12 березня 2026 р.Справа № 440/6580/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,
представників сторін : позивача - Сухорукової О.А., відповідача - Хорішка А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Новосанжарська центральна лікарня Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2025, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, м. Полтава, повний текст складено 20.10.25 року по справі № 440/6580/25
за позовом Комунального некомерційного підприємства «Новосанжарська центральна лікарня Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області»
до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області третя особа Національна служба здоров'я України
про визнання протиправною та скасування вимоги,
Комунальне некомерційне підприємство "Новосанжарська центральна лікарня Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області" (далі по тексту - КНП «НЦЛ», позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі по тексту - Держаудитслужба, відповідач, орган фінансового контролю), Національної служби охорони здоров'я України (далі по тексту - НСЗУ, третя особа), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 вимоги про усунення виявлених порушень Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 07.04.2025 року № 201604-14/960-2025.
В обґрунтування позовних вимог послався на безпідставність винесеного відповідачем пункту 3 вимоги про усунення виявлених порушень від 07.04.2025 № 201604-14/960-2025, якою зобов'язано позивача забезпечити відшкодування безпідставно отриманих КНП «НЦЛ» коштів від НСЗУ у сумі 7622926,40 грн відповідно до підпунктів 1, 2, 32 пункту 19 Договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 0964-Е123-Р000 від 13.02.2023 та № 3705-Е124-Р000 від 07.02.2024, як такого, що не відповідає вимогам закону щодо його змісту та є неконкретизованим, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Повідомив, що з метою організації надання населенню медичних послуг за напрямом «медична реабілітація дорослих та дітей» наказом від 14.07.2021 № 162 "Про створення відділення реабілітації" з 15.07.2021 введено в структуру КНП «НЦЛ» відділення реабілітації, затверджено штатний розпис відділення в кількості 18,0 штатних одиниць, а також виділено в структурі ліжкового фонду 5 ліжок для реабілітації в неврологічному відділенні. Наказом від 27.12.2022 № 148 «Про внесення змін до структури КНП "Новосанжарська ЦЛ"» розширено ліжковий фонд реабілітаційного відділення до 20 ліжок (10 ліжок хірургічні для дорослих та 10 ліжок неврологічні для дорослих).
Таким чином, наполягав, що позивачем створено відділення реабілітації для надання стаціонарної та амбулаторної реабілітаційної допомоги в кількості 20 ліжок, а умова щодо наявності стаціонарного реабілітаційного відділення для надання реабілітаційної допомоги (щонайменше 20 реабілітаційних ліжок) виконана у повному обсязі.
Крім того, зауважив, що відповідно до наказу по КНП "Новосанжарська ЦЛ" № 150 від 27.12.2022, в закладі створено та функціонує 2 мультидисциплінарні реабілітаційні команди. На момент контрактування на 2023 рік в закладі працювали 5 лікарів, що мали сертифікати лікарів фізичної та реабілітаційної медицини ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ). 2 лікарі ФРМ ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) надавали медичні послуги з фізичної та реабілітаційної медицини, 3 лікарі ФРМ надавали послуги з фізичної терапії та ерготерапії на постійній основі і на період відсутності інших працівників.
Окрім того в закладі працювали 3 фізичних терапевти ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ), а на час мобілізації до лав ЗСУ одного з них, його функціональні обов'язки виконували лікарі ФРМ ( ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ), які не були задіяні в роботі команд МДРК в період надання послуг з фізичної терапії. Також в закладі працювали 6 асистентів (3 асистенти фізичного терапевта та 3 асистента ерготерапевта).
Щодо 2024 року зазначив, що у закладі працювали 5 лікарів, що мали сертифікати лікарів фізичної та реабілітаційної медицини ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ). Після звільнення лікаря ФРМ ОСОБА_1 у січні 2024 року його обов'язки були розподілені між лікарями, що надавали послуги з фізичної терапії та ерготерапії ( ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ) так, щоб забезпечити безперервне надання реабілітаційної допомоги у повному об'ємі. На час відсутності фізичного терапевта влітку 2024 року, його обов'язки були покладені на лікаря ФРМ ( ОСОБА_3 ), яка не була задіяна у роботі команд МДРК в період надання послуг з ерготерапії.
Всі надані послуги документально підтверджені та зареєстровані у Електронній системі охорони здоров'я (далі - ЕСОЗ) відповідно до вимог щодо реєстрації електронних медичних записів (далі - ЕМЗ) під час надання стаціонарної реабілітаційної допомоги та з дотриманням часових меж надання послуг.
При цьому, звернув увагу, що ані у Типовому положенні про реабілітаційне відділення, підрозділ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. №1268 (далі - Типове положення), ані у Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 (далі - Порядок № 1268) не встановлено вимоги організувати роботу реабілітаційного відділення на площі одного поверху чи одного приміщення.
Більше того, з акту ревізії та оскаржуваної вимоги не можливо встановити який саме нормативно-правовий акт порушено позивачем внаслідок не створення окремого реабілітаційного відділення для надання реабілітаційної допомоги.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 по справі № 440/6580/25 відмовлено в задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства "Новосанжарська центральна лікарня Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області" (вул. Шевченка, 51/49, с. Нові санжари, Полтавський район, Полтавська область, 39300; код ЄДРПОУ 01999425) до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (вул. Шевченка, 1, м. Полтава, 36011; код ЄДРПОУ 40478572), третя особа: Національна служба здоров'я України (проспект Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073; код ЄДРПОУ 42032422) про визнання протиправною та скасування вимоги повністю.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 по справі № 440/6580/25 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про прийняття оскаржуваного рішення з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні усіх фактичних обставин справи, без повного, об'єктивного та неупередженого розгляду справи, що є підставою для його скасування.
Вкотре наголосив, що на виконання пункту 1 наказу від 14.07.2021 № 162 «Про створення відділення реабілітації» з 15.07.2021 позивачем створено відділення реабілітації для надання стаціонарної та амбулаторної реабілітаційної допомоги у кількості 20 ліжок. Отже умова щодо наявності стаціонарного реабілітаційного відділення для надання реабілітаційної допомоги (щонайменше 20 реабілітаційних ліжок) закладом виконана.
У свою чергу, висновок відповідача, який був підтриманий судом першої інстанції щодо неможливості спільного використання приміщення із неврологічним відділенням (окрім залу фізичної терапії або ерготерапії для проведення зборів мультидисциплінарної реабілітаційної команди) є помилковим, так як приміщення (окремі кабінети) використовуються на базі тих відділень, на яких розміщено реабілітаційне відділення (неврологічне відділення та хірургічне відділення).
При цьому, ані у нормах Типового положення, ані у нормах Порядку № 1268 не встановлено імперативу організувати роботу реабілітаційного відділення на площі одного поверху чи одного приміщення. Більш того, із матеріалів перевірки неможливо встановити який саме нормативно-правовий акт порушено позивачем внаслідок не створення окремого реабілітаційного відділення для надання реабілітаційної допомоги (щонайменше 20 реабілітаційних ліжок).
Переконував, що оскільки вимоги підпункту 8.1 Спеціальних умов закупівлі медичних послуг не містять жодних обмежень щодо сумісництва при виконанні покладених обов'язків на спеціалістів для забезпечення функціонування стаціонарного реабілітаційного відділення, висновок суду першої інстанції про зворотне є хибним.
Відповідач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Повідомив, що за результатами отриманої від НСЗУ інформації, оформленої листом №9844/3-13-25 від 06.03.2025, встановлено, що позивач перед укладанням договору з НСЗУ про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій на 2023 та 2024 роки за напрямком «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах», відповідно до пункту 11 Порядку укладання договорів, вніс до електронної системи інформацію про наявність у закладі стаціонарного реабілітаційного відділення для надання реабілітаційної допомоги (щонайменше 20 реабілітаційних ліжок), яка за окремими вимогами не відповідає пункту 13 Типового положення, в частині не створення окремого реабілітаційного відділення з наявністю необхідних приміщень, зокрема: протокольна кімната, оснащена автоматизованими робочими місцями для розміщення повного складу фахівців з реабілітації відділення - відсутня, для виконання визначеного функціоналу використовується кабінет завідувача відділення реабілітації, який розташований на 1 поверсі будівлі КНП «НЦЛ»; ординаторська лікарів фізичної та реабілітаційної медицини - окремо відсутня, використовується ординаторська неврологічного відділення, на базі якого розміщені 10 ліжок з реабілітації; приміщення для проведення фізичної терапії - зал фізичної терапії та приміщення для проведення ерготерапії - зал ерготерапії, розташовані на 1 поверсі будівлі позивача, у той час, як реабілітаційні ліжка розміщені в неврологічному відділенні (5 поверх) та хірургічному відділенні (4 поверх). Також в неврологічному відділенні наявний зал для фізичної терапії, який використовується як кабінет для надання індивідуальної психологічної допомоги; кабінет асистивних технологій - окремо відсутній, розташований в приміщенні для проведення ерготерапії; кабінет для надання індивідуальної реабілітації з терапії мови та мовлення- окремо відсутній, розташований в кабінеті електролікування, світолікування на 1 поверсі будівні КНП «НЦЛ» з розмежуванням годин функціонування, зокрема кабінет з терапії 13.30 - 16.00 годин та відповідно кабінет електролікування - 8.00 - 12.00 годин.
Також зауважив, що відповідно до вимог Спеціальних умов надання медичних послуг, позивач повинен був забезпечити цілодобовий медсестринський догляд. У свою чергу, забезпечення цілодобового медсестринського догляду КНП «НЦЛ» здійснено за рахунок медичних сестер терапевтичного, хірургічного та неврологічного відділень.
Таким чином, КНП «НЦЛ» не у повному обсязі забезпечено дотримання Спеціальних умов надання медичних послуг та вимог пункту 8.1 Умов закупівлі медичних послуг з реабілітаційної допомоги дорослим і дітям у стаціонарних умовах, визначених договорами з НСЗУ № 0964-Е123-Р000 від 13.02.2023 (додаток до договору № 53) та № 3705-Е124-Р000 від 07.02.2024 (додаток до договору № 2.53), що в свою чергу не відповідає вимогам Постанови №1268 та правомірно слугувало підставою для винесення спірної вимоги.
Крім того, просив врахувати, що ревізією наказів по КНП «НЦЛ», табелів обліку використання робочого часу по реабілітаційному відділенню за 2023-2024 роки встановлено, що позивачем не забезпечена належна організація умов закупівлі та не дотримані спеціальні умови надання медичних послуг з реабілітаційної допомоги дорослим і дітям у стаціонарних умовах, в частині відсутності відповідних спеціалістів та кількості фахівців у сфері охорони здоров'я, які працюють на посадах за місцем надання послуг, зокрема: 2023 рік - фізичний терапевт (вимоги - щонайменше 3 особи, які працюють за основним місцем роботи в цьому ЗОЗ), а фактично у січні 2023 року працювало 2 особи, у лютому- серпні 3 особи (у т. ч. 1 за внутрішнім сумісництвом), у вересні - жовтні 3 особи (в т.ч. 2 за внутрішнім сумісництвом) та у листопаді - грудні 4 особи (в т.ч. 2 за внутрішнім сумісництвом).
Враховуючи вищевикладене, у періоді з січня по грудень 2023 року позивачем не було забезпечено відповідність умов закупівлі медичних послуг, визначених в пункті 8.1 Спеціальних умов надання медичних послуг додатку № 53 «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах» до договору № 0964-Е123-Р000 від 13.02.2023 в частині дотримання вимог до спеціалістів та кількості фахівців у сфері охорони здоров'я, які працюють на посадах за місцем надання послуг.
2024 рік : лікар з фізичної та реабілітаційної медицини (вимоги - щонайменше 2 особи, які працюють за основним місцем роботи в цьому ЗОЗ), фактично у січні - грудні 2024 року працювала 1 особа - ОСОБА_2 (наказ від 30.01.2023 № 20-к); фізичний терапевт (вимоги - щонайменше 3 особи, які працюють за основним місцем роботи в цьому ЗОЗ), фактично у січні - травні 2024 року працювало 3 особи (в т.ч. 1 за внутрішнім сумісництом), у червні - серпні 2024 року - 2 особи (в т.ч. 1 за внутрішнім сумісництвом), у вересні - грудні 2024 року 3 особи (в т.ч. 1 за внутрішнім сумісництвом).
З огляду на вищевикладене, переконував, що сформоване Управлінням зобов'язання шляхом забезпечення відшкодування отриманих коштів від НСЗУ є співмірним із виявленим порушенням підпунктів 1, 2 пункту 19 Договорів № 0964-Е123-Р000 від 13.02.2023 та № 3705-Е124-Р000 від 07.02.2024, укладених позивачем з НСЗУ, ст. 526, ч. 1 ст. 530 та ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, п. 13 Типового положення (безпідставне отримання коштів з державного бюджету).
Відповідач надав до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення від 30.01.2026, в яких вказував, що за результатами ревізії, проведеної у Комунальному некомерційному підприємстві «Новосанжарська центральна лікарня Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області», відносно Національної служби здоров'я України санкції чи інші зобов'язальні заходи не застосовувалися, так як об'єктом контролю був виключно позивач.
Позивач також скористався своїм правом та надав до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення від 04.02.2026, в яких повідомив, що розміщена позивачем у системі закупівель SmartTender пропозиція по закупівлі медичних послуг № 18982684 (53.Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах на 2023 рік) та пропозиція по закупівлі медичних послуг № 22792760 (53. Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах на 2024 рік) були розглянуті НСЗУ, невідповідність умовам, зазначеним в оголошеннях, а також будь-які інші недоліки чи помилки не виявлені, тому за результатами розгляду вказаних пропозицій укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 0964-Е123 Р000 від 13.02.2023 та № 3705-Е124-Р000 від 07.02.2024.
У свою чергу, у вказаних пропозиціях жодних вимог щодо окремого приміщення чи окремого поверху для стаціонарного реабілітаційного відділення не встановлювалося. Йшлося виключно про обов'язкову наявність 20 ліжок у закладі та наявність відповідної кількості лікарів та медичного персоналу в обраному місці надання послуг.
У поясненнях від 11.03.2026 відповідач за наслідками аналізу долучених позивачем пояснень вважав за необхідне повідомити, що інформації щодо не створення окремого реабілітаційного відділення для надання реабілітаційної допомоги створено не було, та відповідно Національній службі здоров'я України не надавалося.
У свою чергу, в ході ревізії встановлено, що фактично кабінет асистивних технологій, який розташований в приміщенні для проведення ерготерапії, окремо відсутній; також у створеному позивачем на базі хірургічного та неврологічного відділень реабілітаційному відділенні не виділено окремо приміщення для проведення фізичної терапії - зал фізичної терапії та приміщення для проведення ерготерапії - зал ерготерапії та кабінет для надання індивідуальної реабілітації, який розташований в кабінеті електролікування, світолікування з терапії мови та мовлення.
При цьому, відповідно до пп. 5-8 п. 13 Типового положення (в редакції станом на момент укладення договору про медичне обслуговування на 2023 рік), у відділенні обов'язково мають бути вказані приміщення.
Крім того, виконання комплексу заходів у реабілітаційному відділенні з догляду за пацієнтами, що перебувають на стаціонарному лікуванні у відділенні для надання реабілітаційної допомоги покладено на молодших медсестр хірургічного, неврологічного та терапевтичного відділень, що свідчить про незабезпечення цілодобового медсестринського догляду в реабілітаційному відділенні.
11.03.2026 позивачем надані пояснення, аналогічні за змістом поясненням від 04.02.2026.
Представник позивача в судових засіданнях підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.
Представник відповідача в судових засіданнях підтримала правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що Комунальне некомерційне підприємство "Новосанжарська центральна лікарня Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області" зареєстроване юридичною особою; вид діяльності за КВЕД: 86.10. Діяльність лікарняних закладів.
Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області у відповідності до пункту 3.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на І квартал 2025 року у період з 28 січня 2025 року по 26 березня 2025 року проведена планова виїзна ревізія окремих питань фінансово - господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства "Новосанжарська центральна лікарня Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області" за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2024 року.
За результатами ревізії складено акт планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства "Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області" за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2024 року від 26.03.2025 року № 201604-11/32.
В акті зафіксовані порушення підпунктів 1, 2 пункту 19 Договорів № 0964-Е123-Р000 від 13.02.2023 та № 3705-Е124-Р000 від 07.02.2024, укладених КНП «НЦЛ» з Національною службою здоров'я України, статті 526, частини першої статті 530 та статті 629 Цивільного кодексу України, частини першої статті 193 Господарського кодексу України, пункту 13 Типового положення про реабілітаційне відділення, підрозділ, затвердженого постановою КМУ від 3 листопада 2021 року № 1268 "Порядок організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я", в частині не створення окремого реабілітаційного відділення для надання реабілітаційної допомоги (щонайменше 20 реабілітаційних ліжок) з наявністю необхідних приміщень, а також внаслідок невідповідності на Підприємстві вимогам, передбаченим у підпункті 8.1 Спеціальним умовам закупівлі медичних послуг, в частині вимог до спеціалістів та кількості фахівців у сфері охорони здоров'я, які працюють на посадах за місцем надання послуг визначених додатком № 53 "Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах" та додатку № 2.53 "Реабілітаційна допомога дорослим дітям у стаціонарних умовах" до договорів, Підприємством за надані послуги по відповідним договорам безпідставно отримано від НСЗУ у 2023-2024 роках коштів державного бюджету на 7 622 926,40 грн, чим завдано матеріальної шкоди (втрат) державному бюджету на зазначену суму.
07.04.2025 Управлінням Північно - східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області складено вимогу "Про усунення виявлених порушень" № 201604-14/960-2025, за пунктом 3 якої Комунальне некомерційне підприємство "Новосанжарська центральна лікарня Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області" повинно забезпечити відшкодування безпідставно отриманих Підприємством коштів від НСЗУ сумі 7 622 926,40 грн відповідно до підпунктів 1, 2, 32 пункту 19 Договорів, укладених КНП «НЦЛ» з НСЗУ про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 0964-Е123-Р000 від 13.02.2023 та № 3705-Е124-Р000 від 07.02.2024.
Позивач не погодився із пунктом 3 вимоги Управлінням Північно - східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області "Про усунення виявлених порушень" № 201604-14/960-2025 від 07.04.2025 року та оскаржив її до суду в цій частині.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірна вимога в оскарженій частині винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки під час судового розгляду підтвердилось порушення позивачем підпунктів 1, 2 пункту 19 Договорів № 0964-Е123-Р000 від 13.02.2023 та № 3705-Е124-Р000 від 07.02.2024, укладених КНП «НЦЛ» з Національною службою здоров'я України, статті 526, частини першої статті 530 та статті 629 Цивільного кодексу України, частини першої статті 193 Господарського кодексу України, пункту 13 Типового положення про реабілітаційне відділення, підрозділ, затвердженого постановою КМУ від 3 листопада 2021 року № 1268 "Порядок організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я", чим завдано матеріальної шкоди (втрат) державному бюджету на суму 7 622 926,40 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі по тексту - Закон № 2939-XII).
На виконання статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Згідно з вимогами частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43 (далі по тексту - Положення № 43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Виходячи зі змісту пункту 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
За змістом пункту 1 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого Наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 (далі по тексту - Положення № 23), Північно-східний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.
Наказом Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 25.08.2016 № 2 затверджено Положення про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі - Положення № 2).
Відповідно до пункту 1 Положення № 2 Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі - управління) є структурним підрозділом Північно-східного офісу Держаудитслужби.
Згідно із підпунктами 2, 7 пункту 4 Положення № 2 Управління відповідно до покладених на нього завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту, перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог.
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначена Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 (далі по тексту - Порядок № 550).
Пунктом 2 Порядку № 550 визначено що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.
Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.
За приписами частини першої статті 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
В силу пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.
Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону № 2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
У частині другій статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 2939-XII орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов'язковою до виконання.
Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов'язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що спірна вимога контролюючого органу у вищевказаній частині є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов'язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.
За приписами статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. У пункті 1 резолютивної частини Рішення від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України висловив позицію, що «конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб'єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року по справі № 818/1857/14, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.
Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб'єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.
У постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб'єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.
Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
Отже, з метою дотримання завдань і основних засад адміністративного судочинства необхідно об'єктивно перевірити обґрунтованість доводів позивача щодо дотримання органом фінансового контролю законності при прийнятті спірної вимоги, а також обґрунтованість доводів контролюючого органу щодо того, чи породжує спірна вимога права і обов'язки позивача.
Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2018 року та від 08 травня 2018 року у справах № 822/2087/17 та № 826/3350/17 відповідно зазначив, що висновок суду про те, що збитки контролюючим органом можуть бути стягнуті лише в ході відповідного судового процесу (а не шляхом пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги), не спростовує того, що «законна вимога» контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов'язки для підконтрольної установи.
З проведеного вище аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб'єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.
Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII, з чим кореспондується пункт 50 Порядку № 550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.
За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред'явлення обов'язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.
Таку ж саму правову позицію Верховний Суд застосував, зокрема у постановах від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 22 жовтня 2020 року у справі № 820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20, від 02 листопада 2021 року у справі № 420/6808/19, від 09 березня 2023 року у справі № 500/2489/21, від 06 липня 2023 року у справі № 1740/2398/18.
Проаналізувавши зміст спірних пунктів вимоги, колегія суддів констатує, що в цій частині вимога, як встановлено вище, є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов'язки для підконтрольної установи, якій вона адресована.
При цьому, вимога містить пряму вимогу про забезпечення відшкодування безпідставно отриманих КНП «НЦЛ» коштів від НСЗУ у сумі 7622926,40 грн відповідно до пунктів 1, 2, 32 пункту 19 Договорів, укладених КНП «НЦЛ» з третьою особою про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 0964-Е123-Р000 від 13.02.2023 та № 3705-Е124-Р000 від 07.02.2024, отже, є конкретизованою.
Разом з цим, наявність збитків та правильність їх обчислення не є предметом перевірки у цій справі.
Вищенаведене у сукупності не виключає права підконтрольної установи на перевірку оскаржуваної вимоги в судовому порядку.
Подібні за змістом висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 22 грудня 2022 року у справі № 826/13003/17.
Варто зазначити, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та його основних засад суди наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги та відповідність її критерію законності.
Колегією суддів встановлено, що фактичною підставою для висновку органу державного фінансового контролю про допущення позивачем порушень підпунктів 1, 2 пункту 19 Договорів № 0964-Е123-Р000 від 13.02.2023 та № 3705-Е124-Р000 від 07.02.2024, статті 526, частини 1 статті 530 та статті 629 ЦК України, частини 1 статті 193 ГК України, пункту 13 Типового положення слугували твердження про не створення окремого реабілітаційного відділення для надання реабілітаційної допомоги з необхідними приміщеннями, на що третьою особою виділено грошові кошти у загальній сумі 7622926,40 грн.
Так, колегією суддів встановлено, що між НСЗУ в особі голови Гусак Наталії Борисівни, що діє на підстави Положення про Національну службу здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101 (замовник) з однієї сторони, і КНП «Новосанжарська центральна лікарня Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області в особі в.о. головного лікаря Гирі Ольги Василівни, яка діє на підставі Статуту, укладено договір № 3105-Е124-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, відповідно до пункту 8 якого, надавач зобов'язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.
Відповідно до пункту 9 договору № 3105-Е124-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору. Умови закупівлі та специфікації, визначені в оголошенні про укладення договору, є невід'ємною частиною договору.
За змістом Додатку № 2.53 до договору № 3105-Е124-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій «Спеціальні умови надання медичних послуг», зокрема, пункту 8.1 «Умови надання послуг» сторони узгодили :
- забезпечення цілодобового медсестринського нагляду;
- наявність стаціонарного реабілітаційного відділення для надання реабілітаційної допомоги (щонайменше 20 реабілітаційних ліжок);
- вимоги до спеціалістів та кількості фахівців у сфері охорони здоров'я, які працюють на посадах за місцем надання послуг : лікар з фізичної та реабілітаційної медицини - щонайменше 2 особи, які працюють за основним місцем роботи у цьому ЗОЗ; лікар-психолог та/або лікар-психотерапевт, та/або психотерапевт, та/або клінічний психолог, та/або психолог - щонайменше 2 особи із зазначеного переліку, які працюють за основним місцем роботи в цьому ЗОЗ або за сумісництвом; фізичний терапевт - щонайменше 3 особи, які працюють за основним місцем роботи в цьому ЗОЗ; ерготерапевт - щонайменше 2 особи, які працюють за основним місцем роботи у цьому ЗОЗ; асистент фізичного терапевта та/або асистент ерготерапевта та/або фізичний терапевт - щонайменше 3 особи, які працюють за основним місцем роботи в цьому ЗОЗ; сестра медична (брат медичний) та/або сестра медична (брат медичний) з реабілітації - щонайменше 7 осіб, які працюють за основним місцем роботи в цьому ЗОЗ.
Крім того, між НСЗУ в особі Голови Гусак Наталії Борисівни, що діє на підставі Положення про Національну службу здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1101 (далі- замовник), з однієї сторони, і «Новосанжарська центральна лікарня Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, в особі в.о. головного лікаря Гирі Ольги Василівни, який діє на підставі Статуту, (далі- надавач), з іншої сторони (далі- сторони), укладено договір № 0964-E123-P000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, відповідно до пункту 8 якого, надавач зобов'язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.
У пункті 9 договору № 0964-E123-P000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій передбачено, що медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору. Умови закупівлі та специфікації, визначені в оголошенні про укладення договору, є невід'ємною частиною договору.
Згідно із додатком № 53 до договору № 0964-E123-P000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій «Спеціальні умови надання медичних послуг», а саме пункту 8.1 «Умови закупівлі медичних послуг, які надаються згідно з цим додатком», сторони узгодили :
- забезпечення цілодобового медсестринського нагляду;
- наявність стаціонарного реабілітаційного відділення для надання реабілітаційної допомоги (щонайменше 20 реабілітаційних ліжок);
- вимоги до спеціалістів та кількості фахівців у сфері охорони здоров'я, які працюють на посадах за місцем надання послуг : лікар з фізичної та реабілітаційної медицини - щонайменше 2 особи, які працюють за основним місцем роботи у цьому ЗОЗ; лікар-психолог та/або лікар-психотерапевт, та/або психотерапевт, та/або клінічний психолог, та/або психолог - щонайменше 2 особи із зазначеного переліку, які працюють за основним місцем роботи в цьому ЗОЗ або за сумісництвом; фізичний терапевт - щонайменше 3 особи, які працюють за основним місцем роботи в цьому ЗОЗ; ерготерапевт - щонайменше 2 особи, які працюють за основним місцем роботи у цьому ЗОЗ; асистент фізичного терапевта та/або асистент ерготерапевта та/або фізичний терапевт - щонайменше 3 особи, які працюють за основним місцем роботи в цьому ЗОЗ; сестра медична (брат медичний) та/або сестра медична (брат медичний) з реабілітації - щонайменше 7 осіб, які працюють за основним місцем роботи в цьому ЗОЗ.
Пунктом 67 Прикінцевих положень укладених договорів № 0964-Е123-Р000 від 13.02.2023 року та № 3705-Е124-Р000 від 07.02.2024 року передбачено, що усі додатки до договорів є їх невід'ємною частиною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 410 затверджено Порядок укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій (далі - Порядок № 410).
Дія Порядку № 410 поширюється на укладення, зміну та припинення договору між НСЗУ та закладами охорони здоров'я незалежно від форми власності або фізичними особами - підприємцями, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Суб'єкт господарювання, який бажає укласти договір з НСЗУ на визначених в оголошенні умовах, подає до НСЗУ пропозицію та інформацію, визначену в пункті 11 цього Порядку (з урахуванням її оновлення відповідно до пункту 12 цього Порядку) (пункт 13 Порядку № 410).
Подаючи пропозицію/звернення, суб'єкт господарювання підтверджує достовірність наданої інформації, що відповідає умовам закупівлі, та може надавати медичні послуги згідно із специфікацією. В окремих випадках, визначених в оголошенні, дозволяється подання пропозиції із зобов'язанням виконати умови закупівлі протягом визначеного строку (пункт 16 Порядку № 410).
У розумінні статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 193 ГК України, який був чинним у перевіряємий період, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Правові, організаційні та економічні засади проведення реабілітації особи з обмеженнями повсякденного функціонування у сфері охорони здоров'я з метою досягнення та підтримання оптимального рівня функціонування у її середовищі визначено Законом України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я України» від 3 грудня 2020 року № 1053-IX (далі - Закон № 1053-IX).
Згідно зі статтею 11 Закону № 1053-IX реабілітаційний заклад, відділення, підрозділ - це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що надає реабілітаційну допомогу на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право здійснення реабілітації у сфері охорони здоров'я.
До реабілітаційних закладів належать:
1) реабілітаційні лікарні та реабілітаційні центри незалежно від форми власності, які надають реабілітаційну допомогу в післягострому та довготривалому реабілітаційних періодах;
2) амбулаторні реабілітаційні заклади незалежно від форми власності, які надають реабілітаційну допомогу в післягострому та довготривалому реабілітаційних періодах;
3) центри психологічної реабілітації та/або травматерапії;
4) протезно-ортопедичні підприємства незалежно від підпорядкування і форми власності;
5) заклади комплексної реабілітації, включаючи заклади медико-психологічної реабілітації.
Реабілітаційні заклади, що діють в організаційно-правовій формі установи, можуть бути реорганізовані, у тому числі шляхом перетворення, за рішенням власника або уповноваженого органу управління.
До реабілітаційних відділень, підрозділів належать:
1) палати гострої реабілітації у лікарнях різного профілю, багатопрофільних лікарнях інтенсивного лікування системи охорони здоров'я незалежно від форми власності;
2) стаціонарні відділення післягострої та довготривалої реабілітації у лікарнях різного профілю системи охорони здоров'я незалежно від форми власності;
3) амбулаторні відділення післягострої та довготривалої реабілітації у лікарнях різного профілю системи охорони здоров'я незалежно від форми власності;
4) стаціонарні відділення післягострої та довготривалої реабілітації, створені на базі санаторно-курортних установ незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форми власності.
Завдання, зміст і вимоги до організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я (далі - реабілітаційна допомога) особам з обмеженнями повсякденного функціонування, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю (далі - особи, які потребують реабілітації) визначено Порядком № 1168.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1168 амбулаторний реабілітаційний заклад - юридична особа незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, структурний або відокремлений підрозділ такої юридичної особи, який є закладом охорони здоров'я та надає реабілітаційну допомогу в амбулаторних умовах на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право здійснення реабілітації у сфері охорони здоров'я за однією або кількома з професій фахівців з реабілітації: фізична та реабілітаційна медицина, фізична терапія, ерготерапія, терапія мови та мовлення тощо протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів.
Згідно із пунктом 1 Типового положення, реабілітаційне відділення, підрозділ (далі - відділення) є структурним підрозділом закладу охорони здоров'я, закладу освіти або санаторно-курортного закладу незалежно від форми власності та організаційно-правової форми (далі - заклад), що надає реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я (далі - реабілітаційна допомога) особам з обмеженнями повсякденного функціонування, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю (далі - особи, які потребують реабілітації) протягом усіх реабілітаційних періодів на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право здійснення реабілітації у сфері охорони здоров'я.
Пунктом 13 Типового положення передбачено, що у відділенні обов'язково наявні ліжка для цілодобового перебування або перебування в умовах денного стаціонару осіб, які потребують реабілітації, яким надається реабілітаційна допомога високого обсягу (для стаціонарних відділень післягострої та довготривалої реабілітації), або кабінети для амбулаторного прийому осіб, які потребують реабілітації, фахівцями з реабілітації (для амбулаторних відділень післягострої та довготривалої реабілітації), а також такі приміщення:
1) кабінет завідувача відділення;
2) ординаторська лікарів фізичної та реабілітаційної медицини;
3) протокольна кімната (декілька протокольних кімнат), оснащених автоматизованими робочими місцями для розміщення повного складу фахівців з реабілітації відділення;
4) кімната для середнього та молодшого медичного персоналу відділення;
5) кабінет асистивних технологій (для реабілітаційних відділень, підрозділів, що функціонують у складі багатопрофільних закладів охорони здоров'я);
6) приміщення для проведення фізичної терапії - зал (зали) фізичної терапії та кабінет (кабінети) для надання індивідуальної реабілітаційної допомоги з фізичної терапії;
7) приміщення для проведення ерготерапії - зал ерготерапії та кабінет (кабінети) для надання індивідуальної реабілітаційної допомоги з ерготерапії;
8) кабінет (кабінети) для надання індивідуальної реабілітаційної допомоги з терапії мови та мовлення;
9) кабінет (кабінети) для надання індивідуальної психологічної допомоги;
10) приміщення для виготовлення допоміжних засобів реабілітації;
11) приміщення для проведення інвазивних реабілітаційних втручань;
12) приміщення для проведення консультацій інших лікарів-спеціалістів;
13) приміщення для проведення зборів мультидисциплінарної реабілітаційної команди (може використовуватися зал фізичної терапії або ерготерапії).
З приведеного вбачається, що Законом № 1053-IX та Типовим положенням передбачено чіткі вимоги до структури та обладнання реабілітаційного відділення.
Колегією суддів зі змісту Акту планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Новосанжарська центральна лікарня Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області» за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 № 201604-11/21 від 26.03.2025 встановлено, що наказом по підприємству від 27.12.2022 № 148 "Про внесення змін до структури КНП "Новосанжарська ЦЛ" з метою удосконалення організації надання населенню медичних послуг за напрямком "Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних та амбулаторних умовах" підприємством на площах хірургічного та неврологічного відділення створено реабілітаційне відділення в кількості 20 ліжок (10 ліжок хірургічні для дорослих та 10 ліжок неврологічні для дорослих).
Наказом від 27.12.2022 № 149 "Про організацію роботи реабілітаційного відділення" підприємством затверджено розміщення 10 ліжок реабілітаційного відділення для надання стаціонарної реабілітаційної допомоги на площах неврологічного відділення пацієнтам з ураженням нервової системи та 10 ліжок на площах хірургічного відділення для надання стаціонарної реабілітаційної допомоги пацієнтам з ураженням опорно - рухового апарату.
Під час ревізії встановлено, що створене реабілітаційне відділення КНП "Новосанжарська ЦЛ" за окремим вимогами не відповідає положенням пункту 13 Типового положення про реабілітаційне відділення, підрозділ, а саме:
- протокольна кімната, оснащена автоматизованими робочими місцями для розміщення повного складу фахівців з реабілітації відділення відсутня, але для виконання визначеного функціоналу використовується кабінет завідувача відділення реабілітації, який розташований на 1 поверсі будівлі підприємства;
- ординаторська лікарів фізичної та реабілітаційної медицини окремо відсутня, використовується ординаторська неврологічного відділення, на базі якого розміщені 10 ліжок з реабілітації;
- приміщення для проведення фізичної терапії - зал фізичної терапії та приміщення для проведення ерготерапії - зал ерготерапії, розташовані на 1 поверсі будівлі підприємства, в той час як реабілітаційні ліжка розміщені в неврологічному відділенні (5 поверх) та хірургічному відділенні (4 поверх). Також в неврологічному відділенні наявний зал для фізичної терапії, який використовується також, як кабінет для надання індивідуальної психічної допомоги;
- кабінет асистивних технологій окремо відсутній, розташований в приміщенні для проведення ерготерапії;
- кабінет для надання індивідуальної реабілітаційної допомоги з терапії мови та мовлення окремо відсутній, розташований в кабінеті електролікування, світлолікування на 1 поверсі підприємства з розмежуванням годин функціонування, зокрема: кабінет з терапії 13:30 -16:00, кабінет електролікування - 8:00 -12:00.
З приводу наведеного колегія суддів зауважує, що ані Додатками № 52 та 2.53 до договору № 3105-Е124-Р000 та договору № 0964-E123-P000, ані Обсягом медичних послуг, який надавач зобов'язується надавати за договором відповідно до медичних потреб пацієнта/пацієнтки (специфікації), не дозволено спільного використання спірних приміщень, окрім залу фізичної терапії або ерготерапії для проведення зборів мультидисциплінарної реабілітаційної команди.
Таким чином, всупереч приписів Додатку № 2.53 до договору № 3105-Е124-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій та Додатку № 53 до договору № 0964-E123-P000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, позивачем не виконано вимоги зі створення та забезпечення організації функціонування стаціонарного реабілітаційного відділення, як окремого структурного підрозділу закладу охорони здоров'я.
Крім того, ревізією було встановлено, що у перевіряємий період на підприємстві не було забезпечено відповідність умов закупівлі медичних послуг в частині дотримання вимог до спеціалістів та кількості фахівців у сфері охорони здоров'я, які працюють на посадах за місцем надання послуг.
Так, зокрема, підпунктом 8.1 Спеціальних умов закупівлі медичних послуг, в частині вимог до спеціалістів та кількості фахівців у сфері охорони здоров'я, які працюють на посадах за місцем надання послуг, визначених додатками № 53 (у 2023 році) та № 2.53 (у 2024 році), визначено вимоги до спеціалістів та кількості фахівців за місцем надання послуг, а саме: лікар з фізичної та реабілітаційної медицини - щонайменше 2 особи, які працюють за основним місцем роботи в цьому закладі охорони здоров'я; лікар - психолог та/або лікар - психотерапевт, та/або психолог - щонайменше 2 особи із зазначеного переліку, які працюють за основним місцем роботи в цьому закладі охорони здоров'я або за сумісництвом; фізичний терапевт - щонайменше 3 особи, які працюють за основним місцем роботи в цьому закладі охорони здоров'я; - ерготерапевт - щонайменше 2 особи, які працюють за основним місцем роботи в цьому закладі охорони здоров'я; асистент фізичного терапевта та/або асистент ерготерапевта - щонайменше 3 особи, які працюють за основним місцем роботи в цьому закладі охорони здоров'я; сестра медична - щонайменше 7 осіб, які працюють за основним місцем роботи в цьому закладі охорони здоров'я.
Водночас, як вбачається зі змісту Акту планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Новосанжарська центральна лікарня Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області» за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 № 201604-11/21 від 26.03.2025, у 2023 році:
- з необхідних щонайменше 3 фізичних терапевтів, які працюють за основним місцем роботи в цьому ЗОЗ, фактично у січня 2023 року працювало 2 особи, у лютому-серпні 3 особи, з яких одна - за внутрішнім сумісництвом, у вересні - жовтні 2023 року - 3 особи, у тому числі дві з них за внутрішнім сумісництвом, та у листопаді - грудні 2023 року - 4 особи, 2 з яких за внутрішнім сумісництвом;
- з необхідних щонайменше 7 сестер медичних, які працюють за основним місцем роботи у цьому ЗОЗ, фактично у січні - серпні 2023 року працювало 6 осіб, 5 з яких за внутрішнім сумісництвом, у серпні - грудні 202 року 5 осіб за внутрішнім сумісництвом.
У 2024 році:
- з необхідних щонайменше 2 лікарів з фізичної та реабілітаційної медицини, які працюють за основним місцем роботи в цьому ЗОЗ, фактично у січні - грудні 2024 року працювала одна особа;
- з необхідних щонайменше 3 фізичних терапевтів, які працюють за основним місцем роботи у цьому ЗОЗ, фактично у січні - травні 2024 року працювало 3 особи, один із яких за внутрішнім сумісництвом, у червні - серпні 2024 року - 2 особи, одна з яких за внутрішнім сумісництвом, у вересні - грудні 2024 року - 3 особи, 1 з яких за внутрішнім сумісництвом;
- з необхідних щонайменше 7 сестер медичних, які працюють за основним місцем роботи у цьому ЗОЗ, фактично у січні - жовтні 2024 року працювало 4 особи та у листопаді - грудні 2024 року 5 осіб за внутрішнім сумісництвом.
Покликання апелянта на те, що підпункт 8.1 Спеціальних умов закупівлі медичних послуг не містить жодних обмежень стосовно сумісництва є таким, що не відповідає дійсності, так як вказаний пункт чітко передбачає, що сумісництво при виконанні покладених обов'язків допускається спеціалістам : лікар - психолог та/або лікар - психотерапевт, та/або психолог.
Водночас, робота інших спеціалістів, у тому числі спірних, передбачає їх залучення за основним місцем роботи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем у 2023 - 2024 роках не було забезпечено відповідність умов закупівлі медичних послуг, Додаткам № 52 та №2.53 до договору № 3105-Е124-Р000 та договору № 0964-E123-P000 в частині дотримання вимог до спеціалістів та кількості фахівців у сфері охорони здоров'я, які працюють на посадах за місцем надання послуг, що свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги у цій частині.
Крім того, підпунктом 8.1 Спеціальних умов закупівлі медичних послуг позивач зобов'язувався забезпечити цілодобовий медсестринський догляд.
Водночас, колегією суддів із наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що відповідно до наказу від 27.12.2022 № 149 «Про організацію роботи реабілітаційного відділення» виконання роботи з ведення медичної документації, документації руху хворого, виконання лікарських призначень, надання невідкладної допомоги пацієнтам, що перебувають у відділенні для надання реабілітаційної допомоги покладено на медичних сестер неврологічного та хірургічного відділення. Виконання комплексу заходів з догляду за пацієнтами, що перебувають на стаціонарному лікуванні у відділенні для надання реабілітаційної допомоги, покладено на молодших медсестр хірургічного та неврологічного відділення.
За змістом наказу від 31.10.2024 № 136 «Про тимчасове об'єднання хірургічного і терапевтичного відділень», з 01.11.2024 тимчасово переміщено ліжка хірургічного відділення (в тому числі 10 ліжок реабілітації) та групу анестезіології з ліжками інтенсивної терапії на площі терапевтичного відділення (3 поверх), забезпечення цілодобового посту та медичної допомоги і догляду за пацієнтами, які перебувають на стаціонарному лікуванні на ліжках терапевтичного, хірургічного відділень та в палаті інтенсивної терапії, групі анестезіології та реанімації покладено на лікарів, сестер медичних (в т.ч. молодших) терапевтичного та хірургічного відділень.
Колегія суддів зауважує, що покладення на молодших медсестр хірургічного, неврологічного та терапевтичного відділень обов'язків виконання комплексу заходів у реабілітаційному відділенні з догляду за пацієнтами, що перебувають на стаціонарному лікуванні у відділенні для надання реабілітаційної допомоги фактично унеможливлює безперервний цілодобовий медсестринський догляд як у реабілітаційному відділенні, так і у відділеннях де вони працюють за основним місцем роботи.
Наведене, у свою чергу, свідчить про обґрунтованість доводів Держаудитслужби щодо неналежного забезпечення КНП «НЦЛ» цілодобового медсестринського догляду в реабілітаційному відділенні.
При цьому, як доречно зауважив суд першої інстанції, не проведення Національною службою здоров'я України моніторингу щодо виконання позивачем умов договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій від 13.02.2023 № 0964-Е123-Р000 та від 07.02.2024 № 3705-Е124-Р000 за пакетом "Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах" не може бути підставою для спростування вказаних висновків, оскільки дії відповідача щодо проведення ревізії підконтрольної установи вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.
Варто зауважити, що відповідно до частини 1, абзаців 1, 2 частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем доведено правомірність викладених у Актів ревізії висновків про порушення позивачем підпунктів 1, 2 пункту 19 Договорів № 0964-Е123-Р000 від 13.02.2023 та № 3705-Е124-Р000 від 07.02.2024, укладених підприємством з Національною службою здоров'я України, статті 526, частини першої статті 530 та статті 629 ЦК України, частини першої статті 193 ГК України, пункту 13 Типового положення, чим завдано матеріальної шкоди (втрат) державному бюджету на суму 7 622 926,40 грн.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про законність та обґрунтованість пункту 3 вимоги про усунення виявлених порушень Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 07.04.2025 року № 201604-14/960-2025, як такого, що відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України, що свідчить про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Новосанжарська центральна лікарня Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області» - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 по справі № 440/6580/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко
Повний текст постанови складено та підписано 19.03.2026 року