20 березня 2026 року Чернігів Справа № 620/5279/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0254832-2410-2526-UA74060070000028810 від 26.03.2024.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що податковим повідомленням-рішенням № 0254832-2410-2526-UA74060070000028810 йому визначене грошове зобов'язання за 2023 рік у сумі 11207,12 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нерухомості на частину об'єкту нежитлове приміщення площею 557,57 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 . Зазначає, що вказаний об'єкт нерухомого майна знаходяться на території Чернігівської області у районі прилеглому до кордону з РФ, що унеможливлює його використання під час оголошеного воєнного стану та об'єкт нерухомості пошкоджено у зв'язку з агресією російської федерації.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову посилаючись на те, що позивачем не надано доказів про пошкодження нежитлової нерухомості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 , як такої що пошкоджена (що потребує капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, а саме Витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України. Тому вважає, що Головне управління ДПС у Чернігівській області приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України на момент його складення та вручення.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.07.2003 ОСОБА_1 належать право власності на нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (частка у праві власності 12/25) (а.с. 21).
Враховуючи наявність у власності позивача вказаного об'єкту нерухомого майна, Головним управління ДПС у Чернігівській області сформовано податкове повідомлення-рішення № 0254832-2410-2526-UA74060070000028810 від 26.03.2024, яким визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік в сумі 11207,12 грн. (а.с. 7).
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з позовом до суду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Податкового кодексу України).
За приписами підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Відповідно до приписів статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Базою оподаткування, згідно підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що податок обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
За приписами підпункту 14.1.129-1 пункту 14,1 статті 14 Податкового кодексу України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості. До об'єктів нежитлової нерухомості відносяться:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Отже, об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності позивача, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Разом з тим, 06.05.2023 набув чинності Закон України від 11.04.2023 № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі - Закон № 3050-ІХ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Даним законом внесено зміни, до пункту 69.22 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, зокрема, визначено, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:
за 2021 та 2022 роки - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб.
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
Починаючи з 1 січня 2023 року за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Отже, згідно перелічених норм Податкового кодексу України, підставою для звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є факт знаходження вказаного майна на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.
Відповідно до постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 (далі - постанова № 1364 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що:
перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій;
до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Отже постановою №1364 виділено три види територій, на яких ведуться (велися) бойові дії:
- території можливих бойових дій;
- території активних бойових дій;
- території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Також цією постановою визначено орган, якій затверджує перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією - Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Відповідно до постанови № 1364, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі - наказ № 309), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Відповідно до наказу № 309, Семенівську міську територіальну громаду віднесено до територій можливих бойових дій з 22.06.2022 року.
Як заначено вище, підставою для звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є факт знаходження вказаного майна саме на територіях активних бойових дій, а не на території можливих бойових дій.
Суд також не визнає поважними посилання позивача на пошкодження його нежитлової нерухомості у зв'язку з агресією російської федерації, оскільки відповідно до акту комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 03.05.2025, складеного Семенівською міською радою, орієнтована дата пошкодження об'єкта 04.01.2025.
Враховуючи те, що Семенівську міську територіальну громаду відповідно до наказу № 309, не віднесено до територій, на яких велися активні бойові дії чи були окуповані російською федерацією у період, що визначений спірним податковим повідомленням-рішенням (2023 рік), суд доходить висновку, що відповідачем правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20.03.2026.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ