Справа № 758/6451/22
Категорія 61
(ЗАОЧНЕ)
01 червня 2023 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ангеловської Ольги Сергіївни, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -
1.Описова частина
У серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ ОСОБА_3 , просив визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 25/200 часток квартири АДРЕСА_1 .
1.1. Стислий виклад позиції
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що,07 вересня 2020 року до приватного нотаріусу, Ангеловської Ольги Сергіївни , на підставі довіреності, посвідченої 31 січня 2020 року приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Скоропад В. В. за реєстровим № 171, в інтересах та від імені ОСОБА_1 , із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 на 25/200 (двадцять п'ять двохсотих) часток квартири АДРЕСА_1 (двадцять шість дріб тридцять літера «а»), 28 січня 2020 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ангеловської О.С. була подана заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 . На підставі отриманої заяви від спадкоємця за законом було заведено спадкову справу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (актовий запис про смерть від 12 листопада 2019 року № 00140309049). 07 вересня 2020 року приватним нотаріусом Ангеловською Ольгою Сергіївною була постановлена відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з тим, що представник спадкоємця не надав документ, який би посвідчував право власності спадкодавця на квартиру АДРЕСА_1 на підставі ст. 49 ЗУ «Про нотаріат», частини 3 глави 13 розділу І та 4.15. частини 4 глави 10 розділу II порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року № 296/5. Зазначає, що свідоцтво про право власності на вищезазначене нерухоме майно або інший документ, який би посвідчував право власності спадкодавця, у нього відсутні, оскільки спадкодавець за життя йому його не надавав, про що нотаріуса було повідомлено його представниками. Окрім того, позивач також усно звертався до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, з проханням надати йому свідоцтво про право на спадщину, проте уповноважені особи зазначили, що позиввач не власник майна, а отже отримувати вказаний документ не в праві. 13.02.2020 року до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна був поданий запит приватним нотаріусом Ангеловською О. С. про надання відомостей з проханням вказати: прізвище, ім'я, по батькові власника (власників), документ, на підставі якого належить вищевказана квартира, ким та коли виданого, дата реєстрації, реєстраційний номер, номер запису, номер книги, номер загальної та житлової площі тощо. Відповідь на вказаний запит приватному нотаріусу Ангеловській Ользі Сергіївні не була надана. Також, щоб з'ясувати місце реєстрації померлого (спадкодавця) Ангеловською О.С. був отриманий витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих/знятих з реєстрації осіб № 11770818 від 21.02.2020, де зазначено, що ОСОБА_5 (померлий) зареєстрований з 24.11.2005 у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , дата зняття з реєстрації не зазначена. Окрім цього, до Київського державного нотаріального архіву 27.02.2020 року приватним нотаріусом Ангеловською Ольгою Сергіївною був поданий запит про надання відомостей з проханням видати дублікат свідоцтва про право на спадщину, виданого Четвертою київською державною нотаріальною конторою 15 серпня 2002 року за реєстровим № 1-2941, на 25/100 ч. квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (сестрі померлого). 09.06.2020 року у відповіді на запит зазначалося, що Київський державний нотаріальний архів не може видати дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15.08.2002 р. реєстром № 1-2941, у зв'язку з тим, що свідоцтво видане в одному примірнику нотаріальному бланку обом спадкоємцями, якими є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. 27.02.2020 року приватному нотаріусу Ангеловській О. С. надійшла заява від представника ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_6 , на підставі довіреності за №171 у реєстрі з проханням надати інформаційну довідку про склад спадкоємців громадянина ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відповідь на заяву було повідомлено приватним нотаріусом Ангеловською О. С., що станом на 27 лютого 2020 року єдиним спадкоємцем, який заявив свої права на спадкове майно був громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Іншими особами заяв про прийняття спадщини не подавалось. Згідно зі статтею 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, а саме у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її, тому ОСОБА_2 (сестра спадкодавця) спадщину від свого брата - ОСОБА_5 не прийняла. Відповідно до ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом має рідний дядько, а оскільки після смерті свого племінника ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подав заяву про прийняття спадщини, адже 28 січня 2020 року на адресу приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Ангеловської О.С. надійшла заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 , то останній є повноправним спадкоємцем після смерті свого племінника - ОСОБА_5 . На підтвердження цього факту надаються копії документів щодо родинних зв'язків ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а саме копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 (спадкоємця), копія повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_5 (спадкодавця), витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_7 ( брата спадкоємця і батька спадкодавця), з яких можна встановити, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним дядьком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідним братом ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_5 . Згідно з вимогами ст. ст. 1269, 1270 ЦК України та пункту 4.9 глави 10 розділу П Порядку вчинення нотаріальних дій, свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємця, який прийняв спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. Вказані вимоги були дотримані, адже представник спадкоємця ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 07 вересня 2020 року подав до приватного нотаріуса заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 на 25/200 часток квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до підпункту 4.12 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Спадкоємцю - ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність документа про право власності спадкодавця (померлого) на квартиру АДРЕСА_1 (двадцять шість дріб тридцять літера «а»), а це свідчить про те, що усі інші оригінали документів, які потрібні для вчинення відповідної нотаріальної дії, у представника спадкоємця ОСОБА_9 на той момент були наявні і включені нотаріусом, Ангеловською Ольгою Сергіївною, до матеріалів спадкової справи. Відповідно до підпункту 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку як і було зроблено приватним нотаріусом Ангеловською Ольгою Сергіївною. Зазначає, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій була прийнята приватним нотаріусом Ангеловською О.С. 07.09.2020 р., то строки позовної давності щодо її оскарження закінчуються 07.09.2023 р.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 12.08.2022 р. з призначенням розгляду за правилами позовного провадження.
В судове засідання позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання повторно не з'явилися, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, в зв'язку з чим відповідно до вимог ст.ст.223 ч.4, 280 ЦПК України розгляд даної справи проведений в заочному порядку.
Представник третьої особи, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавав.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
2.Мотивувальна частина
2.1.Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса КМНО Ангеловської О.С. від 07.09.2020 р. № 214/02-31, вбачається, що 07 вересня 2020 року до приватного нотаріусу, Ангеловської Ольги Сергіївни , звернувся ОСОБА_9 , на підставі довіреності, посвідченої 31 січня 2020 року приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Скоропад В. В., за реєстровим № 171, в інтересах та від імені ОСОБА_1 , із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 на 25/200 (двадцять п'ять двохсотих) часток квартири АДРЕСА_1 . 28 січня 2020 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ангеловської О.С. була подана заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 . На підставі отриманої заяви від спадкоємця за законом було заведено спадкову справу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (актовий запис про смерть від 12 листопада 2019 року № 00140309049). Під час звернення представник позивача ОСОБА_9 не надав нотаріусу документ, який би посвідчував право власності спадкодавця на частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, 07 вересня 2020 року приватним нотаріусом Ангеловською Ольгою Сергіївною була постановлена відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з тим, що представник спадкоємця не надав документ, який би посвідчував право власності спадкодавця на квартиру АДРЕСА_1 на підставі ст. 49 ЗУ «Про нотаріат», частини 3 глави 13 розділу І та 4.15. частини 4 глави 10 розділу II порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року № 296/5.
Як вбачається, 13.02.2020 року до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна був поданий запит приватним нотаріусом Ангеловською О. С. про надання відомостей з проханням вказати: прізвище, ім'я, по батькові власника (власників), документ, на підставі якого належить вищевказана квартира, ким та коли виданого, дата реєстрації, реєстраційний номер, номер запису, номер книги, номер загальної та житлової площі тощо.
Крім того, до Київського державного нотаріального архіву 27.02.2020 року приватним нотаріусом Ангеловською Ольгою Сергіївною був поданий запит про надання відомостей з проханням видати дублікат свідоцтва про право на спадщину, виданого Четвертою київською державною нотаріальною конторою 15 серпня 2002 року за реєстровим № 1-2941, на 25/100 ч. квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (сестрі померлого).
Згідно відповіді від 09.06.2020 року зазначалося, що Київський державний нотаріальний архів не може видати дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15.08.2002 р. реєстром № 1-2941, у зв'язку з тим, що свідоцтво видане в одному примірнику нотаріальному бланку обом спадкоємцями, якими є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
27.02.2020 року приватному нотаріусу Ангеловській О. С. надійшла заява від представника ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_6 , на підставі довіреності за №171 у реєстрі з проханням надати інформаційну довідку про склад спадкоємців громадянина ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відповідь на заяву було повідомлено приватним нотаріусом Ангеловською О. С., що станом на 27 лютого 2020 року єдиним спадкоємцем, який заявив свої права на спадкове майно був громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Іншими особами заяв про прийняття спадщини не подавалось.
Згідно зі статтею 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, а саме у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її, тому ОСОБА_2 (сестра спадкодавця) спадщину від свого брата - ОСОБА_5 не прийняла.
Відповідно до ст. 1263 ЦК України визначає третю чергу спадкоємців за законом, до якої належать рідні дядько та тітка спадкодавця. Вони отримують право на спадкування лише за відсутності спадкоємців першої та другої черг, їхньої відмови або усунення від права на спадкування
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту рідства позивачем надано копії документів щодо родинних зв'язків ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а саме копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 (спадкоємця), копія повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_5 (спадкодавця), витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_7 (брата спадкоємця і батька спадкодавця), з яких можна встановити, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним дядьком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідним братом ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_5 .
Згідно з вимогами ст. ст. 1269, 1270 ЦК України та пункту 4.9 глави 10 розділу П Порядку вчинення нотаріальних дій, свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємця, який прийняв спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до підпункту 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього.
Спадкування за законом третьої черги (рідні дядько та тітка спадкодавця) відбувається, якщо немає спадкоємців першої чи другої черг, вони не прийняли або відмовилися від спадщини. Суд відмовляє у позові, якщо не доведено родинні зв'язки, пропущено строки без поважних причин, або якщо спадкоємці попередніх черг прийняли майно
У частині 1 статті 55 Закону України «Про нотаріат» зазначено, угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому.
Спадкоємець на підставі ст. 66 Закону України «Про нотаріат» має право отримати свідоцтво про право на спадщину.
Як вбачається у позивача відсутній документ, який би посвідчував право власності спадкодавця на квартиру АДРЕСА_1 .
Крім того, відсутність доказів спорідненості: неможливо документально підтвердити, що позивач є рідним дядьком/тіткою. Не надано підтвердження про наявність чи відсутність спадкоємців попередніх черг: доведено, що є спадкоємці першої (діти, чоловік/дружина, батьки) або другої черги (рідні брати/сестри, баба/дід), які прийняли спадщину чи не прийняли спадщину.
Для встановлення права на спадкування необхідно підтвердити родинні відносини документально або через суд (встановлення факту родинних відносин).
Таким чином, вимоги позивача про право власності в порядку спадкування за законом на 25/200 часток квартири АДРЕСА_1 , не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, тому задоволенню не підлягають.
2.2. Мотиви, з яких виходить суд при ухвалені рішення та застосовані норми права
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків ( спадщини ) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця ), до інших осіб ( спадкоємців ).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
Відповідно до частини 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкування за законом у Цивільному кодексі України (ЦКУ) регулює перехід прав та обов'язків померлої особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) у разі відсутності заповіту або у випадках, коли заповіт не охоплює всю спадщину. Черговість спадкування за законом визначається ступенем родинного зв'язку спадкоємців зі спадкодавцем.
Відповідно до ст.1261 ч.1 ЦК України спадкоємець за законом у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
На підставі ст.16 ч.2 п.1 ЦК України способом захисту цивільних справ є визнання права.
Відповідно до п. 4. 15, 4.1 8 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296 / 5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз"яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 " Про судову практику у справах про спадкування " зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
3. Висновки суду
Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням принципів розумності, пропорційності та справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, суд дійшов до висновку відмову в задоволенні позовних вимог.
4. Судовий збір
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, то відповідно до ст.141 ЦПК України не підлягає стягненню сплачений позивачем подачі позову судовий збір.
З урахуванням вищевикладеного, на підставі ст.ст.15, 19, 268, 328, 1216-1218, 1261 ЦК України, керуючись ст.ст. 4,10, 76-83, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, -
В позові ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ангеловської Ольги Сергіївни, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - відмовити в повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ; місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ангеловська Ольга Сергіївна (місцезнаходження за адресою: 04071, м.Київ, вул.Верхній Вал, буд.18);
Третя особа - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя Н. М. Ларіонова