20 березня 2026 року справа №200/3461/25
м. Дніпро
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Блохін А.А., розглянув апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року про заміну способу та порядку виконання рішення у справі № 200/3461/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року про заміну способу та порядку виконання рішення у справі № 200/3461/25.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав..
Відповідно до п.1 ч.5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, судовий збір за подання апеляційної скарги не сплачений.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлені Законом України “Про судовий збір», який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.
Частиною 3 статті 9 Закону України “Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону № 3674-VI в даному випадку об'єктом справляння судового збору є апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп.5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду встановлено ставку судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом № 3674-VI.
Відповідно до статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Об'єктами справляння судового збору є процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону № 3674-VI. Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється (частина друга статті 3 цього Закону).
Вищевказані положення Закону стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких постановляються відповідні ухвали.
Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 120/3532/21-а (провадження № К/990/31207/22).
Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України » з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 3328,00 грн.
Отже, враховуючи, що апелянт оскаржує ухвалу суду першої інстанції про заміну способу та порядку виконання рішення у справі, він має сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги на вказану ухвалу - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3328,00 грн.
Відповідно до ч.3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, при поданні даної апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися у розмірі 2662,40грн.(3328,00грн *0,8).
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано неможливістю сплатити судовий збір у зв'язку з недостатністю асигнувань фонду державного бюджету, що, на думку апелянта, дає підстави у відповідності ст. 133 КАС України відстрочити сплати судового збору.
Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується із майновим станом особи.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.
За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір» передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
Це означає, що юридична особа, зокрема суб'єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.
До того ж, у поданій скаржником заяві, окрім посилання на відсутність коштів необхідних для сплати судового збору, останній не зазначає про вжиті ним заходи.
При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів та гарантувати сплату коштів у майбутньому. Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для невиконання скаржником свого обов'язку по сплаті судового збору.
Водночас, скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу відстрочення сплати судового збору, як і не надавались докази звернення скаржника до відповідних органів щодо вирішення питання виділення додаткових асигнувань на оплату судового збору у цей період та докази відмови в виділенні грошових коштів на відповідні видатки, а також жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів - Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/22030101; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банка (МФО) - 899998; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37967785; розрахунковий рахунок - UA758999980313161206081005630; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - Судовий збір, на рішення по справі (Номер справи), Перший апеляційний адміністративний суд.
Згідно з ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і заявнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч. 2, 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись статтями 292, 298, 299, 321, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року про заміну способу та порядку виконання рішення у справі № 200/3461/25 - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.А. Блохін