П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 березня 2026 р.м.ОдесаСправа № 946/10367/24
Головуючий в 1 інстанції: Бурнусус О.О.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 травня 2025 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 17.12.2024р. №1/14315, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП і провадження у справі - закрито.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, відповідач 11.02.2026р. подав апеляційну скаргу, у якій, зокрема, заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Розглянувши вказане клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Згідно з вимогами п.8 ч.2 ст.296 КАС України, в апеляційній скарзі зазначаються дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Також відповідно до п.4 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Слід зазначити про те, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується із обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Так, процесуальний строк звернення до суду, насамперед, покликаний забезпечувати принцип правової визначеності та є гарантією захисту прав сторін спору. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на певну процесуальну дію та без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників процесу.
Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або ж бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст.286 КАС України, згідно з ч.4 якої, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Враховуючи, що предметом оскарження у межах цієї адміністративної справи є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення від 17.12.2024р. №1/14315, підлягають застосуванню норми ст.286 КАС України, які встановлюють 10-денний строк оскарження рішення місцевого загального суду, що обчислюється з дня його проголошення.
Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, оскаржуване рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ухвалено - 26.05.2025р. та як зазначає сам апелянт отримано - 04.06.2025р. А відтак, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у даному випадку, спливає - 14.06.2025р. Проте, апеляційна скарга подана відповідачем до суду апеляційної інстанції лише 11.02.2026р., тобто зі значним (через 8 місяців) пропуском визначеного ст.286 КАС України строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючи лише на Укази Президента України про введення та продовження дії воєнного стану в Україні, просить поновити строк на апеляційне оскарження, при цьому не пояснює, що саме стало підставою подання апеляційної скарги за межами встановленого ст.286 КАС України строку.
Варто зауважити про те, що положеннями ст.286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку ч.3 ст.295 КАС України, і на відміну від правил, установлених ст.270 КАС України, передбачений ст.286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
Тобто, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, визначеному КАС України, із урахуванням визначених ч.4 ст.286 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, необхідно надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск такого строку. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась до суду, пов'язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Наведене дає підстави для висновку про те, що обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів. Однак, доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Подібний висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі №826/17879/17.
У той же час, факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Сам лише факт запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022р. може бути поважною причиною пропущення процесуального строку, однак якщо це пов'язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію. Втім, таких конкретних причин відповідач не наводить, як і не надає доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Що ж стосується посилань апелянта на некоректну роботу інформаційно-комунікаційних систем установи під час запровадження на всій території країни режиму воєнного стану, то зазначене також не підтверджується жодними належними доказами.
Інших доводів щодо зміни організації роботи відповідача у період введення воєнного стану, що б унеможливлювало вчасне апеляційне оскарження рішення суду 1-ї інстанції, апеляційна скарга не містить, а тому вона не є вмотивованою.
Щодо суми судового збору, слід зазначити наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 18.03.2020р. у справі №543/775/17 дійшла висновку, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст.287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст.ст.2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах стосовно накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подачу апеляційної скарги на постанову суду для суб'єктів владних повноважень, юридичних осіб, фізичних осіб або фізичних осіб-підприємців встановлюється у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Станом на 01.01.2024р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав - 3028 грн.
Отже, за подання цього позову до суду 1-ї інстанції позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі - 605,60 грн. (3028 грн. х 0,2) Відповідно, ставка судового збору за подання апеляційної скарги, у даному випадку, становить - 908,40 грн. (605,60 грн. х 1,5).
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі - 908,40 грн. за належними реквізитами щодо його сплати:
отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA678999980313101206081015758;
код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Оскільки особою, яка оскаржує рішення суду в апеляційному порядку, не сплачено судовий збір, а також не зазначено належних підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду апеляційної інстанції, дана апеляційна скарга, на підставі ст.298 КАС України, підлягає залишенню без руху.
При цьому, протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянту необхідно звернутися до суду та вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст.7,121,169,286,296,298,325 КАС України,
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Осіпов Ю.В.