про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
20 березня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/2493/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 31.12.2025 по 28.01.2026 включно;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з грошового забезпечення при звільненні з посади, за період з 31.12.2025р. по 28.01.2026р. включно в розмірі 23811,03 (двадцять три тисячі вісімсот одинадцять) грн 03 коп.;
- визнати протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини 30.12.2025;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини 30.12.2025.
Ухвалою суду від 10.03.2026 позовну заяву залишено без руху. Постановлено позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 02.03.2026 по 04.03.2026 та доказів поважності причин його пропуску.
11.03.2026 від позивача надійшла заява поновлення строку.
Ухвалою суду від 16.03.2026 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви до закінчення десятиденного строку з дня отримання цієї ухвали шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду доказів отримання листа відповідача від 25.02.2026.
18.03.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у якій зазначено, що сторона позивача повідомляє про неможливість надання доказів отримання листа відповідача від 25.02.2026, оскільки даний лист разом із довідками було направлено відповідачем представнику позивача адвокату Кандибі Т.О. не рекомендованим поштовим відправленням, а простою поштовою кореспонденцією, отримання якої не передбачає розпису/проставлення відміток про отримання, інше. За інформацією, отриманою від поштового відділення Укрпошти №115 (на яке відповідачем було направлено лист від 25.02.2026), вбачається, що «за правилами Укрпошти відстеження простої кореспонденції не проводиться, тому немає технічної можливості підтвердити дату отримання адвокатом листа від в/ч НОМЕР_1 ».
Позивач просить суд понговити строк звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку вказаній заяві, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - це, зокрема, військова служба.
Питання строку звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення середнього заробітку, передбаченого статтею 117 КЗпП, було предметом дослідження у постанові Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20 (про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2019 по 22.10.2019).
У вказаній постанові від 11 лютого 2021 року Судова палата відступила від висновку щодо застосування статті 233 КЗпП для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №806/2164/16), від 11 лютого 2020 (справа №420/2934/19), від 13 березня 2019 року (справа №813/1001/17), одночасно погоджуючись з висновком щодо застосування частини п?ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року (справа №815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа №620/1982/19).
Судова палата керувалася тим, що встановлений у частині першій статті 233 КЗпП (йдеться про редакцію до 19 липня 2022 року) тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору. Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п?ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Усталеною є правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір. Строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п?ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.
З огляду на правову позицію у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20, особа може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у місячний строк з моменту, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
У постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) і не входить до структури заробітної плати. Таким чином, спір про стягнення такого відшкодування не є спором про оплату праці, а тому на нього не поширюються приписи статті 233 КЗпП, тоді як застосуванню підлягають положення частини п'ятої статті 122 КАС України.
Щодо моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, Велика Палата Верховного Суду висловилась у постанові від 13 травня 2020 року у справі №810/451/17 у подібних правовідносинах, де за змістом частини першої статті 117 КЗпП обов'язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто реальним виконанням цього обов'язку. І саме з цією обставиною пов'язаний період, до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.
Отже, за висновком Великої Палати Верховного Суду, настання відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, пов'язане з наявністю таких юридично значимих обставин, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Таким чином позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні особа - колишній публічний службовець - може звернутися в місячний строк з моменту фактичного розрахунку у повному обсязі.
Підстави, наведені позивачем у заяві про поновлення строку, суд визнає поважними і поновлює позивачу строк звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 31.12.2025 по 28.01.2026 включно.
Оскільки останній день строку для звернення до суду по статті 117 КЗпП України є 02.03.2026 (28.02.2026 субота), а позивач подав позов 05.03.2026, то суд поновлює позивачу три дні пропуску строку, оскільки упродовж місяця позивач намагався отримати відповідну правничу допомогу та бути обізнаним про своє право, що не свідчить про пасивну поведінку. Також суд враховує, що позивач проходив військову службу в умовах воєнного стану.
Доводи позивача про застосування строку ч. 2 ст. 233 КЗпП України до вимог по статті 117 КЗпП України суд відхиляє, як безпідставні та необґрунтовані.
Відсутність конверту суд вважає у даному випадку не свідчить про неможливість поновлення строку звернення до суду.
У той же час суд вказує, що у разі, коли після відкриття провадження будуть отримані інші дані, що спростовуватимуть висновки про дату, з якої слід відраховувати строк звернення до суду, суд вправі застосувати процесуальні наслідки пропущення вказаного строку.
Зважаючи на наведені позивачем обставини, строк звернення підлягає поновленню судом із 02.03.2026 по 05.03.2026.
Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, а також поданий у строк, встановлений законом, тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи критерії, передбачені частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та відповідно до приписів пункту 1 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 12, 80, 171, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Поновити позивачу строк звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог за період з 02.03.2026 по 04.03.2026 про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку грошового забезпечення при звільненні з посади.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 440/2493/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин або надання відзиву особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку, суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Витребувати від відповідача:
- засвідчені належним чином копії всіх документів, що слугували підставою здійснення спірних дій (бездіяльності);
- накази щодо позивача за період проходження ним військової служби у відповідача;
- довідки про грошове забезпечення позивача за період проходження служби;
- довідку про середньоденне грошове забезпечення позивача обраховане в Порядку КМ України №100 для статті 117 КЗпП України;
- відомості щодо невиплати компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини 30.12.2025;
- докази про обізнаність позивача про порушене право у цій справі, за наявності.
Витребувані документи надати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України у мережі Інтернет за адресою: http://adm.pl.court.gov.ua/sud1670/.
Повідомити про обов'язок учасника справи зареєструвати свій електронний кабінет, веб-адреса сторінки: https://cabinet.court.gov.ua, якщо такий учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, а також про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами".
Відповідно до частини одинадцятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України надати позивачу дозвіл на подання в паперовій формі заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів.
Копію ухвали надіслати учасникам справи
Надіслати відповідачам копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.І. Бевза