справа № 274/283/26
провадження № 2/0274/153/26
Рішення
Іменем України
20.03.2026 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику ) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -
Представник ТзОВ "Фінансова компанія "Ейс" Поляков О. звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором №7625808 від 26.02.2024 року в розмірі 41716,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.02.2024 року ОСОБА_1 , уклав з ТОВ «Авентус Україна» кредитний договір №7625808. Договір був укладений в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
23.10.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 23.10/24-Ф, у відповідності до умов якого, право грошової вимоги за кредитним договором №7625808 від 26.02.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс».
16.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 16/05/25-Е, у відповідності до умов якого, право грошової вимоги за кредитним договором №7625808 від 26.02.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «Ейс».
Відповідно до витягу з Реєстру боржників б/н до договору факторингу № 16/05/25-Е, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 47 716,00 грн.
Представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Ейс» заборгованість за договором №7625808 від 26.02.2024 року про надання споживчого кредиту в розмірі 41 718 грн та судові витрати.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13.01.2026 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику ) сторін (а.с.94 - 95).
Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, який ним отримано 19.01.2026.
Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 26.02.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 виникли правовідносини у сфері договірних зобов'язань, шляхом укладення договору №7625808 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачу надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 12000,00 грн; строк кредиту 360 днів; стандартна процентна ставка становить 2,20 % в день та застосовується у межах строку кредиту; знижена процентна ставка 1,87 % в день.
Згідно п.1.2 кредитного договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Пунктами 2.1, 2.4 кредитного договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.2.1 договору.
Згідно кредитного договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено, що сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів (а.с. 36-44).
Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А4267.
Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №7761021 від 05.04.2024 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.44 зворот - 45).
Відповідач також ознайомився та підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором СА0519 Паспорт споживчого кредиту (а.с. 53-55).
Згідно повідомлення ТОВ "Пейтек" від 13.11.2024 №202411113-1/1 між Товариством "Пейтек" та ТОВ "Авентус Україна" було укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 160222-1 від «16» лютого 2022 року (втратив чинність 04.07.2024 року) та договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №04072024-3 від 04.07.2024 (чинний з 04.07.2024 року), відповідно до зазначених договорів було успішно перераховано кошти на користь фізичної особи (отримувача) від ТОВ "Авентус Україна": 26.02.2024 18:52:08 на суму 12 000 грн., номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 29ab2b7c-f5b7-4d17-9b43-8c944e22d4c1, номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» - 42868759, Session ID - 023288362134, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації -641540, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с. 24 - 25).
Згідно картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за кредитним договором №7625808 від 26.02.2024 за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі: 47716,00 грн, з яких: 11551,20 грн заборгованість по тілу кредиту, 30164,80 грн заборгованість по несплаченим відсоткам, 6000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф)(а.с. 47-52).
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.
23.10.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 23.10/24-Ф, у відповідності до умов якого, право грошової вимоги за кредитним договором №7625808 від 26.02.2024 перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» (а.с.10-17, 67).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №б/н від 23.10.2024 до договору факторингу № 23.10/24-Ф, ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 47716,00, з яких: 11551,20 грн заборгованість по тілу кредиту, 30164,80 грн заборгованість по несплаченим відсоткам, 6000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф) (а.с.8 - 9).
16.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 16/05/25-Е, у відповідності до умов якого, право грошової вимоги за кредитним договором №7625808 від 26.02.2024 перейшло до ТОВ «ФК «Ейс» (а.с.61-65).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №б/н від 16.05.2025 до договору факторингу № 16/05/25-Е, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 47716,00, з яких: 11551,20 грн заборгованість по тілу кредиту, 30164,80 грн заборгованість по несплаченим відсоткам, 6000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф) (а.с. 59-60).
Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором №7625808 від 26.02.2024 розмір заборгованості останнього за кредитним договором становить: 47716,00, з яких: 11551,20 грн заборгованість по тілу кредиту, 30164,80 грн заборгованість по несплаченим відсоткам, 6000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф) (а.с.46).
Як вбачаєтся з витребуваної судом інформації з АТ "Універсал Банк" від 21.01.2026 на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 банком емітовано, зокрема, картку № НОМЕР_3 на яку 26.02.2024 було зараховано кошти у сумі 12 000,00 грн.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
Статтею ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з умовами договору погодився, підписавши кредитні документи електронним підписом одноразовим ідентифікатором, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами,.
Наданими позивачем доказами підтверджується, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором і не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву та не надав доказів на спростування доводів позивача.
За таких встановлених фактичних обставин, з огляду на те, що розмір боргу по тілу кредиту та відсоткам доводиться розрахунком заборгованості за кредитним договором, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та стягує з відповідача заборгованість у розмірі 41716,00 грн., яка складається з наступного: 11551,20 грн. - заборгованість по кредиту; 30164,80 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Щодо переходу до нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» прав первісних кредиторі у кредитному зобов'язанні, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст.ст.1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Згідно ст. 514, ч.1 ст.516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, позивач правомірно набув права вимоги до ОСОБА_1 щодо виконання зобов'язання.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В матеріалах справи наявні договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, Акт прийму - передачі наданих послуг №20/08/25-01 від 20.08.2025 на загальну суму 7000,00 грн, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду №25771055633 від 11.09.2025 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року (а.с.74-77).
Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 справі №520/6658/21).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет спору та значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст.ст. 4,12,13,76-81,89,258,263-265,274-279, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», (місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул.Юрія Поправки, 6, каб.13, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №7625808 від 26.02.2024 року в розмірі 41716 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» ( місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул.Юрія Поправки, 6, каб.13, код ЄДРПОУ 42986956 ) судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 20 березня 2026 року
Суддя: Т.М. Вдовиченко