Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2421/26
23 лютого 2026 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , про арешт майна, подане у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100120000018 від 30.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України
До Подільського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , про арешт майна.
Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , 19 січня 2026 приблизно о 07 годині 49 хв., знаходився у громадському місці, а саме біля турнікетів у вестибюлі станції метро «Осокорки» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де на той момент перебувала значна кількість пасажирів.
Діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, демонструючи особливу зухвалість, він умисно поводив себе агресивно, голосно висловлювався нецензурною лайкою, ігнорував зауваження працівників КП «Київський метрополітен», чим навмисно створював конфліктну та небезпечну обстановку у вестибюлі вказаної станції метрополітену.
Надалі, продовжуючи свої хуліганські дії, він вступив у словесний конфлікт із працівником КП «Київський метрополітен» у м. Києві ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала на робочому місці та намагалась припинити протиправні дії ОСОБА_4 , на що останній реагував агресивно та висловлювався нецензурною лайкою.
Після чого, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що перебуває у громадському місці, де знаходиться значна кількість сторонніх осіб, маючи при собі заздалегідь придбаний перцевий балончик подразнювальної дії, який є предметом, спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень, діючи умисно, без будь-якого попередження, знаходячись на відстані приблизно 1 метр від потерпілої ОСОБА_5 , цілеспрямовано застосував вказаний балончик, шляхом розпилення сльозогінної речовини безпосередньо в область обличчя останньої.
Внаслідок зазначених дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку кон'юнктиви та роговини першого ступеню обох очей.
Після чого, ОСОБА_4 продовжив демонструвати особливу зухвалість та винятковий цинізм, які виразились в агресивному поводжені відносно потерпілої ОСОБА_5 та супроводжувались нецензурною лайкою в бік останньої в громадському місці у вестибюлі станції метро «Осокорки» КП «Київський метрополітен» у м. Києві.
Після чого, ОСОБА_4 було затримано працівниками поліції, тим самим припинено злочинні дії останнього.
19.02.2026 року на станції «Осокорки» КП «Київський метрополітен» у м. Києві в порядку 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та в ході проведення особистого обшуку останнього було вилучено предмет схожий на гранату з написом «Піро-5», який відноситься до піротехнічних засобів та предмет схожий на газовий балончик.
19.02.2026 року, слідчим СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві винесено постанову у рамках кримінального провадження №12026100120000018 від 19.02.2026 року, про визнання речовими доказами, вилучених в ході особистого обшуку у ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: предмету схожого на гранату з написом «Піро-5», який відноситься до піротехнічних засобів та предмету схожого на газовий балончик.
В подальшому, 19.02.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 296 КК України.
Враховуючи викладене, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно (речові докази), а саме: на вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_4 , предмет схожий на гранату з написом «Піро-5», який відноситься до піротехнічних засобів та на предмет схожий на газовий балончик у вигляді заборони користування, розпоряджатися та відчужувати будь-кому і будь-яким чином зазначене майно.
Доцільність накладення арешту на вилучене майно, слідчим обґрунтовується тим, що повернення вилученого майна може завдати істотної шкоди кримінальному провадженню, яка полягає у приховуванні або знищенні інформації, яка має значення для встановлення об?єктивної істини у кримінальному провадженні.
Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав, просив його задовольнити, з підстав викладених у ньому.
Розгляд клопотання відбувається без виклику власника майна, з метою забезпечення арешту майна.
Згідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукувані, пристосовані, чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
У відповідності ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Дослідивши матеріали клопотання, враховуючи, що накладення арешту на майно проводиться з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, правову підставу для арешту майна, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, а також те, що вказаний предмет визнаний речовим доказом та має важливе доказове значення для кримінального провадження, оскільки може зберігати на собі сліди кримінального правопорушення, а відтак, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , поданого у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100120000018 від 30.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - задовольнити;
Накласти арешт на гранату з написом «Піро-5», який відноситься до піротехнічних засобів та на предмет схожий на газовий балончик із встановленням заборони користування, розпорядження та відчуження даним майном, що було вилучено в ході особистого обшуку ОСОБА_4 ;
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя Подільського
районного суду м. Києва ОСОБА_1