Справа №295/10406/25
1-кп/295/511/26
20.03.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового
засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12025060600001083 від 05.07.2025 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, непрацюючого, не маючого на утриманні дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України,
встановив:
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів, оскільки відсутні підстави для зміни обраного запобіжного заходу, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, на теперішній час не змінилися, обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора. Просили змінити запобіжний захід на інший від тримання і не під вартою.
Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступного висновку.
Обвинуваченому ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 28.01.2026 до 28.03.2026 (включно).
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Згідно із положеннями ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Частиною першою статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Суд враховує відповідно до статті 178 КПК України, що ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків, так як є розлученим, власної сім'ї не має та проживає в будинку для безпритульних осіб, не працює та не має постійного доходу, що свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати обвинуваченого від переховування від суду. Крім того, обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 і 5 років, тому останній усвідомлюючи, що може бути засудженим до реальної міри покарання у виді позбавлення волі, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду. Обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та має судимості за вчинення кримінальних правопорушень, більшість із яких є умисними, корисливими, проти власності, що може свідчити про те, що вчинення кримінальних правопорушень корисливого характеру є способом отримання доходів для прожиття обвинуваченим та характеризує його як особу, схильну до вчинення такого виду кримінальних правопорушень.
Враховуючи викладене, обраний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, не встановлено.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 під час розгляду даного кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити строк дії міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб з визначенням застави, що дасть можливість забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти указаним ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, дослідив матеріали справи, суд не може покласти в основу свого рішення доводи сторони захисту про зміну обраного запобіжного заходу ОСОБА_5 . Проте зменшує визначений раніше судом розмір застави, згідно положень ст. 182 КПК України та слід визначити ОСОБА_5 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 177, 182 - 184, 199, 331 КПК України,
постановив:
Продовжити ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до 18.05.2026 (включно).
Одночасно визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49920,00 грн, яку має право внести обвинувачений або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) на депозитний рахунок Богунського районного суду міста Житомира.
У разі внесення застави на обвинуваченого покладаються такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожним викликом до суду;
- повідомляти суд про зміну місця проживання;
- уникати спілкування з свідком та потерпілим по даній справі;
- не виїжджати за межі України без дозволу суду.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом, для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Суддя ОСОБА_1