П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/139/26
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Голуб В.А.,
суддів - Кравченка К.В., Скрипченка В.О.,
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року про закриття провадження у справі № 420/139/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року про закриття провадження у справі № 420/139/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 склад колегії визначений: головуючий суддя - Джабурія О.В., судді - Вербицька Н.В., Кравченко К.В.
Ухвалою від 04 березня 2026 року заяву про самовідвід судді Джабурія О.В. у справі № 420/139/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправним пункту протоколу та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Відведено суддю Джабурія О.В. від участі у розгляді справи № 420/139/26.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2026 головуючим суддею по справі визначено Голуб В.А. При цьому, судді колегії залишились незмінні - Вербицька Н.В., Кравченко К.В.
Апелянткою було подано заяву про відкликання апеляційної скарги до відкриття апеляційного провадження у справі.
У зв'язку з перебуванням судді Вербицької Н.В. у відпустці, з метою дотримання розумних строків розгляду заяви позивачки, судом проведено повторний автоматизований розподіл справи та замінено суддю Вербицьку Н.В. на суддю Скрипченка В.О.
Ухвалою від 09 березня 2026 року заяву апелянтки про відкликання апеляційної скарги, - задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року повернуто скаржниці.
В свою чергу, ОСОБА_1 повторно подано апеляційну скаргу.
Вказана скарга, відповідно до протоколу розподілу справи, була передана раніше визначеному складу суду: головуючий суддя - Голуб В.А., судді Кравченко К.В., Скрипченко В.О.
Ухвалою від 17 березня 2026 року суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 420/139/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Поряд із цим, 20 березня 2026 року зареєстрована заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Голуб В.А., Кравченка К.В., Скрипченка В.О. від розгляду справи № 420/139/26.
Заявниця наголошує, що під час розподілу справи було виключено суддю ОСОБА_2 з єдиною приміткою «резервний». Така підстава, на її думку, є внутрішньо суперечливою, оскільки резервний суддя за своєю процесуальною функцією призначений саме для заміни вибулого члена постійної колегії.
Крім того, вона вказує, що у звіті від 09.03.2026 щодо ОСОБА_3 одночасно відображено, що він є «учасником складу суду» і водночас «не входить до складу (не є резервним суддею) постійної колегії/палати». Така внутрішня суперечність самого звіту, як зазначає ОСОБА_1 , позбавляє її можливості перевірити, чи відповідав фактично сформований склад правилам постійної колегії, до якої входить суддя-доповідач, а отже, додатково посилює сумнів у законності визначення складу суду.
Також заявниця зазначає, що передача апеляційної скарги раніше визначеному судді допускається за спеціальних умов, зокрема якщо провадження не закінчено. За таких обставин, на переконання заявниці, передача нової апеляційної скарги без здійснення нового автоматизованого розподілу потребувала чіткого і доступного для перевірки документального обґрунтування, якого їй надано не було.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відводу суддів, колегія суддів виходить з такого.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
Частиною третьою статті 39 КАС України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. За приписами частини четвертої наведеної статті, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Порядок визначення складу суду регламентується статтею 31 КАС України. Відповідно до частини першої указаної статті визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач (частина друга статті 31 КАС України).
Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (частина третя статті 31 КАС України).
Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом (частина тринадцята статті 31 КАС України).
Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом (частина шістнадцята статті 31 КАС України).
Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (із змінами) (далі - Положення).
Пунктом 130 цього Положення визначено, що до початку функціонування підсистеми автоматизованого розподілу справ у складі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) визначення судді, судді-доповідача та присяжних для розгляду справи здійснюється відповідно до вимог розділу IV цього Положення засобами автоматизованої системи документообігу суду.
Відповідно до пункту 59 розділу IV цього Положення збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу (перерозподілу) судових справ у випадках, передбачених цим Положенням.
Аналогічний порядок закріплений у Засадах використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21 березня 2025 року № 7.
Відповідно до п.3.19 Розділу 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу в П'ятому апеляційному адміністративному суді, які затверджені рішенням зборів суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду 26.10.2018 № 3 у редакції рішення зборів суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду 31.03.2025 № 2, із змінами, внесеними рішенням зборів суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду 15.12.2025 № 1, розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді-доповідачу проводиться щодо усіх судових справ (у тому числі окремих процесуальних документів, що можуть бути предметом судового розгляду, - апеляційних скарг, заяв, клопотань тощо), які надійшли до суду після визначення судді-доповідача у відповідній справі за винятком випадків, коли обов'язковість розгляду справи (заяви) іншим складом суду встановлена КАС України.
Судова справа передається раніше визначеному судді-доповідачу також у разі, коли раніше судом визначалась тільки підсудність справи.
Отже, враховуючи вищевказане, посилання заявниці про порушення порядку визначення складу суду у цій справі не знаходить свого підтвердження.
Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що суддя Скрипченко В.О. брав участь у розподілі справи, адже є членом постійної колегії разом із суддею-доповідачем Голуб В.А, При цьому, колегія суддів звертає увагу, що резервний суддя бере участь у розгляді справи лише у випадку неможливості розгляду постійною колегією.
В свою чергу, суддя Кравченко К.В. входить до постійної колегії разом із суддею Джабурією О.В, та Вербицькою Н.В. Проте, зміна головуючого у справі не зумовлює автоматичну зміну суддів колегії.
З огляду на наведене, на думку колегії суддів, передбачена пунктом 5 частини першої статті 36 КАС України підстава для відводу суддів у цій справі відсутня.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість заявленого Лисаченко Н.В. відводу колегії суддів.
За правилами ч.ч.3, 4 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Таким чином, керуючись ч.4 ст. 40 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне передати подану заяву про відвід для визначення судді для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому ч.1 ст. 31 КАС України.
Разом з тим, 20 березня 2026 року суддею Скрипченком В.О. з посиланням на п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 36 КАС України подано заяву про самовідвід, яка обґрунтована тим, що його теща, Соколецька Клавдія Михайлівна, є заступницею голови Ради адвокатів в Одеській області, яка, в свою чергу, є відповідачем у даній справі. Враховуючи вищевикладене, суддя Скрипченко В.О. вважає, що є всі підстави для самовідводу у цій справі.
Розглянувши заяву про самовідвід, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Як установлено у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
За змістом пункту 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр проти України» від 15 жовтня 2010 року, відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі Фей проти Австрії (Fey v. Austria,) від 24.02.1993, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).
У пунктах 104-106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 9 квітня 2013 року зазначено таке.
Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Разом з тим, щодо об'єктивного критерію суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
У даному випадку не встановлено обставин, які б свідчили про необ'єктивність судді Скрипченка В.О. при розгляді цієї справи і про заінтересованість судді у результаті розгляду справи.
Водночас, з метою гарантування розгляду справи неупередженим та незалежним судом, а також для того, щоб за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді Скрипченка В.О. під час розгляду позовної заяви, існують правові підстави для задоволення заяви судді Скрипченка В.О. про самовідвід.
В силу ч.ч. 2, 3 ст. 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, за розпорядженням голови суду справа передається до іншого адміністративного суду в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 31, 36, 37, 39, 40, 41, 248, 321, 325, 328 КАС України, суд -
Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Голуб В.А., Кравченка К.В., Скрипченка В.О.
Передати подану заяву про відвід для визначення судді для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому ч.1 ст. 31 КАС України.
Заяву судді Скрипченка Вадима Олександровича про самовідвід, - задовольнити.
Відвести суддю Скрипченка Вадима Олександровича від участі у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року про закриття провадження у справі № 420/139/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Справу № 420/139/26 передати на повторний розподіл в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач В.А. Голуб
Судді К.В. Кравченко В.О. Скрипченко