про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
20 березня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/489/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Друзя Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (фактичне місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 16 березня 2026 року надійшов адміністративний позов адвоката Друзя Віталія Вікторовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з вимогами:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку;
зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про непридатність позивача до військової служби та про його виключення з військового обліку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач до 27 травня 2021 року перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З 27 травня 2021 року позивач виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 за пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до статті 39-а (гіпертонічна хвороба III стадії) наказу від 14.08.2008 за № 402 Міністерства Оборони України, про що складено протокол № 87/19.
У додатку «Резерв+» зазначено, що ОСОБА_1 має статус «військовозобов'язаний», а не «виключений з військового обліку» та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Представник позивача 23 лютого 2026 року та 06 березня 2026 року звернувся із заявами до ІНФОРМАЦІЯ_6 та до ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідно про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про виключення позивача з військового обліку відповідно до військового квитка Серії НОМЕР_1 .
У відповідь отримано листи ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11 березня 2026 року № 837/1085 та ІНФОРМАЦІЯ_7 від 12 березня 2026 року № ЩТ/1361 з відмовою у внесенні відповідного запису та роз'ясненням про необхідність звернення за внесенням відповідної інформації до Реєстру до у найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Позивач з відмовою відповідача не згоден, оскільки наданими документами підтверджено, що позивач правомірно виключений з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», тому не може вважатися військовозобов'язаним громадянином України у розумінні Закону України № 2232-XII, тобто не має статусу військовозобов'язаного.
Відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов'язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов'язаних, а також своєчасне внесення даних про військовозобов'язаного, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.
Тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (неналежне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов'язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов'язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов'язків щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов'язаного за відсутності законодавчо визначених для цього підстав та проходження військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров'я.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не встановив, у зв'язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, вирішуючи яке суд виходить з такого.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 частини першої статті 4 КАС України).
Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зазначена справа не є справою у спорах, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259-262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представником позивача у позовній заяві зазначено як третю особу ІНФОРМАЦІЯ_8 , тобто по суті позивачем заявлено клопотання про залучення цієї особи до участі у справі, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Згідно із частиною другою статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У частині четвертій статті 49 КАС України визначено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Згідно із частиною п'ятою статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Вивченням позовної заяви встановлено, що у ній представником позивача не наведено будь-яких мотивів, з яких ІНФОРМАЦІЯ_8 має бути залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, яким чином рішення у даній адміністративній справі може вплинути на її права або обов'язки.
За таких обставин, суд вважає зазначене клопотання необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.
За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У разі заперечень учасників справи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) встановити строк для подання відповідної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відмовити у залученні ІНФОРМАЦІЯ_9 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Запропонувати відповідачу надати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:
- відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити сторонам строк для подання до суду відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).
Запропонувати позивачу (представнику позивача) надати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:
- медичну документацію, що підтверджує стан здоров'я позивача, який став підставою для виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»;
- за наявності - постанову ВЛК, на підставі якої ІНФОРМАЦІЯ_10 виключено позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі такі докази:
- особову картку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );
- підстави та документальне підтвердження взяття на військовий облік ОСОБА_1 ;
- інші матеріали в межах предмету спору по даній справі.
Справа розглядатиметься суддею Пляшковою К.О. одноособово.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяК.О. Пляшкова