про прийняття звіту
та
припинення контролю за виконанням рішення суду
20 березня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/1306/25
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши у письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Луганській області) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року, позов ОСОБА_1 до ГУПФУ в Луганській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково;
визнано протиправними дії ГУПФУ в Луганській області щодо неврахування передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн під час здійсненого на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі № 360/1240/24 перерахунку пенсії ОСОБА_1 та припинення її виплати з 01 травня 2025 року;
зобов'язано ГУПФУ в Луганській області здійснити на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі № 360/1240/24 перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн та поновити її виплату з 01 травня 2025 року;
у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
До суду 22 грудня 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25.
Ухвалою від 29 грудня 2025 року задоволено заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25; зобов'язано ГУПФУ в Луганській області подати до суду у тридцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25 разом з відповідними доказами вжиття заходів щодо його повного та фактичного виконання.
Від ГУПФУ в Луганській області до суду 29 січня 2026 року надійшов звіт від 28 січня 2026 року № 1200-0902-8/2359.
Ухвалою від 06 лютого 2026 року прийнято звіт ГУПФУ в Луганській області від 28 січня 2026 року № 1200-0902-8/2359 про виконання рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25; встановлено ГУПФУ в Луганській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25 - 30 днів з дня отримання цієї ухвали.
Від ГУПФУ в Луганській області до суду 10 березня 2026 року надійшов звіт ГУПФУ в Луганській області від 09 березня 2026 року № 1200-0902-8/5902, в якому вказано, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 16.12.2020 № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги», у пункті 3 якої встановлено Пенсійному фонду України до 01 квітня 2021 року провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій. Отже з 01 квітня 2021 року здійснення фінансування виплати пенсії можливо виключно Пенсійним фондом України. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат Головне управління немає.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень. Цією постановою установлено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.
Рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25 набрало законної сили 17 вересня 2025 року, тобто після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25 внесено 22 вересня 2025 року до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ: РСР), реєстраційний № 821-32075.
Відповідно до Регламенту роботи інформаційно-комунікаційної системи Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 11.10.2021 № 21-1 (у редакції постанови правління Пенсійного Фонду України від 19.10.2022 № 19-1, далі - Регламент), розпорядником інформаційно-комунікаційної системи Пенсійного Фонду України, володільцем, розпорядником та адміністратором інтегрованої комплексної інформаційної системи є Пенсійний фонд України.
З огляду на наведене вище, опрацювання ГУПФУ в Луганській області рішень суду, що набрали законної сили після 17 липня 2025 року, у тому числі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25, що набрало законної сили 17 вересня 2025 року, могло бути можливим після доопрацювання Пенсійним фондом України програмного забезпечення.
Станом на 17 вересня 2025 року (дата набрання рішенням законної сили), 22 жовтня 2025 року (дата відкриття виконавчого провадження), Пенсійним фондом України не доопрацьовано та не введено в експлуатацію інформаційну систему стосовно отримувачів пенсії з числа внутрішньо переміщених осіб.
ГУПФУ в Луганській області на виконання рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25 та відповідно до рішення суду від 18 грудня 2024 року у справі № 360/1240/24 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії із врахуванням передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн та поновлено її виплату з 01 травня 2025 року. Розмір пенсійної виплати визначено вірно та складає - 19475,36 грн, технологічний розрахунок склав - 10998,54 грн, а повинен дорівнювати сумі пенсії 17475,36 грн (станом до перерахунку по СР згідно ПКМУ № 821), що визначена на виконання попереднього рішення суду у справі № 360/1240/24.
Після доопрацювання Пенсійним фондом України інформаційних систем, у тому числі усунення програмної помилки в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 , у лютому 2026 року Головним управлінням на виконання рішення у справі № 360/1306/25 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн та поновлено її виплату з 01 травня 2025 року. Підсумок пенсії (з надбавками) з 01 березня 2026 року складає 19475,36 грн. З урахуванням раніше виплачених ОСОБА_1 сум, доплата до пенсії за період з 01 липня 2021 року по 28 лютого 2026 року складає 112000,00 грн.
Заборгованість перед ОСОБА_1 , нараховану на виконання рішення у справі № 360/1306/25, за період з 01 липня 2021 року по 28 лютого 2026 року в сумі 112000,00 грн включено картки реєстраційний номер 821-32075 в підсистемі ІКІС ПФУ:РСР, яка обліковується у Головному управлінні з 22 вересня 2025 року, та відповідно до Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165, та Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, може бути виплачена ОСОБА_1 після надходження коштів з Державного бюджету України та в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Інших можливостей для виконання ГУПФУ в Луганській області рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25 немає.
Разом із цим у картці реєстраційний номер 821-32075 в підсистемі ІКІС ПФУ:РСР, яка обліковується у Головному управлінні з 22 вересня 2025 року, станом на день подання цього звіту обліковується: сума доплати, яка виплачуватиметься відповідно до Порядку № 1165, за період з 01 липня 2021 року по 16 вересня 2025 року в розмірі 101066,67 грн; сума доплати, яка виплачуватиметься відповідно до Порядку № 821, за період з 17 вересня 2025 року по 28 лютого 2026 року в розмірі 10933,33 грн (різниця між нарахованим та виплаченим розміром пенсії); що разом дорівнює - 112000,00 грн.
Відповідно до Порядку № 821 ОСОБА_1 виплачено частину поточного боргу в сумі 1000,00 грн.
Станом на день подання цього звіту у картці реєстраційний номер 821-32075 в підсистемі ІКІС ПФУ:РСР, яка обліковується у Головному управлінні з 22 вересня 2025 року, обліковується заборгованість на загальну суму 111000,00 грн.
Відповідач вважає, що вчинив усі можливі, передбаченні чинним законодавством дії, для забезпечення виконання рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25. Вини або умислу відповідача на навмисне невиконання рішення суду немає.
На підтвердження вказаних у звіті обставин ГУПФУ в Луганській області разом зі звітом надано до суду: копію службової записки від 19.09.2025 № 3292/08-16; скріншот з РСР ІКІС ПФУ про облік заборгованості за рішенням у справі № 360/1306/25; копію постанови від 22.10.2025 про відкриття ВП № 79415168; попередній розрахунок на виконання рішення суду № 360/1306/25; Скріншот з ІКІС ДКГ доказ помилки; копію листа від 25.12.2025 № 1200-0308-5/39698; копію листа від 28.01.2026 № 1200-0306-5/2355; перерахунок з 01.03.2026 на виконання рішення суду № 360/1306/25 та розрахунок на доплату; копію листа від 09.03.2026 № 1200-0505-5/5896.
Ухвалою від 11 березня 2026 року звіт про виконання рішення суду призначено до розгляду в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи) на 20 березня 2026 року; запропоновано ОСОБА_1 у строк до 18 березня 2026 року подати до суду пояснення щодо звіту ГУПФУ в Луганській області про виконання рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25; запропоновано стягувачу та боржнику у строк до 18 березня 2026 року подати до суду пояснення щодо зміни способу і порядку виконання рішення суду у справі № 360/1306/25 шляхом стягнення з ГУПФУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 нарахованих на виконання рішення суду сум пенсії.
Від ОСОБА_1 до суду станом на 20 березня 2026 року пояснення щодо звіту про виконання рішення суду та пояснення щодо зміни способу і порядку виконання рішення суду не надійшли.
Від ГУПФУ в Луганській області до суду 13 березня 2026 року надійшли пояснення щодо зміни способу і порядку виконання рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25, в яких зазначено, що станом на день подання цих пояснень в ІКІС ПФУ: РСР перебувають рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі № 360/1240/24, що набрало законної сили 31 березня 2025 року; від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25, що набрало законної сили 17 вересня 2025 року; від 15 липня 2025 року у справі № 360/1293/25, що набрало законної сили 09 жовтня 2025 року.
У вирішенні питання щодо зміни способу і порядку виконання рішення суду у справі № 360/1306/25 шляхом стягнення з ГУПФУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 нарахованих на виконання рішення суду сум пенсії боржник покладається на розсуд суду.
При розгляді звіту про виконання рішення суду, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 07 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Відповідності до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Згідно із частиною першою статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Абзацом першим частини першої статті 382-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 382-3 у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Частиною десятою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (частина одинадцята статті 382-3 КАС України).
Щодо прийняття чи не прийняття звіту, то суд виходить з такого.
Як вже вище вказано, визначеними у частині другій статті 382-3 КАС України підставами для відмови у прийнятті звіту, наслідком чого є накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, є:
- не наведення суб'єктом владних повноважень обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, або
- заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, або
- звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Судом встановлено, що звіт ГУПФУ в Луганській області від 09 березня 2026 року № 1200-0902-8/5902 відповідає вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.
Розглянувши звіт про виконання рішення суду разом з доданими до нього доказами, суд встановив, що ГУПФУ в Луганській області на виконання рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25 вчинено такі дії:
- рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25 внесено 22 вересня 2025 року до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ: РСР), реєстраційний № 821-32075, що підтверджено скріншотом з програмного забезпечення ІКІС ПФУ: РСР;
- здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2026 року, підсумок пенсії (з надбавками та доплатами, у тому числі й щомісячної доплати за Постановою № 713) склав 19475,36 грн;
- в ході проведеного на виконання рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25 перерахунку установлено програмну помилку, яка полягає у тому, що розмір пенсійної виплати визначено вірно та складає - 19475,36 грн, однак технологічний розрахунок склав - 10998,54 грн, а повинен дорівнювати сумі пенсії 17475,36 грн (станом до перерахунку по судовому рішенню згідно з ПКМУ № 821), що визначена на виконання попереднього рішення суду у справі № 360/1240/24;
- після доопрацювання Пенсійним фондом України інформаційних систем та усунення програмної помилки в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 , ГУПФУ в Луганській області відповідно до розпорядження про перерахунок від 18 лютого 2026 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2026 року, підсумок пенсії з надбавками, у тому числі з доплатою до пенсії відповідно до Постанови № 713 в розмірі 2000,00 грн, складає 19475,36 грн;
- складено розрахунок на доплату ОСОБА_1 пенсії за період з липня 2021 року по лютий 2026 року в загальному розмірі 112000,00 грн;
- донараховану суму пенсії внесено до ІКІС ПФУ: РСР, реєстраційний № 821-32075, що підтверджено скріншотом з програмного забезпечення ІКІС ПФУ: РСР, у тому числі заборгованість за період з 01 липня 2021 року по 30 квітня 2025 року в розмірі 92000,00 грн, за період з 01 травня 2025 року по 16 вересня 2025 року в розмірі 9066,67 грн, за період з 17 вересня 2025 року по 28 лютого 2026 року в розмірі 10933,33 грн;
- за даними ІКІС ПФУ: РСР, реєстраційний № 821-32075, позивачу виплачено 1000,00 грн, залишо донарахованої заборгованості складає 111000,00 грн.
Отже судом установлено, що невиплаченою залишається донарахована на виконання рішення суду у справі № 360/1302/25 пенсія за період з 01 липня 2021 року по 28 лютого 2026 року в розмірі 111000,00 грн, яку, як стверджує відповідач, буде виплачено на умовах Порядку № 1165 та Порядку № 821 після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.
Також наданими в матеріали справи доказами підтверджено, що ГУПФУ в Луганській області в межах наданих йому повноважень вживаються всі залежні від нього заходи з метою повного виконання рішення суду, проте такі заходи не призвели до повного виконання рішення суду.
Приписами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», яка набрала законної сили з 01 квітня 2021 року, затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку (далі - Порядок).
Цією постановою затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема до пунктів 4 та 6 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280.
Так, згідно з пунктом 4 та абзацом дев'ятим пункту 6 Положення, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань:
розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України;
забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
З вищевказаних положень слідує, що з 01 квітня 2021 року фінансування пенсійних виплат здійснюється безпосередньо Пенсійним фондом України та не віднесено до компетенції ГУПФУ в Луганській області.
Також постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території (далі - Порядок № 1165).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 1165 цим Порядком визначено механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) з урахуванням надбавок, підвищень, компенсації втрати частини доходу, грошової допомоги та інших пов'язаних із ними виплат, які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати (далі - пенсійні виплати за минулий період) внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, в тому числі недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - отримувачі).
Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
Облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), а також про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи) (далі - рішення), та у cформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період (далі - перелік отримувачів) (пункт 2 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1165 пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису.
Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.
У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.
За результатами виконання бюджету Пенсійного фонду України за дев'ять місяців відповідного року зазначений в абзаці другому цього пункту розмір пенсійної виплати за минулий період може бути збільшений пропорційно залишку бюджетних призначень, але не може перевищувати належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.
Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Порядок № 821), визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).
Згідно з абзацом другим пункту 2 Порядку № 821 термін «судові рішення» у цьому Порядку вживаються у такому значенні - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (після 01.01.2013), на виконання яких стягувачу призначено (перераховано) пенсію (щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці).
Визначення терміну «перераховані пенсії за рішенням суду» наведено в абзаці третьому пункту 2 Порядку № 821. Так, перераховані пенсії за рішенням суду - сума пенсії або щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів.
За приписами пункту 3 Порядку № 821 облік нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час та перерахованих пенсій за рішенням суду ведеться в базах даних одержувачів відповідних виплат (електронних пенсійних справах/електронних справах одержувачів) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) відповідних виплат та у сформованому на їх підставі переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень (далі - перелік).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 821 видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 821 виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що 7 передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 7 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Пунктом 8 Порядку № 821 передбачено, що невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.
Отже, нормами Порядку № 821 передбачено порядок виплати перерахованих на виконання судових рішень пенсій як за минулий час (нараховані на виконання судового рішення), так і поточних пенсій, а саме різниці між розміром призначеної / перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів.
Оскільки Постанова № 821 набрала чинності до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 360/1306/25, то судове рішення має виконуватися з урахуванням вимог цієї Постанови.
У свою чергу застосування ГУПФУ в Луганській області норм Порядку № 821 під час проведення перерахунку пенсії в частині невиплати разом з поточною пенсією перерахованого розміру пенсії, не стосується виконання спірного рішення суду і у разі незгоди з такою виплатою перерахованої пенсії дії відповідача щодо застосування положень Порядку № 821 може бути предметом нового судового розгляду.
Наведені положення також свідчать, що виплата пенсій за рішеннями суду, які набрали чинності, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, які виділяються Пенсійному фонду України для таких цілей.
У ГУПФУ в Луганській області відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти на фінансування пенсій за минулий час.
Згідно із усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 373/436/17, від 15 травня 2020 року у справі № 812/1813/18, від 21 травня 2020 року у справі № 310/6910/16-а та від 19 лютого 2020 року у справі № 821/1491/17, невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Суд зазначає, що діяльність територіальних органів Пенсійного фонду регламентується централізованою системою фінансування, а використання бюджетних коштів відбувається виключно в межах асигнувань, визначених головним розпорядником - Пенсійним фондом України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що невиконання рішення суду у повному обсязі на теперішній час є наслідком об'єктивних обставин, а не свідомим ухиленням відповідача від виконання такого рішення.
Наразі судом не встановлено обставин, які б свідчили про недобросовісність дій боржника саме під час виконання даного рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання.
Навпаки судом установлено, що боржник не ухиляється від виконання рішення суду та вчиняє всіх залежних від нього заходів з метою виплати ОСОБА_1 нарахованих на виконання рішення суду коштів, а невиконання рішення суду у повному обсязі на теперішній час є наслідком об'єктивних обставин, а не свідомим ухиленням боржника від виконання такого рішення.
Також суд зазначає, що відповідно до частини дев'ятої статті 382-3 КАС України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
Абзацом першим частини першої статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Незважаючи на те, що рішення суду залишилося невиконаним в частині виплати ОСОБА_1 донарахованої заборгованості з пенсії в сумі 111000,00 грн, а також, що з дня набрання чинності рішенням у справі № 360/1302/25 минуло більше двох місяців, що є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання рішення суду, суд не вирішує зазначене питання, оскільки позивачем не надано згоди на зміну способу і порядку виконання, визначеного у рішенні, на стягнення з ГУПФУ в Луганській області залишку заборгованості.
Суд роз'яснює, що за бажання позивач має право звернутися до суду із окремою заявою щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення у порядку статті 378 КАС України щодо залишку несплаченого боргу з виплати пенсії за період з 01 липня 2021 року по 28 лютого 2026 року.
Отже оскільки судом установлено, що виконання рішення суду по цій справі ускладнено відсутністю у ГУПФУ в Луганській області коштів на його виконання, а також те, що відповідачем вживаються у межах наданих йому повноважень заходи з метою виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність визначених у частині другій статті 382-3 КАС України підстав для відмови в прийнятті цього звіту та про прийняття звіту ГУПФУ в Луганській області від 09 березня 2026 року № 1200-0902-8/5902.
Щодо установлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду суд зазначає таке.
За своїм змістом заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких від звернувся до суду.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Метою встановлення судового контролю шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення є спонукання суб'єкта владних повноважень до виконання судового рішення зокрема і шляхом застосування наслідків, передбачених статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України - накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половина якого стягується на користь заявника.
Проте, оскільки подальше виконання рішення суду здійснюється на умовах Порядку № 1165, Порядку № 821 та залежить від надходження коштів в достатньому обсязі, суд зазначає, що в цій справі за встановлених обставин щодо виконання боржником всіх залежних від нього заходів з метою виконання рішення суду, установлення судом нового строку для подання звіту про виконання рішення суду жодним чином не вплине на установлені судом причини невиконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 залишку донарахованої на виконанні рішення суду пенсії та, відповідно, жодним чином не спонукатиме ГУПФУ в Луганській області до такої виплати без дотримання установленого законодавством порядку та за відсутності відповідного фінансування.
Тобто установлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25 у даному випадку жодним чином не відповідатиме меті такого заходу судового контролю.
Підсумовуючи встановлені обставини, зважаючи, що ГУПФУ в Луганській області вжито всіх залежних від нього заходів з метою виконання рішення суду, а його не повне виконання фактично зумовлено обов'язком боржника дотримуватися механізму виконання рішень суду, установленого Порядком № 821, а також відсутністю відповідного фінансування боржника, суд дійшов висновку, що зобов'язання відповідача подати новий звіт про виконання рішення суду жодним чином не сприятиме пришвидшенню його виконання, тому суд вважає за можливе прийняти звіт боржника про виконання рішення суду та припинити судовий контроль за його виконанням.
Керуючись статтями 248, 256, 295, 382, 382-1, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 09 березня 2026 року № 1200-0902-8/5902, який надійшов до суду 10 березня 2026 року за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25.
Припинити судовий контроль за виконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25, встановлений ухвалою від 29 грудня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова