Справа № 420/25413/24
18 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» про виконання рішення суду у справі №420/25413/24,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» в якому позивач просить суд:
визнати неправомірною відмову Державної Установи “Одеській слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення та компенсації вартості за неотримане під час проходження служби речове майно;
визнати протиправною бездіяльність Державної Установи “Одеській слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з 01 березня 2018 року по 01 грудня 2018 року із застосуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
зобов'язати Державну Установу “Одеській слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, з 01 березня 2018 року по 01 грудня 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року, із врахуванням проведених виплат.
визнати протиправною бездіяльність Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане під час проходження служби речове майно;
стягнути з Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» на користь ОСОБА_1 , грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження служби речове майно в розмірі 14 364,16 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят чотири) гривні 16 копійок, згідно довідки № 20 від 25.01.2024 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року по справі №420/25413/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» (вул. Люстдорфська дорога, 11, м. Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 08564162) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна. Зобов'язано Державну Установу “Одеський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 позивачу грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна в сумі 14364,16 грн. Визнано протиправною бездіяльність Державної Установи “Одеській слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Зобов'язано Державну Установу “Одеській слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність Державної Установи “Одеській слідчий ізолятор» щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року. Зобов'язано Державну Установу “Одеський слідчий ізолятор» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Дане рішення суду набрало законної сили 17.04.2025 року.
19 серпня 2025 року від позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій заявник просить суд: встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року по справі № 420/25413/24; зобов'язати Державну Установу "Одеський слідчий ізолятор" ЄДРПОУ: 08564162 подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року по справі № 420/25413/24 у визначений судом строк.
Ухвалою від 26.08.2025 задоволено заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» (вул. Люстдорфська дорога, 11, м. Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 08564162) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії. Встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24. Зобов'язано Державну Установу “Одеський слідчий ізолятор» та його посадову особу - начальника Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» відповідно до приписів ст. 382 КАС України подати у місячний термін з моменту отримання ухвали суду до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 17 березня 2025 року по адміністративній справі №420/25413/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» (вул. Люстдорфська дорога, 11, м. Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 08564162) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії. Роз'яснено Державній Установі “Одеський слідчий ізолятор», що звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24 має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України, з урахуванням змін, внесених Законом України № 4094-IX від 21.11.2024 року щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень. Роз'яснено Державній Установі “Одеський слідчий ізолятор», що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту, є достатніми, переконливими, та вичерпними.
Ухвалу було доставлено до електронного кабінету Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» 28.08.2025 року.
Ухвалою суду від 20 листопада 2025 року зобов'язано Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24 протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали. Роз'яснено Державній Установі “Одеський слідчий ізолятор», що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим ч.ч. 2, 3 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Накладено на керівника Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» штраф на підставі ч. 10 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень). Половину суми штрафу, що становить 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень), стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), іншу половину суми штрафу - 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень) стягнуто до Державного бюджету України.
23.12.2025 року від представника Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» надійшов звіт про виконання рішення суду в якому зазначено, що 09.12.2025 р. Установою був здійснений розрахунок потреби в коштах по виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року та Розрахунок (з урахуванням виплачених сум) потреби в коштах по виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 30.11.2018 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078. Загальна потреба буде сформована та подана Установою до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції для надання фінансування Установі Міністерством юстиції України у щомісячний період подання з 01.01.2026 р. по 08.01.2026 р. Також звернено увагу суду що станом на 05.12.2025 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 р. по справі № 420/25413/25 Установою було сплачено виконавчий збір, мінімальні витрати виконавчих проваджень за номерами ВП № 78293448, ВП № 78293589, ВП № 78293725, а також судовий збір, усього у загальному розмірі 98 561, 20 (дев'яносто вісім тисяч п'ятсот шістдесят одна гривня, двадцять копійок). Відповідач вказує, що Рішення суду буде виконане після подання загальної потреби до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції для надання фінансування Міністерством юстиції України після 08.01.2026 р., та за умови виділення Міністерством юстиції України цільових фінансових призначень за КЕКВ «Інші поточні видатки» Установі для виконання Рішення суду.
Ухвалою суду від 06 січня 2026 року відмовлено Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» у прийняті звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24. Встановлено Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24 протягом 30 днів з дня набрання даною ухвалою суду законної сили. Звільнено керівника Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» від сплати штрафу.
Від представника Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» надійшов звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24 в якому просить суд прийняти звіт про виконання рішення суду та зазначено що 09.12.2025 р. Установою був здійснений Розрахунок потреби в коштах по виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року та Розрахунок (з урахуванням виплачених сум) потреби в коштах по виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 30.11.2018 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (копії Розрахунків додаємо). 06.01.2026 р. Додаткова потреба була сформована та подана Установою до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції для виділення Міністерством юстиції України цільових коштів Установі для виконання останньою Рішення суду. 05.02.2026 р. Додаткова потреба була сформована та подана Установою до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції для виділення Міністерством юстиції України цільових коштів Установі для виконання останньою Рішення суду. Враховуючи вищевикладене, відповідач інформує про те, що Рішення суду буде виконане одразу після виділення Міністерством юстиції України цільових фінансових призначень за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» Установі для виконання Рішення суду.
Разом із звітом представником Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» надано клопотання про звільнення від сплати штрафу керівника державної установи «Одеський слідчий ізолятор» на підставі наданих суду доказів, викладених у Звіті про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 р. по справі № 420/25413/24.
Від представника позивача надійшли письмові заперечення на клопотання про звільнення від сплати штрафу. Позивач вважає, що клопотання не містить доказів поважних причин для неподання звіту вчасно (наприклад, відсутність бюджетних асигнувань або інші об'єктивні обставини, як роз'яснено в ухвалі). Навпаки, висновки суду свідчать про ігнорування вимог ст. 382-2 КАС України щодо змісту звіту та строків.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Статтею 382-2 КАС України визначено порядок розгляд звіту про виконання судового рішення.
Так, відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини другої статті 382-2 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
За приписами частини третьої статті 382-2 КАС України до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Судом встановлено, що звіт відповідає вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.
Розглянувши поданий звіт про виконання рішення суду в порядку статті 382-2 КАС України, суд зазначає, що частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі Сорінг проти Об'єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Статтею 382-2 КАС України визначено порядок розгляд звіту про виконання судового рішення.
Так, відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини другої статті 382-2 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
За приписами частини третьої статті 382-2 КАС України до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Суд також враховує, що звіт про виконання судового рішення був поданий відповідачем, що свідчить про належне виконання його процесуального обов'язку, з урахуванням завдань адміністративного судочинства, що спрямовані на ефективне вирішення справи у порядку судового контролю за виконанням судового рішення, забезпечення процесуальних прав усіх учасників, суд дійшов висновку про поновлення відповідачу пропущеного строку на подання звіту про виконання судового рішення у справі.
Згідно ч.2 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч.3 ст. 382-3 КАС України).
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (ч.4 ст. 382-3 КАС України).
Згідно ч.5 ст. 382-3 КАС України , суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
За правилами ч.6 ст. 382-3 КАС України суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 року, зобов'язано Державну Установу “Одеський слідчий ізолятор» подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24 протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали. Роз'яснено Державній Установі “Одеський слідчий ізолятор», що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим ч.ч. 2, 3 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Накладено на керівника Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» штраф на підставі ч. 10 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень). Половину суми штрафу, що становить 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень), стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), іншу половину суми штрафу - 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень) стягнути до Державного бюджету України.
Суд звертає увагу, що положення частини п'ятої статті 382-3 КАС України пов'язують можливість зменшення розміру штрафу або звільнення від його сплати з наявністю доказів, які на момент розгляду звіту підтверджують здійснення керівником суб'єкта владних повноважень дій, спрямованих на виконання судового рішення, та які є достатніми і вичерпними.
Разом з тим, оцінюючи подані відповідачем докази у сукупності та з урахуванням судового рішення у цій справі, суд виходить з того, що на час розгляду поданого 04.03.2026 звіту та клопотання про звільнення від сплати штрафу керівником суб'єкта владних повноважень вчинено дії, які є реальними, спрямованими на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24, та підтверджують відсутність умисного ухилення від виконання судового рішення.
Як встановлено судом, відповідачем у межах виконання судового рішення та з метою отримання бюджетних асигнувань за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» вживались заходи щодо формування та направлення заявок-розрахунків до забезпечувального фінансового органу, а також здійснювались інші організаційні дії, пов'язані з процедурою бюджетного фінансування.
Суд також враховує, що відповідач у звіті повідомив, що рішення суду буде виконане одразу після виділення Міністерством юстиції України цільових фінансових призначень за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» Установі для виконання Рішення суду.
Наведене узгоджується з приписами пункту 6 частини другої статті 382-2 КАС України та свідчить про належне реагування відповідача на вимоги суду щодо змісту звіту.
З огляду на зміст частини п'ятої статті 382-3 КАС України, ключовим для вирішення питання про звільнення від сплати штрафу є не сам факт попереднього порушення строку чи недоліків звіту, а наявність на момент розгляду поточного звіту доказів того, що керівником суб'єкта владних повноважень здійснено дії, спрямовані на виконання судового рішення, які є достатніми і вичерпними.
Оцінюючи надані відповідачем матеріали, суд доходить висновку, що на час розгляду звіту відповідачем вчинено комплекс організаційно-фінансових дій, спрямованих на отримання бюджетного фінансування для виконання судового рішення, що свідчить про реальне виконання судового рішення. Відповідачем наведено обґрунтовані пояснення щодо механізму подальшого завершення виконання судового рішення після отримання повного обсягу бюджетних асигнувань.
Таким чином на даний час судом не встановлено умисного та свідомого ухилення відповідачем від виконання судового рішення або зловживання процесуальними правами у межах судового контролю.
З огляду на те, що судове рішення у цій справі стосується здійснення виплат, суд також враховує положення абзацу другого частини п'ятої статті 382-3 КАС України, які передбачають можливість звільнення від сплати штрафу за умови підтвердження відсутності бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття керівником усіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд зазначає, що надані відповідачем докази та встановлені судом фактичні обставини у сукупності свідчать, що відповідач діє у межах визначеної бюджетної процедури, ініціював та підтримував процес фінансування, а після надходження коштів здійснить виплату, що підтверджує ефективність вжитих заходів.
При цьому суд виходить з того, що штраф у механізмі судового контролю має насамперед спонукальний (превентивний) характер і застосовується для забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення.
Встановлені у цій справі обставини свідчать, що на момент розгляду звіту відповідач перейшов до фактичного виконання судового рішення та демонструє реальне спрямування на його повне завершення, а тому подальше стягнення штрафу у даному випадку не відповідатиме меті цього заходу процесуального примусу.
За таких обставин, враховуючи наявність доказів здійснення керівником суб'єкта владних повноважень дій, спрямованих на виконання судового рішення, які на переконання суду на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною п'ятою статті 382-3 КАС України, для звільнення керівника Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» від сплати штрафу, накладеного ухвалою суду від 20.11.2025 у справі №420/25413/24.
При цьому суд наголошує, що звільнення від сплати штрафу не звільняє відповідача від обов'язку повного та своєчасного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24 та не припиняє судовий контроль за виконанням судового рішення до його фактичного виконання у повному обсязі.
Враховуючи викладене, з урахуванням наданих відповідачем доказів та встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що поданий Державною установою «Одеський слідчий ізолятор» звіт про виконання постанови рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24 підлягає частковому прийняттю, оскільки містить відомості про вчинені відповідачем дії, спрямовані на виконання судового рішення.
Разом з тим, з огляду на те, що судове рішення у справі №420/25413/24 станом на день розгляду звіту виконано не в повному обсязі, а відповідач у звіті зазначає про необхідність отримання остаточного фінансування для завершення виплат, суд вважає за необхідне продовжити здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.
Враховуючи те, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є кінцевий результат щодо факту його виконання, суд дійшов висновку, що відповідачу необхідно встановити новий строк для подання звіту про виконання даного рішення та зобов'язати подати новий звіт у встановлений судом строк.
З огляду на те, що положеннями частини 3 статті 382-1 КАС України надано суду право власного розсуду щодо визначення тривалості встановленого строку для подання звіту, з урахування положень, що такий строк має становити не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищувати трьох місяців, суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту тривалістю три місяці з дня отримання цієї ухвали.
Разом з тим, суд звертає увагу відповідача на те, що звіт суб'єкта владних повноважень має відповідати вимогам, встановленим ч.ч.2, 3 ст.382-2 КАС України.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (ч.2 ст.382-3 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
При цьому, згідно ч.2 ст.382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Частиною 11 ст. 382-3 КАС України встановлено, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 248, 256, 293, 295, 297, 382 КАС України, суд, -
Клопотання Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» про звільнення від сплати штрафу - задовольнити.
Звільнити керівника Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» від сплати штрафу, накладеного ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі №420/25413/24.
Прийняти звіт Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» про виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» (вул. Люстдорфська дорога, 11, м. Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 08564162) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити Державній Установі “Одеський слідчий ізолятор» новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24.
Зобов'язати Державну установу «Одеський слідчий ізолятор» надати до суду у строк протягом трьох місяців після набрання чинності даної ухвали, звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.К.Василяка