печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13394/25-к
11 вересня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
особи, що звернулась як власник майна ОСОБА_7 ,
провівши підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12024100000000442, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -
На адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов вказаний обвинувальний акт.
30.04.2025 уповноважена особа потерпілого подала до суду цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, 11.09.2025 захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 подав до суду клопотання про скасування арешту майна. В цьому клопотанні захисник вказує, що 08.04.2024 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає обвинувачена та її чоловік ОСОБА_7 .
Внаслідок проведеного обшуку було виявлено та тимчасово вилучено, поміж іншого, майно, яке належить ОСОБА_7 , а саме:
- 7500 (сім тисяч п"ятсот) доларів США;
- шість катушок з маркуванням;
- три вінчестери марок «UD», «Toshiba» та «Seagate», а також перехідник до них;
- пристрій для ламінування ONOLITH у коробці.
- пристрій для виготовлення перепусток на картках з котушкою марки «Matica»;
- предмет, схожий на пістолет з брошурою «Automatic pistol Mod.92 Auto»;
- предмети, схожі на набої в кількості 22 штуки.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.05.2024, постановленою у справі № 752/8971/24 накладено арешт на вище вказане майно.
Захисник вказує, що на день подачі цього клопотання відсутні підстави, які б виправдовували подальше існування заходів забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту майна, оскільки таке майно вилучили більше року та чотирьох місяців тому, а отже в органу досудового розслідування та сторони обвинувачення вже було достатньо часу для проведення всіх можливих експертиз та дослідження всіх даних, пов"язаних з арештованим майном. Арештоване майно ОСОБА_7 не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди, не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не є об"єктом кримінально протиправних дій, не набуто кримінально протиправним шляхом, не отримано особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Більше того, конфіскація вищевказаного майна ОСОБА_7 не передбачена з огляду на фабулу кримінального провадження. Захисник також просить врахувати, що віднайдені грошові кошти належать ОСОБА_7 та отримані останнім від його матері після продажу її квартири та потрібні обвинуваченому для оплати лікування своєї дружини та підтримання власної життєдіяльності, а подальший арешт цих грошових коштів є неспівмірним із обмеженням ОСОБА_7 у правах користування та розпорядженням своїм майном.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити провадження до судового розгляду, проти прийняття до розгляду цивільного позову не заперечив. Щодо клопотання про скасування арешту на майно вказав, що не заперечує проти задоволення такого клопотання в частині скасування арешту на арештоване майно, крім грошових коштів, оскільки стороною захисту не доведено належності цих грошових коштів ОСОБА_7 , а санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна. Заперечив проти задоволення скарги захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 та просив відмовити у її задоволенні, вказавши, що Печерська РО КМО ТЧХУ є структурним підрозділом КМО ТЧХУ, тому скарга на постанову про визнання КМО ТЧХУ потерпілим у цьому кримінальному провадженні від 11.04.2024 є необґрунтованою.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 , обвинувачена не заперечували проти призначення провадження до судового розгляду.
Захисник підтримав подане ним клопотання про скасування арешту майна, вказавши, що перелічені в клопотанні майно та грошові кошти належать чоловіку обвинуваченої - ОСОБА_7 . Зауважив, що грошові кошти, які вилучено в ході обшуку в межах даного кримінального провадження 08.04.2024, належать саме ОСОБА_7 , а факт перебування грошових коштів у квартирі, де проживає, зокрема, обвинувачена ОСОБА_5 , не свідчать про належність таких коштів саме їй, оскільки вона та ОСОБА_7 перебувають у шлюбі.
Також захисник заявив усну скаргу на постанову від 11.04.2024 про визнання Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України потерпілим у цьому кримінальному провадженні. Зазначив, що КМО ТЧХУ та Громадська організація «Міжнародна агенція регіонального розвитку «ГлоБі» є різними юридичними особами, а тому КМО ТЧХУ не має жодного відношення до даного кримінального провадження. Тому захисник просить скасувати постанову про визнання КМО ТЧХУ потерпілим у цьому кримінальному провадженні. Крім того, майно, у розтраті якого обвинувачується ОСОБА_5 , належить саме Печерській районній організації КМО ТЧХУ, і жодного відношення КМО ТЧХУ до цього майна не має та вважає, що жодне майно Печерському РО КМО ТЧХУ не передавалося.
З цих самих мотивів захисник ОСОБА_4 просив не приймати до розгляду цивільний позов, поданий уповноваженою особою КМО ТЧХУ.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника та вказала, що грошові кошти, на які накладено арешт, знаходились в особистому сейфі її чоловіка ОСОБА_7 . Також вказала, що Печерська районна організація КМО ТЧХУ є окремою юридичною особою, а КМО ТЧХУ є дорадчим органом для Печерської РО КМО ТЧХУ. Печерська РО КМО ТЧХУ не є структурним підрозділом КМО ТЧХУ.
ОСОБА_7 підтримав клопотання про скасування арешту майна.
Представник потерпілого КМО ТЧХУ - адвокат ОСОБА_6 проти призначення провадження до судового розгляду не заперечив. Заперечив проти задоволення клопотання про скасування арешту на майно. Щодо скарги захисника вказав, що Печерська РО КМО ТЧХУ є відокремленим підрозділом КМО ТЧХУ, але не є окремою юридичною особою. Вказав, що саме розпорядженням КМО ТЧХУ обвинувачену ОСОБА_5 було призначено виконуючою обов'язки голови Печерської РО КМО ТЧХУ, посадова інструкція голови Печерської РО КМО ТЧХУ затверджена головою КМО ТЧХУ, позапланова перевірка, яка виявила нестачу, проводилась саме КМО ТЧХУ.
Обвинуваченій ОСОБА_5 головуючим роз'яснено, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
Обвинувачена ОСОБА_5 зазначила, що не має клопотання про здійснення колегіального розгляду, бажала, щоб судовий розгляд здійснювався одноособово.
Крім того, інших клопотань сторонами в підготовчому судовому засіданні не заявлено.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, згадане клопотання про скасування арешту майна, заперечення та заяву, суд приходить до наступного висновку.
Дане кримінальне провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України, підстав для направлення провадження для визначення підсудності судом не встановлено.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених частинами 1, 2 ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, відтак підстав для його повернення прокурору - немає.
З вказаних мотивів суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акта.
Щодо клопотання про скасування арешту майна.
В рамках кримінального провадження № 12024100000000442 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.05.2024, постановленою у справі № 752/8971/24, накладено арешт, в тому числі, на:
- 7500 (сім тисяч п"ятсот) доларів США;
- шість катушок з маркуванням;
- три вінчестери марок «UD», «Toshiba» та «Seagate», а також перехідник до них;
- пристрій для ламінування ONOLITH у коробці;
- пристрій для виготовлення перепусток на картках з котушкою марки «Matica»;
- предмет, схожий на пістолет з брошурою «Automatic pistol Mod.92 Auto»;
- предмети, схожі на набої в кількості 22 штуки.
Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя виходив з того, що 7500 доларів США можуть свідчити про незаконні фінансові операції або привласнення коштів; документи щодо діяльності Печерської районної організації Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ) за період 2022-2024 років, посадова інструкція, договір про матеріальну відповідальність та інші документи містять інформацію, яка може доводити факти зловживання службовими особами службовим становищем та привласнення майна; папка з актами приймання-передачі гуманітарної допомоги, порожні аркуші з відбитками печаток та інші документи вказують на можливу підробку та привласнення гуманітарної допомоги. Вінчестери можуть містити електронні докази, такі як листування, електронні документи та інші дані, що будуть доводити обставини злочинної діяльності. Пристрої для ламінування та виготовлення перепусток можуть використовуватися для створення підроблених документів. Предмети, схожі на зброю та набої, можуть вказувати на додаткові злочини або забезпечення незаконної діяльності. Загалом всі ці об'єкти можуть підтверджувати привласнення та розтрату товарно-матеріальних цінностей шляхом зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану. Крім того, були достатні підстави вважати, що вказані вилучені об'єкти матеріального світу та грошові кошти відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Частина 1 ст. 131 КПК України встановлює, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, яким встановлено порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на викладене, враховуючи тривалість застосування заходу забезпечення кримінального провадження, те, що шість котушок з маркуванням, три вінчестери марок «UD», «Toshiba» та «Seagate», а також перехідник до них, пристрій для ламінування ONOLITH у коробці, пристрій для виготовлення перепусток на картках з котушкою марки «Matica», предмет, схожий на пістолет з брошурою «Automatic pistol Mod.92 Auto» та предмети, схожі на набої в кількості 22 штуки не були предметами злочину, прокурор в судовому засіданні не заперечив проти скасування арешту, накладеного на зазначені об'єкти матеріального світу, з огляду на те, що відсутні відомості про обставини того, що вказане майно може бути використано в якості речових доказів, які сліди розслідуваного злочину на собі містить, суд вважає, що відпала необхідність у подальшому застосуванні такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт згаданого майна, у зв'язку з чим вбачає наявними підстави для задоволення клопотання та скасування арешту майна на вказані об'єкти матеріального світу.
Однак, суд вважає, що стороною захисту не доведено належність грошових коштів у розмірі 7 500 доларів США чоловіку обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_7 . Твердження про перебування цих осіб у шлюбі та вилучення цих грошових коштів нібито з особистого сейфу ОСОБА_7 самі по собі не свідчать про належність цих грошових коштів ОСОБА_7 .
Крім того, відчуження 28.03.2023 матір'ю ОСОБА_7 - ОСОБА_8 квартири та отримання у зв'язку з цим грошових коштів не підтверджує того факту, що саме грошові кошти, набуті внаслідок продажу такої квартири, вилучено в ході проведення обшуку 08.04.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає обвинувачена ОСОБА_5 та її чоловік ОСОБА_7 .
Вказані обставини з'ясовуватимуться судом в ході судового розгляду, на підставі дослідження доказів сторін.
Також суд враховує, що санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке може бути застосоване до обвинуваченої у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину. Крім того, ці грошові кошти визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
Тому клопотання про скасування арешту на ці грошові кошти є необґрунтованим.
Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню частково.
Щодо скарги на постанову від 11.04.2024 про визнання потерпілим Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України.
Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Як було зазначено вище, ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (ніж ті, що зазначені в частині 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
При цьому зі змісту ч.ч.2-4 ст.304 КПК України випливає, що скарга повинна бути подана у письмовій формі, оскільки вказані норми процесуального закону передбачають випадки повернення скарги, відмови у відкритті провадження за скаргою.
Отже, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого в усній формі не передбачено діючим КПК України.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 291 КПК України забороняється надання суду до початку судового розгляду інших документів, ніж обвинувальний акт та додатки до нього.
Згідно змісту фактичних обставин, встановлених прокурором, та висунутого ним же обвинувачення, ОСОБА_5 , виконуючи обов'язки голови Печерської районної організації КМО ТЧХУ, діючи умисно, шляхом зловживання службовим становищем, здійснила привласнення товаро-матеріальних цінностей на суму 3 683 073 грн. 80 коп., чим завдала шкоду Київській міській організації Товариства Червоного Хреста України.
Отже в змісті обвинувачення вказано, що шкода завдана саме цій юридичній особі.
Слід зауважити, що прокурор викладає фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та формулює зміст обвинувачення так, як він вважає встановленим. В даному випадку сторона обвинувачення вважає, що вказаними діями обвинуваченої ОСОБА_5 шкода завдана саме Київській міській організації організації Товариства Червоного Хреста України
Відповідно до частин 1 та 5 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Як зазначено вище, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до тих обставин, які підлягають доказування в ході розгляду кримінального провадження, а саме на стадії судового розгляду.
Враховуючи мету підготовчого судового засідання, на цій стадії суд не уповноважений здійснювати дослідження та оцінку будь-яких доказів, тим паче тих, які можуть впливати на доведення винуватості або невинуватості особи. Така оцінка надається судом лише після дослідження доказів у ході судового розгляду в порядку, визначеному ст. ст. 89, 94 КПК України.
Більше того, надання оцінки на стадії підготовчого провадження законності дій прокурорів чи слідчих при проведенні певних процесуальних дій чи при винесенні відповідних процесуальних рішень під час досудового слідства у цьому кримінальному провадженні, може бути витлумачене як форма упередженості щодо оцінки доказів, які мають значення для встановлення певних фактів та обставин, на предмет їхньої належності та допустимості.
На підставі викладеного в задоволенні скарги слід відмовити.
Щодо цивільного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Суд вважає необхідним прийняти цивільний позов потерпілого Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки це узгоджується із нормами статей 127, 128 КПК України, цивільний позов подано на відповідній стадії процесу.
На стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні запобіжні заходи до обвинувачених не застосовувались та відповідних клопотань в підготовчому судовому засіданні прокурором не заявлено, відтак підстави для застосування до обвинувачених запобіжного заходу на час судового розгляду відсутні.
Керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12024100000000442, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва за участю прокурора, обвинуваченої, захисника, представника потерпілого, на 18 вересня 2025 року о 13 год. 45 хв.
Судовий розгляд здійснювати одноособово, під головуванням судді ОСОБА_1 .
Прийняти позовну заяву потерпілого Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи, надати відповідні докази, та направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учаснику справи.
Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.05.2024, постановленою у справі № 752/8971/24, задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.05.2024, постановленою у справі № 752/8971/24, на:
- шість котушок з маркуванням;
- три вінчестери марок «UD», «Toshiba» та «Seagate», а також перехідник до них;
- пристрій для ламінування «ONOLITH» у коробці;
- пристрій для виготовлення перепусток на картках з котушкою марки «Matica»;
- предмет, схожий на пістолет з брошурою «Automatic pistol Mod.92 Auto»;
- предмети, схожі на набої в кількості 22 штуки.
В іншій частині клопотання відмовити, а накладений вказаною ухвалою арешт на грошові кошти (7500 (сім тисяч п"ятсот) доларів США), - залишити без змін.
В задоволенні усної захисника обвинуваченої ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_4 , заявлену в судовому засіданні 11.09.2025, на постанову від 11.04.2024 про визнання потерпілим у кримінальному провадженні № 12024100000000442 Київську міську організацію Товариства Червоного Хреста України, - відмовити.
На час судового розгляду запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_5 не застосовувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1