання вилучених речей і документів речовими доказами.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав заяву у якій просить розглянути клопотання, яке підтримує у повному обсязі, у його відсутності.
Дослідивши клопотання і додатки до нього, слідчий суддя вважає, що клопотання необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
05.03.2026 відповідно ухвали Святошинського районного суду м. Києва проведено огляд на виробничих потужностях ПП «Обухівміськвторресурси» за адресою: Київська обл., Обухівський район, м. Обухів, вул. Промислова, 6 розташованого на земельних ділянках з кадастровими номерами 3223110100:01:020:0023 та 3223110100:01:020:0028, уході якого вилучено проби ґрунту та фонова проба ґрунту. 05.03.2026 слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами вилучених речей.
У випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Матеріали клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи, що прокурором доведено, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, призведе до його знищення, приховання, псування, перетворення вилучених речей, слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення арешту на вилучені речі.
Керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення в суді у сфері охорони навколишнього природного середовища Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах управління) Київської обласної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024110000000269 від 30.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364 КК України, про накладення арешту - задовольнити.
Накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 42024110000000269 від 30.07.2024, вилучені 05.03.2026 під час огляду виробничих потужностей ПП «Обухівміськвторресурси» за адресою: Київська обл., Обухівський район, м. Обухів, вул. Промислова, 6, розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 3223110100:01:020:0023 та 3223110100:01:020:0028, а саме на:
- проби ґрунту з №№ 1-5 з території ПП «Обухівміськвторресурси»;
- фонову пробу грунту за межами території ПП «Обухівміськвторресурси» з координатами Х:5555762,99 У:313616,18.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1