печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13336/26-к
17 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023110000000258 від 14.08.2023, -
Слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, із забороною відчуження та розпорядження на об'єкт нерухомого майна, що належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:
- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що зазначене майно у зв'язку із наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, відповідає ознакам, визначеним у ст. 59 КК України, а тому з метою забезпечення подальшої конфіскації як додаткового виду покарання, яка відповідає п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України на підставі ч. 5 цієї статті підлягає арешту.
До початку судового засідання слідчий подав заяву, у якій просив здійснювати розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.
Вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023110000000258 від 14.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 , будучи громадянином України, достеменно знаючи про факт окупації території Донецької області збройними силами російської федерації, знаючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, що Україна є унітарною державою, а її територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що місто Донецьк та Донецька область є невід'ємною складовою частиною України, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у не встановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 04.09.2024, будучи обізнаним із діяльністю поліції в Донецькій області, оскільки є колишнім працівником Головного управління МВС України в Донецькій області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, діючи всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, підтримуючи агресію російської федерації на території України, погодився на пропозицію представників держави-агресора - російської федерації, добровільно прийняв присягу та зайняв посаду заместителя начальника полиции (по охране общественного порядка) у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території України, а саме у так званому «управлении министерства внутренних дел российской федерации «Горловское».
Надавши добровільну згоду на виконання функцій працівника правоохоронного органу у незаконно створеному правоохоронному органі, ОСОБА_5 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у не встановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 04.09.2024 висловив підтримку держави-агресора, її збройних формувань та уникнення ним відповідальності за збройну агресію проти України, інформуючи суспільство про свою діяльність та зайняття посади заместителя начальника полиции (по охране общественного порядка) у так званому «управлении министерства внутренних дел российской федерации «Горловское», створеного на тимчасово окупованій території України.
В ході розслідування кримінального провадження 06.02.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Горлівка Донецької громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, номер інформаційної довідки № 447381777, на праві власності з часткою 1/1 ОСОБА_5 належить 2-х кімнатна квартира, розташована за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 44,67 кв.м., реєстраційний номер майна 15892866.
На даний час слідчий вказує, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
06.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України передбачено такий вид додаткового покарання, як конфіскація майна.
Згідно із ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Таким чином, в наданих матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які вказують на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, і що вказане майно відповідає ознакам, визначеним у ст. 59 КК України та з метою забезпечення подальшої конфіскації майна як додаткового виду покарання, наявна необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частиною 11 ст. 171 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно підозрюваного.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на об'єкт нерухомого майна, що належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:
- квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1