про відкриття провадження в адміністративній справі
20 березня 2026 року справа № 340/1497/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегей Р.І., розглянувши у м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до військової частини про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати усіх видів грошового забезпечення за період з 20 травня 2023 року по 08 жовтня 2024 року у належному розмірі.
Водночас просить суд зобов'язати відповідача перерахувати і виплатити кошти з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Також просить суд поновити строк звернення до суду.
Зазначає, що працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Стверджує, що безперервно проходить військову службу.
Повідомляє, що після переведення до нової військової частини постійно брав участь у бойових діях.
Зазначає, що дізнався про порушене право після отримання відповіді відповідача на запит.
Суд, ознайомившись із матеріалами справи і клопотанням, зробив висновок про його задоволення з таких підстав.
Висновок про пропущення строку звернення до суду.
Так, за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 не поширюється строк звернення до суду стосовно розгляду вимог, право на які виникли до 19 липня 2022 року.
Стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року, поширюється строк звернення до суду.
Спір стосується питань проходження публічної (військової) служби.
Отже, відноситься до компетенції адміністративного суду.
Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції станом на 19 липня 2022 року, яка чинна досі) встановлено, що зі заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, на день звернення до суду до правовідносин стосовно виплати коштів при звільненні поширюється строк звернення до суду.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Питання стосовно строку звернення до суду у справах щодо виплати заборгованості з грошового забезпечення військовослужбовців при звільненні зі служби досліджував Верховний Суд і зробив такий висновок (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
« 38. Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
39. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
40. Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
40.1. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
42. Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.»
Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду стосовно 3 місячного строку звернення до суду.
Отже, у справах щодо стягнення грошового забезпечення строк звернення до суду бере відлік не раніше дня звільнення зі служби.
У відповідача може бути заборгованість перед військовослужбовцем за тривалі періоди перед звільненням зі служби, яку зобов'язана виплатити у день звільнення.
3-ох місячний строк звернення до суду після звільнення не зменшує періоду часу, заборгованість за який мала бути виплачена, а лише встановлює час, упродовж якого військовослужбовець має право звернутися до суду зі заявою про виплату усієї заборгованості за весь час служби.
ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 (далі - військова частина 2), яка перебувала у підпорядкуванні і на фінансовому забезпеченні військової частини, до 08 жовтня 2024 року.
У 2025 році військова частина НОМЕР_3 увійшла до складу військової частини.
Позов подано до суду 15 березня 2026 року.
Отже, пропущений 3-ох місячний строк звернення до суду, так як розпочав відлік з 09 жовтня 2024 року, а завершився 08 січня 2025 року.
У наказі про звільнення зі служби чітко зазначено про кошти, які належать при звільненні.
Тому ОСОБА_1 міг виявити ознаки порушеного права упродовж строку звернення до суду.
Якщо виникали питання, то упродовж строку звернення до суду мав звернутися зі запитом до відповідача.
Рішенням Великої Палати Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року №1-р/2025 визнано неконституційною частину 1 статті 233 КЗпП України.
Висновок Конституційного Суду України стосувався строку звернення до суду працівника під час виконання трудових обов'язків, а не після звільнення з роботи.
До спірних правовідносин суд застосував приписи частини 2 статті 233 КЗпП України, які не визнанні неконституційними.
Таким чином ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду.
Причини пропуску строку звернення до суду - постійна участь у бойових діях у складі військової частини НОМЕР_4 (далі - військова частина 3) і військової частини НОМЕР_5 (далі - військова частина 4) з 09 жовтня 2024 року по 25 вересня 2025 року, що доводиться довідками військової частини 3 та військової частини 4 від 23 серпня 2025 року і 25 вересня 2025 року.
Суд визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Водночас приписами частини 1 статті 234 КЗпП України встановлено наступне.
«У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.»
З дня отримання наказу про звільнення до дня звернення до суду минуло більше одного року.
Отже, приписи частини 1 статті 234 КЗпП України унеможливлюють поновлення строку звернення до суду, навіть за висновку суду про поважність причин пропуску.
Таке унеможливлення відносно ОСОБА_1 стало би явно несправедливим, оскільки пропустив строк звернення до суду у зв'язку зі захистом незалежності держави і життя її громадян, сумлінно виконуючи обов'язок та мужньо витримуючи тяжкість служби.
З довідок військової частини НОМЕР_6 і військової частини 4 суд встановив, що ОСОБА_1 упродовж 12 місяців з дня звільнення з військової частини 2 постійно брав участь у бойових діях.
Граничний строк реалізації права на поновлення строку звернення до суду встановлено, щоб забезпечити принцип правової визначеності, котрий є елементом принципу верховенства права.
Якщо суд не поновить строк звернення до суду, то зазіхне на осердя принципу верховенства права (справедливість).
У разі непоновлення строку звернення до суду несправедливість буде полягати у тому, що держава під час війни позбавляє права на судовий розгляд захисника, котрий не зміг вчасно звернутися до суду стосовно оплати праці, оскільки постійно брав участь у бойових діях, виконуючи конституційний обов'язок, який встановлено приписами частини 1 статті 65 Основного Закону.
Цією нормою права встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Тому конституційне право ОСОБА_1 на заробітну плату (грошове забезпечення) у належному розмірі (частина 4 стаття 43 Основного Закону) перебуває під захистом приписів статті 8 Конституції України (принцип верховенства права), які унеможливлюють застосування приписів частини 1 статті 234 КЗпП України.
Унеможливлення застосування приписів частини 1 статті 234 КЗпП України пояснюється ще й тим, що дотримання принципу правової визначеності, котрий є елементом принципу верховенства права, було б досягнуто за рахунок справедливості, через розуміння якої розкривається сутнісний зміст принципу верховенства права.
Іншими словами - не можна жертвувати тим, заради чого борешся.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про поновлення строку звернення до суду.
Приписами частини 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Позов поданий і оформлений з додержанням вимог статей 160-161 КАС України, а тому провадження у справі належить відкрити.
Керуючись приписами статті 257 КАС України, суд зробив висновок про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.123, 171, 257 КАС України, суд
Задовільнити клопотання ОСОБА_1 .
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Відкрити спрощене позовне провадження (без виклику сторін).
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати до суду інформацію на запитання і документи:
- детальну інформацію про нарахування і виплату усіх видів грошового забезпечення у період з 20 травня 2023 року по 08 жовтня 2024 року.
Запропонувати відповідачу надати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Запропонувати позивачу надати до суду відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Запропонувати відповідача подати заперечення протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити сторонам, що письмові заяви учасників справи (відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення) направляються до суду і одночасно іншим учасникам справи.
Роз'яснити сторонам їх процесуальні права та обов'язки, що встановлені приписами статей 44-46 КАС України.
Зобов'язати відповідача, як суб'єкта владних повноважень, надати до дня судового засідання у разі заперечення проти позову всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при вчиненні оскарженої бездіяльності.
Ухвала не може бути оскаржена.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ