Справа № 420/19238/25
19 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати наказ № 213 від 17.05.2025 тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) капітана ОСОБА_2 “Про накладення дисциплінарного стягнення», яким солдата ОСОБА_1 , стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено - “Догану».
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що наказ № 213 від 17.05.2025 тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) «Про накладення дисциплінарного стягнення» капітана ОСОБА_2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач Дисциплінарний статут Збройних Сил України та чинне законодавство не порушував, ніяких протиправних дій не вчиняв, службові обов'язки виконував належним чином. Догану отримав за те, що звернувся до стройової частини з заявою з проханням перевести його з бойової частини НОМЕР_1 до військової частини тилового забезпечення, оскільки після отриманого поранення за станом здоров'я більше не міг виконувати бойові завдання. Внаслідок оголошеної йому догани став отримувати грошове забезпечення у значно меншому розмірі від того, яке отримував до оголошення догани.
При цьому, як зазначає позивач, службове розслідування за даним фактом не проводилось, надання письмових пояснень керівництвом військової частини йому не пропонувалось. Наказ № 213 від 17.05.2025 тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) «Про накладення дисциплінарного стягнення» для ознайомлення під підпис позивачу не надавався як і будь-які інші матеріали. Оскаржуваний позивачем наказ відповідачем прийнято виключно на підставі рапорту тимчасово виконуючого обов'язки командира 3 стрілецької роти молодшого лейтенанта ОСОБА_3 від 17.05.2025 № 2283. У наказі зазначено, що догану позивачу оголошено за низьку виконавчу дисципліну. Однак, не конкретизовано які саме дії чи бездіяльність вчинив чи не вчинив ОСОБА_1 , доказів скоєння позивачем дисциплінарного проступку до наказу не додано. Таким чином, позивача без будь-якого правового обґрунтування притягнуто до дисциплінарної відповідальності, внаслідок чого розмір його грошового забезпечення суттєво зменшився.
Отже оскаржуваний наказ є необґрунтованим, а відтак підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 19.06.2025 року прийнято адміністративний позов до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
До суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача вказує, що вимоги позивача, викладені в адміністративному позові, відповідачем не визнаються повністю.
Представник відповідача зазначає, що відповідно до пояснень заступника командира 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 (станом на 17.05.2025 тимчасово виконуючий обов'язки командира 3 стрілецької роти) молодшого лейтенанта ОСОБА_4 стало відомо про той факт, що 17 травня 2025 року протягом дня він знаходячись у пункті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 ( лісосмуга в околицях АДРЕСА_1 ) помітив як військовослужбовці 3 стрілецької роти, а саме: стрілець 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та гранатометник 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 порушували військову дисципліну, що виразилось в наступних діях: дані військовослужбовці систематично спізнювались на шикування, перевірку особового складу, мотивуючи це власною зайнятістю та неповагою до колективу. Оскільки дані військовослужбовці незважаючи на вищевказані факти вели себе зверхньо, відмовлялись від виконання своїх посадових обов'язків накладених ними Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України та розпорядком дня затвердженим командиром військової частини НОМЕР_1 , самостійно без дозволу командира залишили місце розташування 3 стрілецької роти. Молодшим лейтенантом ОСОБА_6 було прийняте рішення на підставі статей 12 та 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України подати рапорт вищому керівництву про накладення дисциплінарного стягнення на даних військовослужбовців.
Представник відповідача вказує, що посадовими особами військової частини НОМЕР_1 не було здійснено порушення вимог законодавства при здійсненні грошового забезпечення Позивача в межах їх компетенції щодо цього. Службові особи військової частини НОМЕР_1 при виконанні своїх функцій з вказаного питання діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що єдиною підставою та єдиним доказом для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є рапорт ОСОБА_4 , але належним чином завірену копію рапорту № 2283 від 17.05.2025 тимчасово виконуючого обов'язки командира 3 стрілецької роти молодшого лейтенанта ОСОБА_4 до відзиву не долучено. Таким чином підстави, правові обґрунтування та докази порушення ОСОБА_1 службової дисципліни у справі відсутні. Доказів порушення ОСОБА_1 у лісосмузі 17.05.2025 службової дисципліни відповідачем суду не надано, службове розслідування з цього приводу не проводилось, позивач з цього приводу пояснення не надавав, очевидці невиконання наказу керівника відсутні та не опитані, наказ про оголошення догану під розпис позивачу не доводився.
Представником відповідача військової частини НОМЕР_1 надано заперечення, в яких вказано, що позивач зі своїм Представником у своїй відповіді на відзив не наводить аргументів щодо викладених відповідачем в межах визначених законодавством та повторно зазначає твердження вказані в позовній заяві.
Ухвалою суду від 17.11.2025 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача у справі військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ). Розгляд справи розпочато спочатку.
До суду від військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача вказує, що вимоги позивача, викладені в адміністративному позові, відповідачем не визнаються повністю.
Представник відповідача зазначає, що позивач за час служби у військовій частині НОМЕР_1 (яка до моменту своєї ліквідації являлась структурним підрозділом військової частини НОМЕР_2 ) мав неодноразові дисциплінарні стягнення. При цьому, посадовими особами військової частини НОМЕР_1 не було здійснено порушення вимог законодавства при здійсненні грошового забезпечення Позивача в межах їх компетенції щодо цього. Службові особи військової частини НОМЕР_1 при виконанні своїх функцій з вказаного питання діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка є структурним підрозділом військової частини НОМЕР_2 , на посаді стрілець 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .
17.05.2025 року на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт тво командира 3 стрілецької роти молодшого сержанта ОСОБА_7 , в якому зазначено, що 16.05.2025 за неналежне виконання своїх службових обов'язків ним було накладено дисциплінарне стягнення догана на гранатометника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти солдата ОСОБА_5 та на стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти солдата ОСОБА_1 .
17.05.2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 213, яким на підставі рапорту тимчасово виконуючого обов'язки командира 3 стрілецької роти молодшого лейтенанта ОСОБА_8 від 17.05.2025 №2283, керуючись положеннями розділу 1, ст.ст. 45, 48, 54, 83, 87 розділу ІІІ ЗУ «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», ст. 26, 27 ЗУ «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», за порушення ст. 11, 16, 49 розділу 1, статті 76, абзаців 1, 3, 4, 5, 7, 8 статті 77 ЗУ «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст. 1 та 4 ЗУ «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», а саме за низьку виконавчу дисципліну, наказано, зокрема, солдата ОСОБА_1 , стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити «ДОГАНУ».
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно ст. 3 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.199 року № 548-XIV.
Згідно 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно ст. 26, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Згідно ст. 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом, зокрема, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України; зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку.
Згідно ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтею 48 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України визначено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Згідно ст. 83, 84, 86, 87 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
При цьому, оцінюючи обґрунтованість спірного наказу суд виходить із того, що відповідний наказ має прийматися на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, які були досліджені належними доказами, в тому числі під час розгляду акту службового розслідування, та які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.
При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов'язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.
З матеріалів справи вбачається, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 213 від 17.05.2025 року, керуючись положеннями розділу 1, ст.ст. 45, 48, 54, 83, 87 розділу ІІІ ЗУ «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», ст. 26, 27 ЗУ «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», за порушення ст. 11, 16, 49 розділу 1, статті 76, абзаців 1, 3, 4, 5, 7, 8 статті 77 ЗУ «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст. 1 та 4 ЗУ «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», а саме за низьку виконавчу дисципліну, наказано, зокрема, солдата ОСОБА_1 , стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити «ДОГАНУ».
В наказі зазначено, що його прийнято на підставі рапорту тимчасово виконуючого обов'язки командира 3 стрілецької роти молодшого лейтенанта ОСОБА_9 від 17.05.2025 №2283.
При цьому, згідно рапорту тимчасово виконуючого обов'язки командира 3 стрілецької роти молодшого лейтенанта ОСОБА_9 від 17.05.2025 №2283, 16.05.2025 за неналежне виконання своїх службових обов'язків ним було накладено дисциплінарне стягнення догана на гранатометника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти солдата ОСОБА_5 та на стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти солдата ОСОБА_1 .
Суд зауважує, що ключовим питанням для надання оцінки правовірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є встановлення наявності факту невиконання чи неналежного виконання позивачем службових обов'язків щодо дотримання військової дисципліни, тобто наявності підстав для притягнення його до дисциплінарного відповідальності.
Разом з тим, з оскаржуваного наказу № 213 від 17.05.2025 року вбачається, що під час вирішення питання про накладення на позивача дисциплінарного стягнення - догана, відповідачем не досліджувались обставини за яких тво командиром 3 стрілецької роти молодшого лейтенанта ОСОБА_10 подано рапорт від 17.05.2025 №2283, в тому числі обставини, що передували його поданню в частині неналежного виконання своїх службових обов'язків ОСОБА_1 як стрільцем 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .
Крім того, зазначене у оскаржуваному наказі формулювання "за низьку виконавчу дисципліну" є досить широким та оціночним і не вказує на жодне конкретне порушення позивачем службової дисципліни.
Ані рапорт від 17.05.2025 №2283, ані наказ № 213 від 17.05.2025 року не містить опису дій позивача, які спричинили настання вказаних подій та обставин. Комісією не встановлено будь-які фактичні обставини правопорушення, інкримінованого позивачу, з яких вбачалося б наявність в діях позивача ознак дисциплінарного правопорушення.
Суд не приймає до уваги надані відповідачем до відзиву пояснення молодшого лейтенанта ОСОБА_10 , які датовані 02.07.2025 року, тобто після прийняття оскаржуваного наказу, та зі змісту наказу № 213 від 17.05.2025 року не вбачається, що саме обставини зазначені в таких поясненнях були підставою для прийняття оскаржуваного наказу та вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Також, будь-яких доказів на підтвердження перевірки командиром військової частини НОМЕР_1 перед вирішенням питання про накладення на позивача дисциплінарного стягнення - догана та прийняттям оскаржуваного наказу обставин, зазначених у рапорті тво командиром 3 стрілецької роти молодшого лейтенанта ОСОБА_10 , суду не надано.
Суть прийнятого відносно позивача наказу зводиться виключно до зазначення статей статей Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарний статут Збройних Сил України без наведення обставин, на яких ґрунтуються такі висновки та без конкретизації вчинених позивачем порушень та наданні обґрунтованої оцінки діям позивача.
В постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
В наказі фактично констатовано порушення позивачем ст. 11, 16, 49 розділу 1, статті 76, абзаців 1, 3, 4, 5, 7, 8 статті 77 ЗУ «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст. 1 та 4 ЗУ «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», без проведення повного та всебічного з'ясування обставин, без підтвердження будь-якими доказами, які б відповідали вимогам закону про їх належність та допустимість.
При цьому, приписи статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначають, що командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення, якщо вину військовослужбовця повністю доведено.
Проте, з оскаржуваного наказу не вбачається встановлення будь-яких фактичних обставини правопорушення, інкримінованого позивачу, з посилання на відповідні докази, з яких вбачалося б наявність в діях позивача ознак дисциплінарного правопорушення.
В постанові Верховного Суду від 12.08.2019 року по справі № 1340/4847/18 суд наголосив, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.08.2019 року по справі № 1340/4847/18, від 01.11.2022 року по справі № 380/3045/21.
Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, військовою частиною НОМЕР_1 , як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догана.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наказ № 213 від 17.05.2025 в частині, що стосується позивача прийнятий не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Однак, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 12, 13 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір", а тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати наказ № 213 від 17.05.2025 тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) капітана ОСОБА_2 “Про накладення дисциплінарного стягнення», в частині притягнення солдата ОСОБА_1 , стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , до дисциплінарної відповідальності та оголошення - “Догани».
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Відповідачі: військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 );
військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя П.П.Марин