Справа № 420/27957/25
20 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 за вхід. №16254/26 від 13.02.2026 року в порядку ст. 383 КАС України,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання здійснити призначення пенсії.
13.02.2026 року за вхід. №16254/26 через канцелярію суду надійшла заява позивача в порядку 383 КАС України, в якій він просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області, яка полягає у неналежному та неповному виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі № 420/27957/25;
- скасувати рішення від 11.12.2025 № 914270155167 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі № 420/27957/25;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути мою заяву від 10.02.2025 за №1568 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1,з урахуванням висновків суду у справі № 420/27957/25;
- постановити окрему ухвалу суду в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що ГУ ПФУ в Івано - Франківській області проігнорував висновки суду та за результатами повторного розгляду заяви від 10.02.2025 про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах прийняв рішення 11.12.2025 №914270155167, що є аналогічним тому, яке суд вже визнав протиправним у справі 420/27957/25 в тому числі з ідентичним обґрунтуванням. Крім того, в окремому клопотанні заявник додатково зазначає, що належним розрахунком його пенсії за віком на пільговим умовах за Списком № 1 є 16570,78*2,38850*0,2850=11280,10 грн.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст.383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Заяву розглянуто в порядку письмового провадження.
Обставини, встановлені судом
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.02.2025 №914270155167.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.02.2025 за №1568 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1, з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (адреса: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Січових стрільців, 15, ЄДРПОУ 20551088).
Рішення набрало законної сили 05.12.2025 року.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в ході опрацювання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі №420/27957/25 повторно розглянуто заяву від 10.02.2025 про перевід на пенсію за віком на пільгових умовах та прийнято Рішення №914270155167 від 11.12.2025 року, в якому зазначено:
« ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності з урахуванням страхового стажу 50 років 6 місяці 20 днів, в тому числі додатковий стаж з дня встановлення інвалідності до досягнення віку, передбаченого частиною першою етапі 26 закон) - 31 рік 2 місяці 23 дні. Коефіцієнт страхового стажу 0,50500. Середньомісячний заробіток враховано за період з 01.07.1999 по 30.06.2001. індивідуальний коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії -2,38850.
Відділом перерахунків пенсій переглянуто матеріали пенсійної справи, які були надані позивачем. Встановлено, що розмір пенсії за віком є менший та складає 4722,67 грн. ніж розмір пенсії по інвалідності - 5116,56.»
20.02.2026 року державним викоавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примсового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжоегіональноо управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП №80277627 (ідентифікатор доступу 3АД5ЕВ5Г42В4) з виконання виконавчого листа у справі №420/27957/25 від 24.12.2025 року виданого Одеським окружним адміністративним судом.
27.02.2026 року Головним управлінням на адресу виконавчої служби направлено лист №0900-0902-5/10256 про виконання рішення суду.
Станом на дату розгляду заяви виконавче провадження з виконання виконавчих листів від 24.12.2025 року №420/27957/25 відкрите, не завершене та виконавцем прийняті лише постанови про відкриття провадження та стягнення витрат з боржника на проведення виконавчих дій.
Дослідивши заяву та матеріали справи, в частині вказаної заяви, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частинами 1, 2 статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами 2, 4 статті 372 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульований статтею 383 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно ч. 4 ст. 383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно до п.п.7, 8 ч.2 ст.383 КАС України у заяві про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду зазначаються інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви (ч.5 ст.383 КАС України).
Згідно ч. 6 ст. 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 року по справі №420/27957/25, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву від 10.02.2025 за №1568 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1,з урахуванням висновків суду у справі № 420/27957/25.
З матеріалів справи вбачається та Заявником не заперечується, що на виконання рішення суду Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області розглянуто заяву Позивача та прийнято Рішення №914270155167 від 11.12.2025 року.
« ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності з урахуванням страхового стажу 50 років 6 місяці 20 днів, в тому числі додатковий стаж з дня встановлення інвалідності до досягнення віку, передбаченого частиною першою етапі 26 закон) - 31 рік 2 місяці 23 дні. Коефіцієнт страхового стажу 0,50500. Середньомісячний заробіток враховано за період з 01.07.1999 по 30.06.2001. індивідуальний коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії -2,38850.
Відділом перерахунків пенсій переглянуто матеріали пенсійної справи, які були надані позивачем. Встановлено, що розмір пенсії за віком є менший та складає 4722,67 грн. ніж розмір пенсії по інвалідності - 5116,56.»
Як наслідок Головним управлінням прийнято рішення про відмову у переведені пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оцінивши наявні докази, суд вважає, що повторно розглянувши заяву ОСОБА_1 від 10.02.2025 за №1568 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1, Головним управлінням прийняте рішення з урахуванням висновків суду щодо його обґрунтованості, мотивованості та відповідності вимогам Закону України «Про адміністративну процедуру» №2073-IX.
Разом з тим, суд відхиляє заперечення заявника щодо невірного розрахунку розміру його пенсії за віком на пільгових умовах із вимогою про зазначення в ухвалі суду, прийнятою за результатами розгляду заяви в порядку ст. 383 КАС України, конкретних сум відповідно до його розрахунків, оскільки при вирішенні справи №420/27957/25 питання визначення можливого розміру такої пенсії не розглядалось та оцінка таким обставинам не надавалась.
Крім того, суд зазначає про необґрунтованість доводів заявника про ототожнення висновків суду про відсутності мотивів у рішенні від 17.02.2025 №914270155167 і його власних висновків про не вмотивованість обґрунтування розміру пенсії за віком у сумі 4252,92 грн, оскільки питання визначення розміру судом не розглядались.
Суд також звертає увагу, що при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов'язково підлягають з'ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.01.2021 по справі № 640/1364/19.
Таким чином, звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Згідно інформації про виконавче провадження №80277627 (ідентифікатор доступу 3АД5ЕВ5Г42В4), яке відкрито 20.02.2026 року, станом на день звернення до суду з даною заявою в порядку статті 383 КАС України не існувало.
Станом на дату розгляду заяви виконавче провадження з виконання виконавчих листів від 24.12.2025 року №420/27957/25 відкрите, не завершене та виконавцем прийняті лише постанови про відкриття провадження та стягнення витрат з боржника на проведення виконавчих дій.
Обов'язковість рішення суду, яке набрало законної сили для учасників справи забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
Положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Заявником про вжиті виконавцем заходи щодо примусового виконання рішень у своїй заяві не зазначалось, як і про неможливість здійснення такого примусового виконання.
Визнання судом протиправними рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідача - можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру на користь особи-позивача.
За відсутності встановлення таких обставин, суд доходить висновку, що заява заява ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України є безпідставною, а тому не належить задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (ч.2 ст.249 КАС України).
В силу вимог ч.4 ст.249 КАС України, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Суд звертає увагу на те, що окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства, зокрема, захистом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
Водночас, необхідно зазначити, що ст.249 КАС України дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності.
Окрема ухвала, у даному випадку, є формою реагування на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Підставою ж для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення.
У постанові від 13 червня 2024 року по справі №826/3979/18 Верховний Суд зазначив, що окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Така ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб, вона може стосуватися будь-якого суб'єкта, зокрема й того, який не бере участі у справі.
Верховний Суд неодноразово вказував, що суд має право, а не зобов'язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов'язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону. Обов'язковими умовами для прийняття окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акта із чітким зазначенням такої норми та обґрунтуванням, у чому саме полягає відповідне порушення. Якщо під час розгляду справи встановлено ознаки кримінального правопорушення, суд, постановляючи окрему ухвалу про інформування прокурора або органу досудового розслідування, має вказати, ознаки якого саме кримінального правопорушення ним виявлено, а також обґрунтовувати, покликаючись на докази, які містяться в матеріалах справи, суть кримінального правопорушення.
Постановлення окремої ухвали суду не є формою притягнення порушника до відповідальності, а є формою реагування суду на виявлені ним можливі порушення з метою вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Перевірка наявності чи відсутності підстав для притягнення відповідних осіб до відповідальності здійснюється органами, уповноваженими на це.
З викладеного вбачається, що постановлення окремої ухвали є саме правом, а не обов'язком суду та здійснюється, якщо судом було виявлено порушення закону та такі порушення є очевидно протиправними.
В той же час, у заяві не наведено обставин (системність і незворотність виявлених порушень; вказівки на причини та умови, що спричинили (зумовили) виявлені порушення, з метою їх усунення чи запобігання таким порушенням в майбутньому), які б призводили до виникнення необхідності реагування суду в порядку ст.249 КАС України шляхом постановлення окремої ухвали. Судом таких обставин також не встановлено.
За сукупності наведених обставин, суд не вбачає наявності правових підстав, визначених нормами статті 249 КАС України, для постановлення окремої ухвали, після ухвалення рішення по суті спору.
Керуючись ст.ст. 248, 249, 256, 293, 383 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 за вхід. №16254/26 від 13.02.2026 року в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дій відповідача щодо не виконання рішення суду по справі №420/27957/25 - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА