Справа № 420/7241/26
20 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бабенко Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
16 березня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення №0887587-2407-1553-UA51100230000045500 від 18.06.2024 року на суму 74573,03 грн. за 2023 рік та податкове повідомлення-рішення №1004174-2407-1553-UA51100230000045500 від 23.06.2025 року на суму 77523,09 грн. за 2024 рік, винесені Головним управлінням Держаної податкової служби в Одеській області відносно громадянина України ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Так, предметом позову в цій справі є податкові-повідомлення рішення, щодо яких платник податків не використовував процедуру досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).
Верховний Суд у своїй постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 зробив висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у вищезазначеній постанові зазначив про відступ від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20.
Оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем 18.06.2024 та 23.06.2025, а цей позов поданий до суду 16.03.2026, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України
В позовній заяві позивач зазначає, що про наявність обох ППР дізнався у січні місяці 2026 року через телефонний дзвінок, що здійснив інспектор та/або оператор контролюючого органу. До цього часу він не отримував жодним чином ППР та не був поінформований про них, тобто належним чином відповідачем не було виконано обов'язок з їх формування та відправлення у законодавчо встановлений спосіб. Представником позивача було направлено адвокатський запит до відповідача про надання копій ППР для ознайомлення та отримання більш детальної інформації. 13.01.2026 року представником позивача було отримано нарочно лист відповідь на зазначений вище запит з копіями оспорюваних ППР та детальні розрахунки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023, 2024 роки. З огляду на викладене, позивач просить обчислювати суд строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження даних ППР з дня отримання представником позивача вказаних податкових повідомлень-рішень, тобто 13.01.2026 року.
Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає наступне.
У пунктах 30 і 31 мотивувальної частини постанови від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Як убачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення №0887587-2407-1553-UА51100230000045500 від 18.06.2024 року та №1004174-2407-1553-UА51100230000045500 від 23.06.2025 року відповідач надіслав рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу позивача: АДРЕСА_2 , які повернулися до відправника з відміткою «про закінчення терміну зберігання» 19.07.2024 та 16.07.2025 відповідно.
Суд зауважує, що вказану адресу позивач зазначив як місце свого проживання в даній позовній заяві.
Відповідно до пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до приписів п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з абзацом другим пункту 42.5 статті 45 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Тому податкові повідомлення-рішення від 18.06.2024 та 23.06.2025, які оскаржуються, вважаються врученими позивачу.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску позивачем до позовної заяви не додано.
Суд додатково звертає увагу, що згідно з даними бази даних КП Діловодство спеціалізованого суду судом встановлено, що позивач вже звертався до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою з аналогічними позовними вимогами, до того самого відповідача та з того самого предмета.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 по справі №420/1188/26 по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
При цьому, в означеній ухвалі суд вказав позивачу про необхідність подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 по справі №420/1188/26 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви, через пропуск строку звернення до адміністративного суду.
Суд зауважує, ухвалу про повернення позовної заяви без розгляду від 05.03.2026 по справі №420/1188/26 позивач не оскаржував в апеляційному порядку, а вирішив подати новий позов до того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд повторює, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить, виключно, від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача чи інших державних органів.
З урахуванням наведеного, суд визнає неповажними причини пропуску строку звернення до суду, що зазначені позивачем у позовній заяві.
Згідно з ч. 1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, встановлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до ч.6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Враховуючи вищенаведене, у зв'язку з тим, що позивачем не надано до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
Керуючись ст.120, 122, 123, 160, 161, 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, Одеська обл., 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО