Справа № 420/4857/26
19 березня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Одеської митниці про залишення позову без розгляду,-
До Одеського окружного адміністративного суду 20 лютого 2026 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці, в якому позивачка просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Одеської митниці №174- дс від 31.10.2025 про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 у виді догани;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Одеської митниці Андрія Колівера "Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 " №189-дс від 26.12.2025, котрим ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці.
- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Одеської митниці Віталія Зварича "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " №59-о від 27.01.2026, котрим ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці;
- поновити ОСОБА_1 на державній службі та на посаді головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці з 27.01.2025, або на посаді, що є рівнозначною (рівноцінною) посаді, з якої звільнено;
- поновити дію контракту про проходження державної служби №47 від 13.01.2025, що укладений між ОСОБА_1 та Одеською митницею;
- стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної Митної Служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.01.2026 по дату набрання рішенням по справі законної сили з вирахуванням обов'язкових податків і зборів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.
12 березня 2026 до суду від представника Одеської митниці надійшла заява про залишення позову без розгляду, в якому заявник просить суд: позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської митниці залишити без розгляду в частині:
- визнання протиправним та скасування наказу начальника Одеської митниці №174-дс від 31.10.2025 про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 у виді догани та визнання протиправним;
- скасування начальника Одеської митниці Андрія Колівера "Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 " №189-дс від 26.12.2025, котрим ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, яке обґрунтовано тим, що позивач порушив строк звернення до суду.
Розглядаючи заяву про залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначає, що позивач фактично пов'язує перебіг початку строків позовної давності з наказом про звільнення №59-о від 27.01.2026 року та, нібито, одночасно з цим в той же день дізналася про існування наказів №174-дс від 31.10.2025 року та №189-дс від 26.12.2025 року.
Відповідач вважає, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Відповідач вважає, що ОСОБА_1 знала про порушення своїх прав, оскільки здійснювала безпосередню активну участь у здійсненні дисциплінарних провадженнях, була присутня на засіданнях, надавала пояснення. Дисциплінарною комісією направлялись документи, запрошення та була ознайомлена з відповідними наказами.
При цьому позивач вказує, що із оскаржуваними наказами №174-дс від 31.10.2025 року та №189-дс від 26.12.2025 року ОСОБА_1 не була ознайомлена відповідно до вимог закону України «Про державну службу», копії наказів не отримувала. Дізналася про вказані накази при звільненні - 27.01.2025 року. 27.01.2026 року ОСОБА_1 було звільнено наказом №59-о від 27.01.2026, який було надіслано на електронну пошту ОСОБА_1 .
При цьому суд зазначає, що відповідач не надав будь-яких допустимих доказів того, що ним було належним чином повідомлено позивача про оскаржувані накази (крім наказу Одеської митниці «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » № 59-о від 27.01.2026).
Законодавчо закріплена процедура прийняття рішень суб'єктами публічного права має на меті створення гарантій для суб'єкта приватного права та встановлення меж реалізації повноважень органами публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких рішень (дій) особою, чиї інтереси вони зачіпають.
Установлена законом процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб'єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, яка повинна забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).
Крім того, частиною 6 статті 77 Закону України «Про державну службу» державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
При цьому ч. 7 ст. 77 Закону №899 визначено, що у разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв'язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.9-1 закону України «Про державну службу»).
Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними (ч.2 ст.9-1 закону України «Про державну службу»).
Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв'язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п'ятий календарний день з моменту їх відправлення (ч.4 ст.9-1 закону України «Про державну службу»).
Таким чином, надсилання копії наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності електронною поштою в порядку ст.9-1 Закону України «Про державну службу» не корелюється з вимогами ч.6 ст.77 Закону України «Про державну службу».
Ст.9-1 Закону України «Про державну службу» встановлює загальне правило повідомлення інформації та надсилання документів, в той час як ч.6 ст.77 Закону України «Про державну службу» встановлює спеціальне правило саме для випадків вручення копії наказів про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, а саме передбачає:
1. видачу під розписку копії наказу (розпорядження);
2. видачу належним чином завіреної копії наказу (розпорядження);
3. строк видачі наказу (розпорядження) - не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
Всі ці умови не можуть бути виконані державним органом шляхом надсилання на електронну пошту інформації чи незасвідченої у встановленому порядку копії наказу (розпорядження).
Закон чітко у ч.6 ст.76 Закону України «Про державну службу» встановив умови повідомлення, які є спеціальними в порівнянні з умовами ст.9-1 Закону України «Про державну службу», саме у відношенні копії наказів (розпоряджень) про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Інші документи (наприклад, накази про відпустки, про преміювання, про переведення, про звільнення з інших підстав, ніж застосування дисциплінарного стягнення) можуть надсилатися в порядку ст.9-1 Закону України «Про державну службу».
При цьому протокол про доведення інформації або документів до відома державного службовця, враховуючи вищевказані положення статті 9-1 Закону №889, інформація про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, вважається доведеною до його відома на п'ятий календарний день, а тому наведене не може вважатися таким, що прирівнюється до видання під розписку належним чином завіреної копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Оскільки саме з моменту отримання належним чином завіреної копії наказу встановлена процедура оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Зокрема, законодавцем ця логіка підтверджується у положеннях ч. 2 ст. 78 Закону України «Про державну службу» визначено, що скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.
З огляду, на наведене протокол про доведення інформації або документів до відома державного службовця не може вважатися виконанням частини 6 статті 77 Закону України «Про державну службу».
Відповідач не надав будь-якої інформації про належне повідомлення ОСОБА_1 про застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді догани, як не надав належних доказів надіслання позивачу належним чином засвідченої копії наказу начальника Одеської митниці №174-дс від 31.10.2025, яке б свідчило, що позивач міг дізнатися про порушення своїх прав. Відповідачем не доведено належне виконання вимог ч.6 ст.76 Закону України «Про державну службу».
Так відповідачем надано докази направлення супровідного листа про надсилання наказу Одеської митниці «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » № 59-о від 27.01.2026 через систему електронного документообігу АСКОД: скріншот про відправлення листа (при цьому з нього не видно чи надсилався додаток у вигляді наказу).
На підтвердження направлення супровідного листа про надсилання наказу Одеської митниці «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » № 59-о від 27.01.2026 відповідач надав належним чином складений протокол за підписами: 1. Головного державного інспектора відділу документообігу організаційнорозпорядчого управління Одеської митниці Станіславов Ольга; 2. Заступника начальника відділу персоналу, організації конкурсів персоналу та адаптації управління по роботі з персоналом Одеської митниці Голоцван Ольга; Начальника управління по роботі з персоналом Одеської митниці Анна Ільченко.
Відповідач також надав начебто докази направлення ОСОБА_1 наказу № 189-дс від 26.12.2025 року не через систему електронного документообігу АСКОД, а з службової скриньки електронної пошти управління проведення митного аудиту Держмитниці.
При цьому відповідач не надав будь-якої інформації чи уповноважене управління проведення митного аудиту Держмитниці повідомляти працівників Держмитниці про будь-які накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності, чи є уповноваженими працівники управління проведення митного аудиту Держмитниці надсилати копії кадрових документів чи все ж таки це входить до компетенції відділу кадрів Одеської митниці.
Так відповідач надав протокол про доведення до позивача наказу Одеської митниці № 189-дс від 26.12.2025, який складено за підписами: 1. Головного державного інспектора відділу здійснення контролю у невиїзному порядку управління проведення митного аудиту Одеської митниці Вікторія Куц; 2. Заступника начальника управління - начальник відділу здійснення контролю у виїзному порядку управління проведення митного контролю Одеської митниці - Палівода Ірина; 3. Заступника начальника управління-начальником відділу здійснення контролю у виїзному порядку управління проведення митного аудиту Одеської митниці Палівода Ірина.
Відповідно до п.4 Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1042, протокол складається в довільній формі працівником державного органу, визначеним суб'єктом призначення або керівником державної служби, та повинен містити: 1) дату, час та місце складення протоколу; 2) підставу надіслання інформації або документів державному службовцю з посиланням на відповідну норму Закону; 3) дату, час та вид засобу телекомунікаційного зв'язку, за допомогою якого надіслано інформацію або документи державному службовцю; 4) контактні дані державного службовця, за якими надіслано інформацію або документи з використанням засобу телекомунікаційного зв'язку (номер телефону, адресу електронної пошти тощо); 5) короткий зміст інформації або документів, які надіслані державному службовцю; 6) найменування посади, прізвище та власне ім'я державного службовця, якому надіслано інформацію або документи; 7) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім'я працівника державного органу, який надіслав інформацію або документи державному службовцю; 8) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім'я уповноваженого працівника державного органу, який склав протокол; 9) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім'я керівника служби управління персоналом; 10) додатки до протоколу, що підтверджують факт надіслання інформації або документів (копію знімку екрану засобу телекомунікаційного зв'язку тощо).
Всупереч вимогам Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1042 протокол не містить підпису та найменування посади, прізвище та власне ім'я керівника служби управління персоналом. Натомість в протоколі, який начебто складено 02.01.2026, зазначено підпис та найменування посади, прізвище та власне ім'я керівника управління проведення митного аудиту: Заступник начальника управління начальником відділу здійснення контролю у виїзному порядку управління проведення митного аудиту Одеської митниці Палівода Ірина.
В той же час керівником служби управління персоналом Одеської митниці станом на 02.01.2026 була начальник управління по роботі з персоналом Одеської митниці Анна Ільченко.
Таким чином, протокол складено з порушеннями вимог чинного законодавства і він не може бути належним доказом законного достовірного повідомлення ОСОБА_1 інформації та документів.
Крім того суд враховує, що у період з 06.10.2025 року по 24.10.2025 року ОСОБА_1 знаходилась у щорічній відпустці.
Тривалий час ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджується листками тимчасової непрацездатності від 19.12.2025 року № 19932528-2037003725-1, від 27.12.2025 року № 19932528-2037211720-2, від 05.01.2026 року № 20313970- 2037436547-1.
Таким чином, суд приймає до уваги доводи позивача, що існували також об'єктивні обставини, які спростовують позицію відповідача щодо моменту, коли позивач могла і повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, про безпідставність заявлених представником відповідача доводів про пропущений позивачем строк звернення до суду.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, принцип доступу до правосуддя та ефективного судового захисту має перевагу над надмірним формалізмом. Надання судом оцінки обставинам справи з урахуванням незначного проміжку пропуску строку відповідає принципу пропорційності та не порушує принцип правової визначеності.
Відтак, суд визнає причини пропуску строку звернення до суду поважними, а строк таким, що підлягає поновленню.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каванил'єс проти Іспанії»).
З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 44, 122, 123, 240, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
В задоволенні заяви представника Одеської митниці про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.О. Стефанов