20 березня 2026 р. Справа № 480/796/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2025, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, м. Суми, по справі № 480/796/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення ОСОБА_1 в довідці від 03.10.2024 № 11/49617/10701, станом на 01 січня 2022 рік, та в довідці від 03.10.2024 № 11/49617/10701/1, станом на 01 січня 2023 рік про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на виконання рішення Сумський окружний адміністративний суд від 09.08.2024 у справі № 480/4724/24, розміру надбавки за особливості проходження служби та премії;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області на ОСОБА_1 нові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 та на 01 січня 2023 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, вказати розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії у розмірі, визначеному у згідно з Додатку 1 до телеграми Міністра оборони України № 248/1210 від 04.03.2022 року у 2022 році та Додатку 1 до доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/з, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та 1 лютого 2023 року.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення ОСОБА_1 в довідці від 03.10.2024 № 11/49617/10701, станом на 01 січня 2022 рік, в довідці від 03.10.2024 № 11/49617/10701/1, станом на 01 січня 2023 рік про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на виконання рішення Сумський окружний адміністративний суд від 09.08.2024 у справі № 480/4724/24, розміру надбавки за особливості проходження служби та премії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області на ОСОБА_1 нові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 та на 01 січня 2023 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, вказати розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії у розмірі, визначеному у згідно з Додатку 1 до телеграми Міністра оборони України № 248/1210 від 04.03.2022 року у 2022 році та Додатку 1 до доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/з, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та 1 лютого 2023 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
20.11.2025 року позивачем подано до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 року та прийняти нову постанову, якою: встановити судовий контроль за виконанням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року по справі № 480/796/25; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Сумського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року по справі № 480/796/25.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що при виготовленні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 рік, надбавка за кваліфікацію та премія арифметично неправильно пораховані.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відмовивши в задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що питання застосування прожиткового мінумуму, відсоткового розміру надбавки за кваліфікацію судом у рішенні не досліджувалося, а тому встановлення судового контролю в цій ситуації є необґрунтованим.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, на підставі наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.
Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин другої та четвертої вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Аналіз наведеного вище вказує, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід'ємною складовою права на судовий захист.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382-382-3 КАС України.
За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст.382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, застосування судового контролю є наслідком обґрунтованого припущення про невиконання судового рішення зі сторони суб'єкта владних повноважень або достовірно підтвердженого під час розгляду заяви факту невиконання судового рішення.
Водночас, правове значення для наслідків застосованого судового контролю матимуть причини невиконання судового рішення (зокрема, об'єктивна неможливість чи допущене зволікання зі сторони боржника).
Усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов'язком.
Вказана позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.05.2021р. у справі № 9901/598/19.
Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Так, з матеріалів справи встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення ОСОБА_1 в довідці від 03.10.2024 № 11/49617/10701, станом на 01 січня 2022 рік, в довідці від 03.10.2024 № 11/49617/10701/1, станом на 01 січня 2023 рік про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на виконання рішення Сумський окружний адміністративний суд від 09.08.2024 у справі № 480/4724/24, розміру надбавки за особливості проходження служби та премії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області на ОСОБА_1 нові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 та на 01 січня 2023 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, вказати розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії у розмірі, визначеному у згідно з Додатку 1 до телеграми Міністра оборони України № 248/1210 від 04.03.2022 року у 2022 році та Додатку 1 до доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/з, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та 1 лютого 2023 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Наведене судове рішення набрало законної сили 11.06.2025 року.
В своїй заяві про встановлення судового контролю позивач зазначає, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року по справі № 480/796/25, відповідачем, виготовлено довідки від 27.06.2025 року №11/49617/9102 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.01.2022 рік та від 27.06.2025 року № 11/49617/9102/1 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.01.2023 рік. Проте, при виготовленні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 рік, надбавка за кваліфікацію та премія арифметично неправильно пораховані.
Так, з матеріалів справи встановлено, що довідка від 27.06.2025 року №11/49617/9102 станом на 01.01.2022 рік містить наступні складові: посадовий оклад 7340,00 грн., оклад за військовим званням 1890,00 грн., надбавка за вислугу років (45%) 4153.50 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) 8699.28 грн., надбавка за кваліфікацію 261.00 грн., премія 1827.00 грн. (а.с. 53).
Довідка від 27.06.2025 року № 11/49617/9102/1 станом на 01.01.2023 рік з містить наступні складові: посадовий оклад 7940,00 грн., оклад за військовим званням 2040,00 грн., надбавка за вислугу років (45%) 4491.00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) 9406.15 грн., надбавка за кваліфікацію 261.00 грн., премія 7308.00 грн. (а.с. 53).
Отже, у вказаних довідках не зазначено відсотку до надбавки за кваліфікацію та премію.
Однак, відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.08.2025 року № 11/11792 (зв. сторона а.с. 53), зокрема, зазначено, що відсоток надбавки за кваліфікацію дорівнює 5% та премія, обчислені відповідно до роз'яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 14.11.2023 року №220/13/7642 з посадового окладу, який визначено з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року. Крім того, відсоток премії визначений згідно з Додатку 1 до телеграми Міністра оборони України №248/1210 від 04.03.2022 року у 2022 році та Додатку 1 до доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/з.
Колегія суддів зазначає, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 480/4724/24, відповідача зобов'язано підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023.
Тобто, судом у наведеному рішенні було зобов'язано відповідача видати оновлені довідки про розмір грошового забезпечення з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
З матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/4725/24 відповідачем складено та направлено листом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 03.10.2024 № 11/49617/10701 станом на 01 січня 2022 рік, від 03.10.2024 № 11/49617/1070/1 станом на 01 січня 2023 рік, в яких відображено грошове забезпечення та надбавка за особливості проходження служби - 0 %, та премія 10%.
Тобто, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 480/4724/24, відповідач виготовив довідки станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 з невірним визначенням розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, що зумовило позивача звернутися до суду з новим позовом, у справі що переглядається №480/796/25.
Колегія суддів зауважує, що право позивача на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, було визначено рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі №480/4724/24.
Між тим, враховуючи неналежне виконання судового рішення №480/4724/24 а саме в частині зменшення ОСОБА_1 в довідці від 03.10.2024 № 11/49617/10701, станом на 01 січня 2022 рік, в довідці від 03.10.2024 № 11/49617/10701/1, станом на 01 січня 2023 рік розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, рішенням у даній справі 480/796/25 було покладено обов'язок на ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати нові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 та на 01 січня 2023 року, в яких вказати розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії у розмірі, визначеному у згідно з Додатку 1 до телеграми Міністра оборони України № 248/1210 від 04.03.2022 року у 2022 році та Додатку 1 до доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/з, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки.
Крім цього, наведеним рішенням від 05.05.2025 року у даній справі, судом було зроблено висновки, що у період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та 01.01.2023 за Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
Проте, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року по справі № 480/796/25, відповідачем в оновлених довідках від 27.06.2025 року №11/49617/9102 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.01.2022 рік та від 27.06.2025 року № 11/49617/9102/1 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.01.2023 рік не було вказано відсоток надбавки за кваліфікацію та премії, а також відповідно до листа відповідача від 25.08.2025 року № 11/11792 підтверджується, що при розрахунку надбавки за кваліфікацію та премії було застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку щодо неналежного виконання рішення суду у справі №480/796/25.
Разом з тим, судом першої інстанції, фактично не з'ясовано обставини виконання судового рішення, суд лише обмежився висновком, що питання застосування прожиткового мінумуму, відсоткового розміру надбавки за кваліфікацію судом у рішенні не досліджувалося, а тому встановлення судового контролю в цій ситуації є необґрунтованим.
Проте, вирішивши у такий спосіб заяву позивача, суд першої інстанції не здійснив її належного та всебічного розгляду, а тому й не забезпечив належного судового контролю за виконанням судового рішення.
В свою чергу, позивач скористався правом вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України, у разі невиконання такого рішення.
Колегія суддів наголошує на тому, що, дійсно, встановлення судового контролю, є правом а не обов'язком суду, однак, задля того, щоб відмовити в його встановленні, суд має перевірити належним чином доводи заявника, викладені в його заяві та навести підстави для висновку про відмову в задоволенні заяви, поданої у порядку ст. 382 КАС України.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Із набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваній ухвалі, помилковими та передчасними, оскільки суд першої інстанції не перевірив виконання рішення суду в частині визначеної відповідачем у оновлених довідках надбавки за кваліфікацію та премію, та не встановив чи дійсно визначений розмір наведених складових був помилково обрахований та за якими підставами.
Крім того, слід зауважити, що Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Щодо вимог апеляційної скарги про встановлення судового контролю про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року у справі № 480/796/25, колегія суддів наголошує, що такі вимоги не підлягають задоволенню, у відповідності до вже наведеної вище ст.382 КАС України, саме суд першої інстанції наділений повноваженнями щодо ухвалення рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, дійшов помилкових висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 по справі № 480/796/25 - скасувати.
Справу № 480/796/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії направити до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій