Справа № 420/7384/26
19 березня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 (від 17.03.2026 за вхід.№90643/26) про забезпечення позову у справі №420/7384/26, -
ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення адміністративного позову, до його подання, в якій просить суд:
- вжити заходи забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії Рішення №406-VII від 11 березня 2026 року Подільської районної ради Одеської області «Про висловлення недовіри голові (начальнику) Подільської районної державної (військової) адміністрації Одеської області ОСОБА_3 ».
Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З'ясувавши позицію позивача щодо поданої заяви, дослідивши зміст позову та доданих до нього матеріалів в межах розгляду поданої заяви, суд встановив наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, частиною 2 статті 150 КАС України встановлений вичерпний перелік підстав-випадків забезпечення позову.
Так, у п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Також, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006року №9 “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а також має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам, та обставинам справи.
Заходи забезпечення можуть бути застосовані виключно за наявності однієї з підстав, визначених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, та мають бути співмірними з позовними вимогами і адекватними.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та охоронюваним законом інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та охоронюваних законом інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Зокрема, дослідивши окреслені у заяві про забезпечення позову, доводи/аргументи, твердження, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, позаяк заявником як не наведено, так і не додано до заяви належних, достатніх, допустимих, та юридично спроможних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам, та охоронюваним законом інтересам позивача, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття відповідних заходів забезпечення позову.
До того ж, у вищевказаній заяві позивач зазначив: «Невжиття заходів забезпечення позову, у разі визнання Рішенням №406-VII від 11 березня 2026 року протиправним та його скасування - може істотно ускладнити поновлення моїх порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких я маю намір звернутись до суду.»
Отже, істотне ускладнення поновлення порушених, на думку позивача, чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він має намір у майбутньому звернутись до суду, наразі є лише можливим, та відповідно є суто його припущенням, не обґрунтованим та не підтвердженим жодним доказом, а відтак не може слугувати безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, позаяк суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Окрім того, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності можливо оскаржуваного у подальшому позивачем Рішення №406-VII від 11 березня 2026 року Подільської районної ради Одеської області «Про висловлення недовіри голові (начальнику) Подільської районної державної (військової) адміністрації Одеської області ОСОБА_3 », адже, як зазначено вище, відповідних належних, достатніх доказів заявником не надано, та, як наслідок не обґрунтовано, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав/ інтересів позивача, за захистом яких він у подальшому має намір звернутися до суду.
Таким чином, зважаючи на вище окреслене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем в якості підстав для забезпечення позову, обставини, не можуть слугувати безумовною передумовою для вжиття відповідних заходів забезпечення, а отже, заява ОСОБА_1 щодо забезпечення позову, шляхом зупинення дії Рішення №406-VII від 11 березня 2026 року Подільської районної ради Одеської області «Про висловлення недовіри голові (начальнику) Подільської районної державної (військової) адміністрації Одеської області ОСОБА_3 », до набрання рішенням суду законної сили, не є обґрунтованою, та відповідно задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.150, 151, 152, 124, ст.ст. 241-243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо забезпечення позову, шляхом зупинення дії Рішення №406-VII від 11 березня 2026 року Подільської районної ради Одеської області «Про висловлення недовіри голові (начальнику) Подільської районної державної (військової) адміністрації Одеської області ОСОБА_3 », - до набрання рішенням суду законної сили, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 255 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтями 293-295 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.