20 березня 2026 р. № 400/6148/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів1. Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, 2. Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання протиправним та скасування рішення від 05.02.2025 №143750004267, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 05.02.2025 року № 14375004267;
- зобов'язати відповідача 2 здійснити перерахунок пенсії позивачу з врахуванням довідки про заробітну плату від 15.04.2005 року № 38 за період з січня 1990 року по грудень 1995 року;
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не врахував довідку про заробітну плату від 15.04.2005 року № 38 для перерахунку пенсії позивача.
Ухвалою від 17.06.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що відомості, зазначені в довідці про заробітну плату, не підтверджені первинними документами, тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням вказаної довідки.
Від відповідача 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що завірені в установленому порядку копії первинних документів, на підставі яких складена довідка, не надані.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Позивач отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України № 1058.
Позивач звернувся 03.02.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про розмір заробітної плати до 01.07.2000 року відповідно до Закону № 1058. До заяви про перерахунок пенсії від 03.02.2025 року позивачем додано довідку про заробітну плату від 15.04.2005 № 38 видану Рибгосподарським кооперативом імені лейтенанта Шмідта за періоди з січня 1990 по грудень 1995 року.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві за принципом екстериторіальності було розглянуто заяву про перерахунок пенсії та 05.02.2025 року було прийнято рішення № 143750004276, яким відмовлено в перерахунку пенсії, у зв'язку із відсутністю законних підстав.
У рішенні зазначено, що оскільки за правилами частини першої статті 40 Закону №1058 для врахування при обчисленні пенсії заробітної плати до 30 червня 2000 року необхідною умовою є підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а доказів встановлення, нарахування та виплати позивачу заробітної плати на підставі первинних документів, відомостей по заробітній платі у розмірах, вказаних у довідці про заробітну плату не надано, тому правові підстави для здійснення перерахунку пенсії Позивача з урахування заробітної плати, зазначеної у довідці від 15.04.2005 № 38 у Головного управління відсутні.
Не погоджуючись з відмовою відповідача про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату про заробітну плату від 15.04.2005 № 38, виданої Рибгосподарським кооперативом імені лейтенанта Шмідта за періоди з січня 1990 по грудень 1995 року, позивач звернулася до суду з позовом.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За змістом частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Зазначену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 341/1132/17.
Поряд з цим, у постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку: " посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні".
Суд не знаходить підстав для відступу від вказаних правових висновків у справі, що розглядається.
Зазначене, також узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.03.2020 у справі № 280/1411/16-а, обставини якої є подібними.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 808/1735/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, довідка про заробітну плату за період з січня 1990 року по грудень 1995 року видана на підставі особових рахунків, містить інформацію про загальний розмір заробітної плати за цей період та про розмір заробітної плати із розбивкою по місяцях, а тому відповідає вимогам Порядку № 22-1.
Також вказана довідка завірена печаткою Рибгосподарського кооператива імені лейтенанта Шмідта.
Ч. 4 ст. 45 Закону України № 1058 встановлено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Оскільки позивач із заявою про перерахунок пенсії звернулася 03.02.2025 року, відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2025 року.
При цьому, суд звертає увагу, що помилковим є твердження позивача, що дії стосовно призначення пенсії мають бути здійснені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, з огляду на наступне.
Пунктом 4.2 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви позивача та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Згідно з вимогами пункту 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно з пунктом 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні підстави для задоволення щодо неї позовних вимог.
Суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яке прийняло рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу, є уповноваженим органом, який має прийняти рішення про перерахунок позивачу пенсії, а прийнявши це рішення, має передати електронну пенсійну справу засобами програмного забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області за місцем проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії позивачу за заявою від 03.02.2025 року з врахуванням довідки про заробітну плату від 15.04.2005 року № 38 за період з січня 1990 року по грудень 1995 року, починаючи з 01.02.2025 року.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки спірне рішення прийнято ГУ ПФУ в м. Києві, суд вважає за необхідне судові витрати стягнути саме з ГУ ПФУ в м. Києві.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 05.02.2025 року № 14375004267.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2025 року з врахуванням з врахуванням довідки про заробітну плату від 15.04.2005 року № 38 за період з січня 1990 року по грудень 1995 року, на підставі заяви від 03.02.2025 року.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.03.2026 року.
Суддя О.В. Малих