печерський районний суд міста києва
757/11925/26-к
1-кс-17457/26
16 березня 2026 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2024 у справі № 757/50397/24-к у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2024 у справі № 757/50397/24-к у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2611092000:15:001:0021, площею 1 (один) га; 2611092000:15:001:0022, площею 1 (один) га, що належить ОСОБА_4 .
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що арешт було накладено необґрунтовано, оскільки досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, підозра ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні не повідомлялася, остання є добросовісним набувачем земельних ділянок, вказаний арешт обмежує конституційне право власника на володіння, користування та розпорядження своїм майном, а відтак вищенаведене у своїй сукупності вказує на безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.
У судове засідання особа, яка подали клопотання, не з'явився, про місце і час розгляду провадження повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності, вимоги клопотання підтримує, просить задовольнити.
У судове засідання прокурор/слідчий не з'явився, про місце і час розгляду провадження повідомлений належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення до суду не надходили, про причини неявки суду не повідомлено.
Згідно з частиною четвертої статті 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наявних доказів.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Слідчим суддею, за наданими матеріалами встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358. ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України та за фактами кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до матеріалів клопотання ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2024 у справі № 757/50397/24-к накладено арешт, серед іншого, на майно ОСОБА_4 , із забороною відчуження, розпорядження та користування, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2611092000:15:001:0021, 2611092000:15:001:0022.
Відповідно до статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 у справі «Бакланов проти рф», Постанови Європейського Суду від 24.03.2005 у справі «Фрізен проти рф» Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2024 у справі № 757/50397/24-к, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладено арешт, серед іншого, на майно, що належить ОСОБА_4 , про скасування якого її представник просить у клопотанні.
Разом з тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені частиною третьою статті 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Крім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, пункт 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А N 296-А, пункт 42, та «Кушоглу проти Болгарії» заява № 48191/99, пункти 49-62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пункти 69, 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 50, Series A N 98).
Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об'єктивні підстави для обмеження ОСОБА_4 у праві розпорядження та користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 2611092000:15:001:0021, 2611092000:15:001:0022. Підозра ОСОБА_4 не пред'явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Ураховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б забороняли ОСОБА_4 розпоряджатися та користуватися земельними ділянками з кадастровими номерами: 2611092000:15:001:0021, 2611092000:15:001:0022, у зв'язку з чим вважає за доцільне частково скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження в цій частині.
Разом з тим, слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання в частині скасування арешту, який накладено шляхом заборони відчуження вищевказаних земельних ділянок, які на праві власності належать ОСОБА_4 , оскільки заявником в цій частині клопотання не обґрунтовано та вважає, що на даному етапі застосування обтяження в цій частині є доцільним.
Керуючись статтями 2, 7, 16, 26, 28, 170-174, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2024 у справі № 757/50397/24-к, в частині заборони розпорядження та користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 2611092000:15:001:0021, 2611092000:15:001:0022, які на праві власності належить ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1