Іменем України
19 березня 2026 рокум. ДніпроСправа № 640/14345/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява адвоката Меламеда Вадима Борисовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідача), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно не включення позивача в коло осіб, яким він зобов'язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії та не здійснення ним розрахунку суми поточної пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.10.2017 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням надбавки за понаднормовий стаж та з урахуванням автоматичної індексації пенсії;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №930080863455 про перерахунок пенсії позивача стосовно розрахунку поточної пенсії та розрахунку суми боргу за період з 07.05.2016 в порядку та способі не відповідному до ч.2 ст.42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати відповідача включити позивача в коло осіб, яким він зобов'язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.10.2017 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням надбавки за понаднормовий стаж та з урахуванням автоматичної індексації пенсії, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, на момент фактичної виплати, за винятком виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 07.05.2016 позивачу поновлено виплату пенсії.
З повідомлення відповідача від 08.04.2022 та додатків до нього позивачу стало відомо, що відповідач протиправно не включив його в коло осіб, яким проводяться автоматичні масові перерахунки пенсії, а тому, починаючи з 01.10.2017 відповідач протиправно нараховує позивачу пенсію в незмінному розмірі в сумі 1396 гривень.
Представник позивача вважає, що пенсія позивача має бути обчислена на підставі ст. 27 та індексована на підставі ч.2 ст. 42 Закону №1058-ІV, але Але, згідно з рішенням від №930080863455 відповідач протиправно не включив особу позивача в коло осіб, яким проводяться автоматичні масові перерахунки пенсії.
При цьому, пенсія позивачу нарахована без нарахування індексації на момент здійснення нарахування до виплати, що призвело до значного зменшення розміру пенсії позивача.
Також зазначено, враховуючи неправомірність поведінки відповідача і положення порядку у відповідності до частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія повинна бути виплачена з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідні пенсійні виплати мають бути нараховані і виплачені позивачу з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 прийнято адміністративну справу № 640/14345/22 до провадження; вирішено розгляд справи проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження та надано позивачу час для усунення її недоліків.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 продовжено розгляд справи.
Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, на виконання вимог ухвали суду надав матеріали пенсійної справи позивача.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 08.12.2016 у справі №752/10522/16-а у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017 у справі №752/10522/16-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року задоволено частково.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року скасовано.
Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії задовольнено частково.
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії за період до 03 січня 2016 року залишено без розгляду.
Визнано протиправною відмову Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 , оформлену листом від 07 червня 2016 року №12180/03.
Зобов'язао Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та поновити виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з урахуванням усіх перерахунків та індексації пенсії, які були проведені починаючи 04 січня 2016 року та виплатити нараховану пенсію.
Постановою Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №752/10522/16-а касаційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року та постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 8 грудня 2016 року скасовано.
Ухвалено нове рішення.
Адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 , оформлену листом від 7 червня 2016 року №12180/03.
Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві поновити виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та виплатити нараховану пенсію з 7 травня 2016 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити дії за період з 30 квітня 2015 року по 3 січня 2016 року включно залишено без розгляду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідно частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судами, зокрема, встановлено, що позивач з 26.0.2007 квітня 2007 року до 30.04.2015 перебував на обліку в управлінні ПФУ.
У подальшому позивач виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, у зв'язку з чим з 30.04.2015 виплату пенсії за віком було припинено.
На виконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві (Святошинський район) здійснено перерахунок пенсії позивача з 07.05.2016.
В рішенні про перерахунок пенсії № 930080863455 від 10.10.2019 в графі «особливості» вказано, що не підлягають МП, призначено за рішенням суду в твердому розмірі з 07.05.2016 по довічно.
В рішенні вказані такі її складові: доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1 абз. 1), доплата 65 р. до 40% МЗП (ст. 28 ч. 2), доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2), підвищення у зв'язку із зростанням середнього зрп., доплата з 01.05.2012 Пост. № 327 від 23.04.2012. Розмір пенсії складає 1396,65 грн.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Згідно із частиною першої статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
З 01.01.2018 для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (частина друга статті 28 Закону № 1058-ІV).
За приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV (у редакції, чинній під час спірних правовідносин):
- для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії;
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення;
- у разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення;
- розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Частиною першою статті 43 Закону № 1058-ІV встановлено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до частини другої статті 43 Закону № 1058-ІV для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Згідно із частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-ІV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
1) у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
2) у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Судом встановлено, що на виконання постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №752/10522/16-а відповідачем поновлено виплату пенсії позивачу з 07.05.2016.
При цьому, вказане судове рішення не містять застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати позивачеві та щодо того, що пенсія позивача не підлягає масовим перерахункам.
Отже, суд зазначає, що з дня поновлення виплати пенсії позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно вимог Закону № 1058-IV, будь-яких обмежень його прав, як пенсіонера, якому призначено виплату пенсії за рішенням суду ні вказаним судовим рішенням, ні нормами Закону № 1058-IV не встановлено.
Однак, в рішенні про перерахунок пенсії № 930080863455 від 10.10.2019 в графі «особливості» відповідачем вказано, що не підлягають МП, призначено за рішенням суду в твердому розмірі з 07.05.2016 по довічно.
При цьому, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б надавали право пенсійному органу встановлювати особливості виконання рішення суду в наведений спосіб.
Таким чином, відповідачем безпідставно встановлено особливість: «не підлягають МП, призначено в твердому розмірі з 07.05.2016 по довічно», що призвело до порушення права позивача на належний розрахунок пенсії та подальшого підвищення її розміру відповідно до приписів статті 42 Закону № 1058-ІV.
З огляду на встановлені обставини, рішення відповідача про перерахунок пенсії № 930080863455 від 10.10.2019 в частині визначення особливостей: «не підлягають МП, призначено в твердому розмірі з 07.05.2016 по довічно» є протиправним та підлягає скасуванню.
Вимога про визнання бездіяльності відповідача щодо не включення позивача в коло осіб, яким він зобов'язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії та не здійснення ним розрахунку суми поточної пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV не підлягає задоволенню, оскільки представником позивача невірно визначена природа правовідносин: відповідач прийняв рішення про невключення позивача до кола осіб, яким продиться масовий перерахунок пенсії. Тобто, відповідач не допустив бездіяльності, а вчинив дії шляхом прийняття відповідного рішення.
Щодо вимог про здійснення перерахунку та виплати пенсії позивача з урахуванням надбавки за понаднормовий стаж та з урахуванням автоматичної індексації пенсії, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, на момент фактичної виплати, за винятком виплачених сум, суд зазначає таке.
З матеріалів пенсійної справи позивача судом встановлено, що відповідачем до складу пенсії позивача включена надбавка за понаднормовий стаж.
При цьому, позивачем не оскаржується її розмір та не зазначено в чому саме полягає його незгода зі встановленою надбавкою.
З огляду на зазначене, вимога в цій частині є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.
Суд зазначає, що питання розміру виплати пенсії належить до компетенції пенсійного органу при поновленні пенсії, нарахуванні та виплаті відповідних сум. При цьому, у разі незгоди з діями відповідача щодо розміру пенсії, наявності чи відсутності підстав для нарахування індексації, позивач не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав до суду.
Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання належних позивачем виплат при перерахунку пенсії буде порушене відповідачем, задоволення вимоги в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням автоматичної індексації пенсії буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Отже, вимога в цій частині є передчасною та не підлягає задоволенню.
Частиною другою статті 46 Закону 1058-ІV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Таким чином, компенсація втрати частини доходів повинна бути проведена відповідачем після визначення конкретної суми, яка була недоплачена позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача.
При цьому, матеріали справи не містять докавів про те, що право на отримання позивачем компенсації втрати частини доходів буде порушено відповідачем під час нарахування та виплати сум перерахованої пенсії.
Крім того, суд зазначає, що зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити вказану компенсацію буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам, що свідчить про передчасність цієї вимоги.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок пенсії № 930080863455 від 10.10.2019 в частині визначення особливостей: «не підлягають МП, призначено в твердому розмірі з 07.05.2016 по довічно»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві дійснити ОСОБА_1 розрахунок та перерахунок пенсії з 01.10.2017, відповідно до вимог статей 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», без застосування особливостей: «не підлягають МП, призначено в твердому розмірі з 07.05.2016 по довічно», з урахуванням виплачених сум.
- у задоволенні решти позовних вимог відмовити.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин, з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин та меж заявлениих вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Частиною третьою статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що при зверненні до Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджуєтся квитанцією від 13.09.2022 № 3123-4817-8159-5284.
Оскільки у даній справі позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судовий збір у розмірі 496,20 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 0053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок пенсії ОСОБА_1 № 930080863455 від 10.10.2019 в частині визначення особливостей: «не підлягають МП, призначено в твердому розмірі з 07.05.2016 по довічно»;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві дійснити ОСОБА_1 розрахунок та перерахунок пенсії з 01.10.2017, відповідно до вимог статей 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», без застосування особливостей: «не підлягають МП, призначено в твердому розмірі з 07.05.2016 по довічно», з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця